Search:

Форма держави. Проблеми удосконалення державного правління, державного устрою і державного режиму в Україні

Державні режими можуть бути демократичними й антидемократичними (тоталітарні, авторитарні, расистські), тому основним критерієм класифікації держав по даній ознаці є демократизм форм і методів здійснення державної влади. Для рабовласницьких держав характерні і деспотія й демократія; для феодалізму - необмежена влада феодала, монарха, і народні збори; для сучасної держави - тоталітаризм, і правова демократія.

Ідеальних демократичних форм державного режиму в реальності не існує. У тій чи іншій конкретній державі присутні різні за своїм змістом методи офіційного панування. Проте можна виділити найбільш загальні риси, властиві тому чи іншому різновиду державного режиму. Форми державного режиму являють собою сукупність методів здійснення керівництва державою.

У відповідності з двома типами політичних систем сучасна теорія держави розрізняє два основних типи політичних режимів: демократичний і тоталітарний. Ця класифікація походить ще від Платона, який виділяв окрім “найкращої держави”, тімократію (панування шляхетних воїнів), олігархію (правління заможних сімей), демократію й тиранію;[15] остання, якщо користуватися сучасною термінологією, є тоталітаризм.

Тімократія й олігархія були історією поборені (перша – повністю, друга – частково), а демократичний і тоталітарний режим перетворилися нині в пануючу форму. Тому далі розглянемо саме ці два найрозповсюдженіші типи політичного режиму.

4.1 Політичний режим демократичного типу

Політичний режим демократичного типу має своєю соціально – економічною передумовою існування суверенних індивідуальних суб’єктів, що є власниками економічних умов свого життя і будують відносини один з одним на основі обміну та домовленості.

Політичними передумовами цього режиму є:

відсутність єдиної, обов’язкової для всіх державної офіційної ідеології, яка однозначно визначає мету суспільно – історичного розвитку, а іноді і політичні засоби її досягнення;

наявність вільно формуючих позадержавних політичних партій, що відображають соціальну диференціацію громадянського суспільства;

обмеження політичної ролі партій участю у виборах, на яких вони виступають із розробленою виборчою програмою,що відображає інтереси групи громадянського суспільства, яка представляється партією;

функціонування політичної системи, що допускає боротьбу, конкуренцію політичних партій, утворення коаліцій політичних сил, які прагнуть до парламентської більшості;

існування меншини, що не визначає державну політику, і тому не несе за неї відповідальність, в функцію якої входить опозиційна політична діяльність, розробка альтернативних програм суспільного розвитку та ін.;

наявність політичних свобод (гласність, свобода слова, друку, вуличні демонстрації, мітинги і т.п.), за допомогою яких суверенні суб’єкти громадянського суспільства здійснюють свою самодіяльність у сфері політичного життя.[16]

Реалізація названих передумов і робить політичний режим демократичним. Головне в політичному режимі – порядок і умови формування державної влади. Інакше кажучи, демократичний режим робить можливим послідовно – визначаючий зв’язок населення з партіями, партій через періодичні збори з представницькою владою, представницької влади з владою виконавчою. Вважається, що такий порядок – і в цьому ми бачимо головну перевагу демократичного політичного режиму – забезпечує систематичну зміну правителів мирним шляхом.


4.2. Політичний режим тоталітарного типу

Політичний режим тоталітарного типу такої переваги не має. Для нього характерно насильницьке нав’язування населенню суспільних порядків, моделі яких розроблені на основі єдиної ідеології. Панування цих порядків досягається посередністю монопольного тоталітарного контролю над політикою, економікою, культурою. Ідеологічна та організаційна єдність досягається політичним пануванням Партії, очолюваної Вождем. Вона підкоряє собі державу. В її руках знаходяться засоби масової інформації, друк. В методах управління переважає політичне й фізичне насилля, політичний і жандармський терор.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9 


Подібні реферати:

Механізм державного регулювання інвестиційної діяльності

Залежно від стану економіки (рівня інфляції, дефіцитності) використовуються опції державного регулювання. Відомо, що в розвинених країнах існує добре відпрацьована законодавча система її приватних інвесторів, що, в свою чергу, стимулює трансформацію інформації про конкретні компанії у вартість їх акцій, і це призводить до того, що ціни на них змінюються вільно. У країнах із перехідною економікою ситуація дещо інша. Саме проблема недостатнього дія законодавчого захисту приватних Інвесторів може служити ще одним поясненням ...

Класифікація держав за їхньою формою

План 1. Класифікація держав за формою правління. 2. Класифікація держав за політичним режимом. 3. Класифікація держав за формою державного устрою. Кожна держава характеризується певною формою, тобто зовнішнім виразом процесу організації і здійснення державної влади. Форма держави вбирає в себе три елементи, співвідношення між якими можна зобразити такою схемою: 1. Форма державного правління – це елемент форми держави, що відображає певний порядок утворення та організації вищих органів влади. За формою правління держави ...

Видатки бюджету

Важливим показником, що характеризує діяльність держави в умовах ринкової економіки, є так звана державна квота — питома вага сукупних витрат держави у ВВП. На сьогодні найбільшу питому вагу в бюджетах демократичних країн мають видатки на соціальні потреби. Соціальний сектор включає в себе політику та програ­ми в таких сферах, як зайнятість і безробіття, підтримання достатнього жит­тєвого рівня населення, охорона здоров'я, освіта й навчання. На стан соціальної сфери впливають загальна ситуація у країні, рівень ...