Search:

Аналіз чутливості

На першому кроці вся сукупність поданих на розгляд проектів поділяється на групи відповідно до середнього ризику та структури капіталу для кожної групи. На основі даних про середній ризик і структуру капіталу для кожної групи розраховується середньозважена вартість капіталу. Ця величина береться за дисконтну ставку для середньо ризикових проектів усередині групи.

На другому кроці в кожній групі виділяються 3-и типи проектів – з високим, середнім, низьким ризиком. Як уже зазначалося, для середньо ризикових проектів дисконтна ставка дорівнює середньозваженій вартості капіталу, розрахованій для даної групи.

Для проектів з високим ризиком дисконтна ставка збільшується на 2-3%, а для проектів з низьким ризиком вона зменшується на 1-2%.

Наприклад, якщо середньозважена вартість капіталу по групі проектів становить 12%, то середньо ризикові проекти цієї групи будуть дисконтуватися за ставкою 12%.

Звісно, ця процедура не є досконалою, оскільки багато в чому залежить від інтуїції та досвіду менеджера, але принаймні, дає змогу певною мірою врахувати різну структуру капіталу та неоднаковий рівень ризику порівнюваних проектів.

11. Управління проектними ризиками.

Теорія управління ризиками заснована на таких принципах:

у ринковій економіці межа між макро- і мікрорівнями стирається з огляду на спільність інтересів учасників ринку;

всі ризики справляють вплив на всіх учасників ринку одночасно на всіх рівнях економіки, але неоднаковою мірою та різною залежністю;

із збільшенням ризику доходність зменшується у процентному відношенні до ризику;

сферою допустимих значень доходності є довірчий інтервал ризику з певними граничними значеннями;

при оцінці ефективності проекту ставка дисконту (і) та внутрішня норма рентабельності (IRR), окрім складових реальної доходності, темпів інфляції та їх добутку, повинні враховувати ступінь ризику проекту;

зміни основних показників доходності залежать від можливості фірми управляти ризиком.

Для ефективного управління ризиками застосовуються методи диверсифікації, страхування та хеджирування.

Під диверсифікацією розуміється інвестування фінансових ресурсів у більш ніж один вид активів, тобто процес розподілу інвестицій між різними об’єктами вкладення, які безпосередньо між собою не пов’язані.

Диверсифікація передбачає два основні способи управління ризиками – активний і пасивний.

Активне управління являє собою прогнозування розміру можливих доходів від реалізації кількох інвестиційних проектів.

Пасивне управління передбачає створення незмінного ринку із заздалегідь визначеним рівнем ризику і стабільне утримування своїх позицій на ринку. Пасивне управління характеризується низьким оборотом і мінімальним рівнем концентрації обсягів продукції. Диверсифікація з пасивним управлінням застосовується здебільшого для зниження ризиків інвестиційних проектів.

Страхування ризиків – це передача певних ризиків страхової компанії.

Застосовуються три основні способи страхування: майнове, страхування від нещасних випадків, страхування вантажів, страхування втрати прибутку.

Майнове страхування може бути в таких формах: страхування ризику підрядного будівництва, страхування вантажів, страхування обладнання.

Страхування ризику підрядного будівництва має на меті страхування незавершеного будівництва від ризику матеріальних збитків чи шкоди. Залежно від страхових випадків договори страхування ризику підрядного будівництва можуть мати форму стандартного чи розширеного договору страхування від пожежі або договору страхування від усіх ризиків. Договір страхування від усіх ризиків забезпечує страхування від будь-яких ризиків матеріальних збитків чи шкоди застрахованого майна, за винятком тих ризиків, котрі окремо обумовлено в договорі як такі, що не підлягають страхуванню.

Страхування вантажів передбачає захист від матеріальних збитків чи пошкоджень будь-яких транспортних вантажів. Страхування охоплює всі ризики, включаючи форс-мажорні обставини, і поширюється на переміщення товарів зі складу вантажовідправника до складу вантажоодержувача.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9 


Подібні реферати:

Підприємницька діяльність та поведінка виробника

Зміст 1. Теорія виробництва. 2. Технологічна та економічна ефективність. 3. Поняття і параметри виробничої функції. 4. lзокванта. Карта ізоквант. 5. Сукупний, середній і граничний продукт виробництва. 6. Взаємозаміна виробничих факторів. Теорія виробництва Теорія виробництва і витрат є однією з центральних в економічній теорії. Процес вupoбницrвa в мікросистемі розглядається як перетворення ресурсів у кінцеві продукти. Виробництво - це процес використання робочої сили; обладнання у сполученні з природними і ...

Показником продуктивності праці

Підвищення продуктивності праці має для торговельної галузі важливе економічне значення. Воно ефективно впливає на багато показників: товарооборот, витрати обігу, фонду заборгованості плати, прибутку. Показником продуктивності праці в торгівлі рахується величина товарообігу на одного середньоспискового працівника в цілому, а також по окремих групах (оперативних працівниках, продавцях). Цей показник знаходиться тісній залежності від товарообороту, що веде до відбіркового застосування в аналітичній роботі. Так він може бути ...

Показники і методи вимірювання продуктивності праці

Важливою передумовою визначення результативності праці є правільне обчислення рівня і динаміки продуктивності праці в усіх Сферах економіки. Вимірювання продуктивності праці має грунтуватися на розумінні економічного її змісту, визначенні показників, які можуть характезувати рівень продуктивності праці у часі і просторі. Методи обліку продуктивності праці мають відповідати таким вимогам: • одиниця виміру не може викривляти показники продуктивності праці; • повністю враховувати фактичний обсяг робіт і затрати робочого часу; ...