Search:

Концепція сучасного природознавства

Наша Земля – дуже активна планета . Змінюється хоч і повільно обриси її материків і океанів руйнуються цілі гірські хребти вивергаються вулкани , міняється клімат . Безперервно змінюються важливі параметри навколишнього середовища – температура повітря і води , їхній хімічний склад вологість грунту і вміст у них життєво необхідних компонентів . Безперервно оновлюється жива природа – тварини , рослини , мікро організми . Кругообіг хімічних елементів на Землі відбувається переважно за безпосередньої участі живих організмів .

У найдавніші часи Землю уявляли , як плоский диск чи острів оточений океаном . З часів Ньютона Землю почали уявляти як еліпсоїд обертання на малій осі . Земля більш опукла поблизу екватора . Форму Землі характеризує геоїд – геометрично неправильне тіло , поверхня якого в кожній точці перпендикулярна до на пряму сили тяжіння . Форму геоїда має поверхня води спокійного океану.

У давні геологічні часи фігура Землі мала мабуть більш неправильну форму ніж нині. Теперішня її форма пояснюється обертанням навколо осі. Зараз Земля має форму трохи сплюснутої кулі радіус Землі 7370 кілометра , довжина екватора 40 000 кілометра.

Наша планета складається з трьох основних частин (геосфер), які різняться своїми фізичними властивостями. Це – земна кора , оболонка (мантія) , ядро. Земна кора або літосфера – верхня тверда оболонка землі , являє собою зовнішній шар завтовшки 60 – 70 км. , що складається з осадових порід, гранітів та базальтів . Температура кори зростає з глибиною на 1 градус цельсія на кожні 33 метра і вже десь на глибині 40 км. Становить 800 – 1000 градусів цельсія. Всі області літосфери перебувають в русі . Під Земною корою міститься оболонка ядра мантія, в радіальному напрямі вона простягається від підошви земної кори до 2900 км, і становить 80 % Земної кулі. Мантія має шарувату будову . Виділяють дві її основні частини : верхню мантію до 1000 км. , і нижню від 1000 до 2900 км. . В верхній мантії тиск , що зростає з глибиною , досягає 10 000 атм., температура близько 1500 градусів цельсія , а на межі з ядром 3000 – 5000 градусів цельсія . До складу мантії входять сполуки окису кремній з оксидами магнію і заліза , називають її Sima.

Верхній шар мантії називають астеносферою ( до глибини 50 – 200 км . від поверхні) . Його речовина перебуває в найбільш розм’якшеному стані , при чому на раптовий тиск реагує ,як тверде тіло а на повільний і безперевний як рідина .

Речовина нижньої мантії – це однорідне тверде тіло , м абуть тому ,що через високий тиск атома речовини дуже щільно притиснуті один до одного . В цьому шарі землі дуже багато заліза , магнію та інших твердих металів , його називають рудною оболлонкою. Між мантією і ядром є межа нижче якої поперечні сейсмічні хвилі не поширюються.

Ядро Землі має радіус 3470 км. ( 19 % об’єму ). Виділяють зовнішнє ядро від 2900 – 5100 км. , і внутрішнє радіусом приблизно 1270 км.. Температура в ценрі Землі 4000 – 5000 градусів цельсію , а тиск досягає 3.5 млн атм. З приводу хімічного складу ядра висловлювалися різні думки :

1). Ядро Землі складається в основном у з заліза та невеликих домішок нікелю, тому його називають Nife.; подібний склад мають деякі залізні метеорити, що падають на землю. Через високу температуру зовнєшнє ядро перебуває в розплавленному рідинному , а внутрішнє у твердому стані ;

2). Зовнішнє ядро селікатне , а внутрішнє залізне;

3). Ядро складається з селікатних сполук і є кам’янистою речовиною з доміжками заліза , ущільнене високим тиском . Густина ядра більша 10 г/см³ , а в центрі – навіть 12 г/см³. Воно перебуває під тиском ( 1.4- 3.5 млн атм ) і має дуже високу температуру . Тому речовина перебуває в особливому металізованому стані.

Запаси води на Землі величезні 1.46 * 10 9 км³ , тобто 0.025 % усієї маси Землі . Проте абсолютна більшість цієї маси – це гірко солона морська вода , непридатна до пиття та технологічного використання . Присна вода на планеті становить лише 2% - від загальної кількості , причому 85% її зосереджено в льодовикових щитах Гренландії й Антарктиди , айсбергах і гірських льодовиках. Лише близько 1% прісної води - це річки , прісноводні озера , деяка частина підземних вод , саме ці джерела і використовуєть людством для своїх потреб. Хімічний склад морської води дуже схожий на склад людської крові – містить тіж хімічні елементи і приблизно в тих же пропорціях. Це один з доказів того , предки людей як і інших ссавців жили у морі . Океани і їх моря з’єднані між собою за принципом сполучених посудин .

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 


Подібні реферати:

Природні конфлікти через стан навколишнього середовища

Сьогодні інвайроментальна агресія стає основним джерелом політичних конфліктів. Поняття “інвайроментальна” агресія виникло на поч. 70-х років і означає руйнування, виснаження природного середовища на території однієї держави під впливом дії іншої держави. Виділяють три групи екологічних конфліктів: територіальні, природно-ресурсні та екологічні. Територіальні та природно-ресурсні конфлікти. Територіальні конфлікти за землю, ресурси мають дуже давню історію. Міжнародні конфлікти, як у минулі роки, так і сьогодні, часто ...

Основні шляхи захисту водних ресурсів

1. Вода – найцінніший природний ресурс. Вона відіграє виняткову роль у процесах обміну речовин, що становлять основу життя. Величезне значення вода має в промисловому і сільськогосподарському виробництві. Загальновідома необхідність її для побутових потреб людини, всіх рослин і тварин. Для багатьох живих істот вона служить середовищем існування. Зростання міст, бурхливий розвиток промисловості, інтенсифікація сільського господарства, значне розширення площ зрошуваних земель, поліпшення культурно-побутових ...

Озонова діра

У 1985 р Зміст Вступ 3 Принцип проблеми. Наслідки для “живого” 4 Проблема з “хімічної” точки зору 6 Хлорфторвуглеці(ХФВ) 8 ХФВ в промисловості 10 Метилбромід 11 Інший погляд на проблему 14 Техногенний вплив 17 Висновок 20 10. Література 21 Вступ У 1985 р. фахівці з Британської Антарктичної Служби дослідження атмосфери повідомили про абсолютно несподіваний факт: весняний вміст озону в атмосфері над станцією Халлі-Бей в Антарктиді зменшився за період з 1977 по 1984 р. на 40%. Незабаром це підтвердили інші дослідники, що ...