Search:

Концепція сучасного природознавства

6. клітина будьякого організму – цілістна жива система . Вана складається з трьох нерозривно зв’язаних між собою частин : оболонки , цитоплазми і ядра. Клітинна оболонка здійснює безпосередню взаємодію із зовнішнім середовищем і взаємодію із зовнішнім сердовищем і взаємодію із сусідніми клітинами.

Клітинна оболонка має складну будову. Вона складається із зовнішнього шару і розташованої під ним плазматичної мембрани . клітини рослин і тварин відрізняються будовою їхнього зовнішнього шару . в рослин , атакож і в бактерій ,синьо – зелених водорослей і грибів на поверхні клітин є щільна оболонка , або клітинна стінка . у більшості рослин вона складається з клітковини .

Основними методами селекції рослин є гібридизація і добір. Звичацно ці методи поєднюються . Методидобору залежать від форм ирозмноження одного виду рослин . розрізняють дві основні форми добору – масовий та індивідуальний. Масовий добір зводиться до виділення з з вихідного матеріалу групи особин, які мають бажані для селекціонера ознаки. Масовий добір звичайно застосовується багато разово в ряді наступних поколінь, але й можебути одноразовим індивідуальний добірзводиться до виділення окремих особин з ознаками , які цікавлять людину , і одержання від них потомства. Він иакож може бути одноразовим або повторним.

7. Найціннишим багатством природи є грунти і корисні копалини. Без грунту неможливий розвиток рослин , немислимий позвиток рослин , немислиме житття тварин Людина неможе без мінеральних ресурсів. Тому їхнє раціональне використання й охорона – важлива всенародна справа.

Грунт – це самостійно історичне тіло , що виникло у результаті сукупної дії на поверхневі горизонти гірських порід живих організмів ,кліматичних факторів ,рельєфу і виробничої діяльності людини .

Видобування із земних надр корисних копалин , проникнення у нлибини земної кори підсилюють специфічний екологічний вплив людини на географічну оболонку та антропічні процеси, які в ній відбуваються .

До групи горючих ( каутобіолімітів ) належать : вугілля всіх видів , торф горючи сланці , нафта природний газ, і деякі інщі . металеві або рудні копалини – це руди : чорних кольорових і рідкісних металів,та благородні метали також. Поділ корисних копалин на такі груп досить умовний. Так наприклад , нафту й газ використовують не тільк ияк горюч иресурси , я й як сировину для хімічної промисловості; те саме стосується й інших копалин.

Першо “корисною копалиною “ – був для людини ка’яного віку кремінь , з якого вона виготовляла знаряддя праці й зброю.

Усі родовища корисних копалин залежно від умов їх утворення поділяються на магматичні , осадочні і метаморфічні.

З бурхливим розвитком науки і техніки , викликаним потребами господарства , все більше і швидше зростає видобування та використання у виробництві ресурсів надр як за осортиментом , так і за кількістю.

Металеві корисні копалини – ві дзалізних руд до золота й платини – забезпечують розвиток нашої промисловості. Потреби країни забезпечуються і в неметалевих копалинах. Це природні будівельні матеріали ,індустріальна мінеральна сировина , мінеральна сировина для хімічної промисловості , коштовне й кольорове каміння.

Рудні і нерудні копалини здебільшого невідновні, але й майже невичерпні. Вони тільки з покладів переходять у різні вироби, які переміщуються упросторі , але незникають з лиця Землі і можуть використовуватися повторно. Певні витрати при видобуванні корисних копалин звичайно немменучі. Це поклади , яких не можна вибрати, поклади під різними спорудами або з таким мізерним вмістом корисних компонентів, що принаймі , в наш час видобувати економічно недоцільно.

Одним з важливих методів заощадження металів, будівельних матеріалів та інщих корисних копалин, запаси яких швидко зменшуються , є пошуки дешевих замінників , що зможуть задовольнити потреби народного господарства.

Життя людини не можна уявити без широкого використання корисних копалин. З давніх – давен вона добуває з надр Землі потрібні їй мінерали і використовує їх для виробництва знарядь праці, будівництва житла.

Територія України багата на різноманітні корисні копалини. Тут зосереджено близько 60% розвіданих загальносвітових запасів марганцю , значні запаси залізних руд , графіту , коксового вугілля , ьентонітових глин, каоліну , даомітів, кам’яної солі , кварцевих пісків , кам’яних будівельних матервалів, мінеральних вод.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 


Подібні реферати:

Надзвичайні ситуації воєнного часу

Війна завжди була для людей одним із найбільших лих на протязі всієї історії. Вона знищувала значні людські і матеріальні ресурси, приводила за собою інші лиха, гальмувала розвиток людства. З кожним роком сила зброї ставала все сильнішою і сильнішою, а наслідки її використання все жахливішими. Зараз, на рубежі тисячоліть, людство має ядерну зброю, яка може знищити все живе на планеті. Отже в цій роботі зроблено спробу охопити і проаналізувати різні екстремальні та надзвичайні ситуації воєнного часу, як за локальних ...

Концепція сучасного природознавства

План. 1. Визначення понять природа і природознавство. 2. Науково-технічна революція,як сучасний етап пізнання і освоєння природи людиною. Основні поняття про науку,як сферу людської діяльності націленої на пізнання природи. 3. Сучасні знання людини про всесвіт та космічний простір, 4. Земля та її будова 5. будова речовин 6. будова живих організмів 7. освоєння людиною надр землі. 8. Проблеми збереження і відтворення природи . 9. Висновок. 1.Повітря,вода,земля,люди,рослини,тварини,планети,Сонце,зорі – увесь матеріальний світ, ...

Атмосфера Землі, її будова, склад та екологічне значення

1. Атмосфера Землі, її будова, склад та екологічне значення. 1.1 Атмосфера Землі, її склад та шари. Атмосфера — це газова оболонка, що оточує .Землю. Наявність атмосфери — одна з найго­ловніших умов життя на планеті. Без їжі людина може обходити­ся місяць, без води — тиждень, а без повітря не проживе й кількох хвилин. Атмосфера, як елемент глобальної екосистеми, виконує кілька основних функцій: •захищає живі організми від згубного впливу космічних випромінювань та ударів метеоритів; •регулює сезонні й добові коливання ...