Search:

Україна в духовному світі Вернадського

Погоджуючись взяти на себе виконання такого відповідального і складного завдання, "я був дуже захоплений можливістю створення Української Академії наук",- згадував він. Вернадський виходив з принципових переконань. У листі до А. Кримського, в якому він запрошував вченого взяти участь у створенні Української Академії наук, Вернадський писав: "Особисто я вважаю важливою цю установу з точки зору українського відродження, що, як Ви знаєте, завжди було мені дороге, і з точки зору загальнолюдської - створення такого великого науково-дослідницького центру".
Статут Української Академії наук був здобутком великої групи вчених. Однак Вернадському належить головна і керівна роль у створенні його проекту. Міцною теоретичною основою новоствореної Української Академії наук стали сформульовані Вернадським патріотичні, загальнолюдські і гуманістичні ідейні принципи, втілені в статуті. Ці положення про завдання, напрямок роботи та структуру Академії наук України - першої із національних академій нашої країни, визначені Вернадським, стали основоположними для всіх республіканських академій СРСР.

У своїй програмній промові на першому засіданні Комісії по створенню Української Академії наук 9 липня 1918 року Вернадський визначив характер, завдання і місце цього майбутнього найвищого наукового центру України в житті українського народу і світовій науці: "Засновуючи Українську Академію наук, ми повинні рахуватись з тим, що її робота, яка стоїть на визначеному рівні, крім світового значення повинна задовольняти важливі національні, державні і локальні життєві вимоги.

Національна вага нової Академії наук полягає в тому, що вона повинна сприяти росту української національної самосвідомості і української культури шляхом широкого і глибокого, вдумливого наукового вивчення минулого і сучасного українського народу та його сусідів, природи зайнятої ними країни в усіх її безмежних проявах. Центру такої роботи, достатньо потужного, на Україні немає. Чим ширше, свобідніше, глибше буде поставлене в Академії наук це вивчення, тим збільшуватиметься її національна вага. Крім цього, національну вагу вона буде мати і тому, що буде представником української нації у світовому союзі академій і що завдяки своїй вільній і широкій організації, вона буде розвивати вільну організовану наукову роботу на Україні у всіх її проявах, буде знаходитись у тісному зв'язку з вченими України, з усіх сил буде підтримувати, розвивати і захищати наукову працю і наукових працівників України.

Державна вага академії твориться тим її впливом, який вона буде мати на піднесення виробничих сил країни і людини на Україні. Перед нами стоїть велике і складне завдання, яке вимагає напруження усіх наших духовних і фізичних сил,- потрібно знайти вихід з великих складностей життя, яке створила війна...

І нарешті, значення академії наук окреслюється її зв'язком з місцевим життям, її проникненням у щоденний побут населення. Необхідно, щоб майбутня академія була тісно пов'язана з загальними питаннями щоденного життя, його потребами у широкому розумінні слова, щоб її значення було зрозуміле для населення всієї України. Цей бік життя академії, на мій погляд, має превелике значення. Вона у своїй діяльності повинна відгукнутися на всі нестатки і потреби населення, які вимагають наукової допомоги і наукового обладнання. Пульс її життя повинен битись разом з духовними і матеріальними запитами населення, оскільки цим запитам може прийти з допомогою наукове значення і наукова думка."

27 листопада 1918 року відбулося перше Спільне зібрання Української Академії наук, на якому Вернадський був вибраний одноголосне закритим голосуванням Президентом - головою Української Академії наук.

Вернадський протягом усього життя зберігав незмінний інтерес до діяльності виплеканої ним Української Академії наук, період створення і становлення якої лишив особливий незабутній слід у його душі й пам'яті.
"Для мене і Україна, і Київ, і Українська Академія, - писав він А. Кримському у своїх листах, - дорогі і близькі, залишилися з моєю старою особистістю". "Мені страшенно дорогі і дуже хочеться бачити ближче і конкретніше і Академію, і Бібліотеку. Я так радію їхньому зростанню і так вірю в їхнє велике призначення, і мені так дорога Академія".

До кінця життя академік Вернадський, будучи членом Академії наук УРСР, вважав своїм обов'язком інформувати українських академіків про результати своїх досліджень, надсилав до Києва свої роботи з Петрограда, а потім з Парижа, Праги, Москви, просив направляти йому академічні видання, прагнучи завжди бути в курсі наукових досягнень Української Академії наук.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 


Подібні реферати:

Чистотіл звичайний, чорниця звичайна, чорнокорінь лікарський

ЧИСТОТІЛ ЗВИЧАЙНИЙ (бородавник, волосник, гладушник, гладишник, глекопар, глисник, голова адамова, жовтило, жовтосік, зелемозень, земизово, ластовине зiлля, ластовичник, маслянка, печіночник, плодисток, прозорник, простудник, ростопасти, ростопа, самозелень, сiре зiлля, старовина, цинедонія, цвінталія, чистик, чистяк) Chelidonium majus Багаторiчна трав'яниста з оранжево-жовтим соком рослина родини макових. Стебло прямостояче, до 80 см заввишки, цилiндричне, розгалужене. Листки черговi, перисторозсi ченi, зверху ...

Шавлія лікарська, шандра звичайна, шипшина травнева

ШАВЛІЯ ЛІКАРСЬКА (шавлiя звичайна) Salvia officinalis Напiвкущова рослина родини губоцвiтих. Стебло пряме, розгалужене, до 70 см заввишки. Листки округлi, яйцеподібно-довгастi. Квiтки двостатевi, неправильнi, утворюють несправжнi розсунутi кiльця; чашечка - дзвоникоподібна, з трикутними вiйчастими зубцями; вiночок яскраво-лiловий. Цвiте у червнi - липнi. Плід складається з трьох однонасiнних горiшкоподiбних часток. Культивують шавлiю як декоративну, ефiроолiйну i лікарську рослину. Для виготовлення галенових препаратів ...

Еспарцет піщаний, ехінацея пурпурова

ЕСПАРЦЕТ ПІЩАНИЙ (заячий горох) Onobrychis arenaria Багаторiчна трав'яниста рослина родини бобових. Стебла численнi, прямостоячi, до 70 см заввишки. Листки складноперистi, нижнi - з 6-12 пар елiптичних листочкiв. Квiтки двостатевi, неправильнi, в довгих китицях. Вiночок яскраво-фiолетовий, з темними смужками. Цвiте у червнi - липнi. Плід - біб. Росте на узлiссях, по чагарниках. Для лiкарських потреб збирають траву еспарцету пiд час цвiтiння, а корiння заготовляють восени. Рослина мiстить бiлки, вуглеводи, жири, ...