Search:

Облік грошових засобів

В) відповідного рішення суду або арбітражного суду про ліквідацію підприємства або зизначення його банкрутом;

Г) на інших підставах передбачених чинним законодавством України або договором між становою банку і власником рахунку.[4]

Операції на рахунках в установах банків можуть бути тимчасово зупинені за рішенням державних податкових інспекцій, судовими, правоохоронними та іншими органами у випадках, передбачених законодавчими актами.[5]

Операції на розрахункових рахунках виконають за розрахунково-грошовими документами. Найбільш поширеними банківськими документами для видачі грошей або безготівкових перерахувань є такі:

• банківські чеки (готівкові і розрахункові);

• об'ява на внесок грошей готівкою (додаток № 10);

• платіжні вимоги-доручення;

• платіжні доручення (додаток № 11), акредитиви, векселі.

1.3. Види і форми безготівкових рахунків.

Взаємовідносини між підприємствами, організаціями і установами, а також між ними і населенням, що зумовлені дією Закону вартості, носять характер грошових розрахунків. Правильна організація і побудова обліку грошових розрахунків між підприємствами мають велике народногосподарське значення, тому що забезпечують швидке завершення у постачальників ругообороту оборотних засобів, фондів обігу і перехід їх з товарної форми в грошову, створюють необхідні умови покупцям для безперебійної оплати придбаних товарно-матеріальних цінностей. Грошові розрахунки здійснюються або у формі безготівкових платежів або готівкою, тобто існують дві форми розрахунків - готівковий і безготівковий.

Всі безготівкові розрахунки здійснюються через банк, а готівкові через касу. За економічним змістом розрахунки розподіляються на дві основні групи:

1. За товарними операціями, тобто всі розрахунки між підприємствами і господарськими організаціями за реалізовану продукцію, виконані роботи, послуги і придбані матеріальні цінності.

2. За нетоварними операціями, до яких відносяться: платежі до бюджету, одержання і повернення банківських позик, сплата страхових платежів, розрахунки за претензіями, недостачами і крадіжками та інші розрахунки.

Залежно від територіального розміщення сторін, що беруть участь у розрахунках, розрізняють одногородні та іногородні розрахунки. Розрахунки між підприємствами, що обслуговуються одним і им же банком, або різними установами банку, розташованому в одному місці, називаються одногородніми, а ті, що обслуговуються різними банками, які знаходяться в різних населених пунктах іногородніми.

Організація безготівкових розрахунків базується на таких принципах:

• платежі здійснюються після відвантаження продукції, виконання робіт, послуг або одночасно з ними;

• платежі здійснюються за згодою платника;

• покупець може відмовитись від оплати розрахункових документів;

• платежі здійснюються за рахунок коштів платника або в установленому порядку за рахунок кредиту банку;

• зарахування коштів на рахунок одержувача повинно виконуватися лише після списання цих сум з рахунку платника.

Під формою розрахунків треба розуміти зумовлені характером економічних зв'язків, способи здійснення платежів, порядок документообороту і обігу коштів, як між учасниками розрахунків, так і між ними і банком. При цьому об'єднання і підприємства можуть застосовувати лише ті форми розрахунків, які встановлені законами і постановами Уряду і є обов'язковими для всіх учасників платіжного обігу. Залежно від умов господарської діяльності підприємств, місця знаходження платників, джерел коштів, за рахунок яких виконуються платежі застосовуються ті чи інші форми розрахунків. При розрахунках за товарно-матеріальні цінності. Надані послуги і виконані роботи, а також по інших операціях, використовують такі основні форми безготівкових розрахунків:

• платіжними дорученнями;

• платіжними вимогами-дорученнями;

• чеками;

• акредитивами;

• векселями;

• платіжними вимогами;

• інкасовими дорученнями (додаток № 15).

Ці форми розрахунків були впроваджені Інструкцією №7 “Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України” і затверджені Постановою НБУ № 204 від 2.08.1996.

Розрахункові документи, які здаються в банк мають відповідати вимогам встановлених стандартів та вміщувати, залежно від їх форми, такі реквізити:

• назва документа;

• номер документа, число, місяць, рік його виписки. (Число та рік вказуються цифрами, місяць - літерами. На розрахункових документах, які заповнюються технічними засобами, допускаються зазначення місяця цифрами (01-12));

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 


Подібні реферати:

Документи i розрахунки

Розділ 6.  Документи i розрахунки 6.1.  Призначення режиму В "1С:Бухгалтерiї-Проф." iснують два способи вводу даних в журнал операцiй: типовi операцiї i режим "документи i розрахунки". Перший з них розрахований на простi ситуацiї i має деякi обмеження при застосуваннi. А саме: проводки типової операцiї iснують як одне цiле тiльки в момент вводу типової операцiї. Пiсля занесення цих проводок в журнал операцiй вони нiчим не вiдрiзняються вiд введених вручну; якщо Ви неправильно ввели реквiзити типової ...

Класифікація і план рахунків бухгалтерського обліку

1. Основи класифікації рахунків та її значення Різнобічні завдання господарського керівництва та контролю потребують своєчасної і всебічної інформації про склад засобів підприємства і джерел їх формування, господарські процеси і фінансові результати діяльності. Це зумовлює необхідність використання в бухгалтерському обліку значної кількості різних за своїм змістом рахунків. Для більш глибокого та правильного розуміння і обгрунтованого використання в обліку рахунків необхідно знати їх економічний зміст, призначення та ...

Бухгалтерський облік цінних паперів

ПЛАН Введення 1. Поняття і види цінних паперів. 2. Документальне оформлення придбання цінних паперів. 3. Облік операцій з цінними паперами. 3.1. Облік операцій з акціями 3.2. Облік векселів. 3.3. Облік облігацій. 3.4. Облік ощадних сертифікатів. 3.5. Облік казначейських зобов’язань. 3.6. Облік казначейських векселів. Висновок. Використана література Додатки ВВЕДЕННЯ Поняття цінних паперів до 1 січня 2004 року наводилося у ст. 1 Закону України “Про цінні папери і фондову біржу”, який набрав чинності з 1 ...