Завдання, джерела інформації та порядок проведення ревізії готової продукції і її реалізації
Реферати » Бухгалтерський облік, оподаткування » Завдання, джерела інформації та порядок проведення ревізії готової продукції і її реалізації
Завдання, джерела інформації та порядок проведення ревізії готової продукції і її реалізації
Згідно з методикою проведення комплексної ревізії економічної та соціальної діяльності ревізійний процес складається з 5 етапів:
• організація і підготовка до проведення комплексної ревізії;
• проведення ревізії;
• оформлення результатів ревізії;
• прийняття рішення за результатами проведеної ревізії;
• організація контролю за виконанням рішень за матеріалами ревізії.
На першому етапі: відповідно до строків, передбачених планом проведення ревізії керівник контрольно-ревізійного органу за 3-5 днів до початку ревізії зобов'язаний видати наказ про її проведення.
Начальник контрольно-ревізійного відділу на цьому етапі повинен правильно визначити тему ревізії, ревізійний період, тривалість ревізії, створити ревізійну групу, призначити її керівника, розглянути і затвердити програму ревізії, запропонувати ревізорам ознайомитись з відповідними нормативними документами, розглянути необхідність залучення галузевих спеціалістів, а також забезпечити ревізора необхідними бланками актів, довідок і т.д.
Керівнику ревізійної групи одночасно з наказом про призначення ревізії дається програма комплексної ревізії, в якій, крім конкретних завдань, вказуються ділянки роботи, які підлягають суцільній перевірці.
Якщо до часу призначення ревізії в контрольно-ревізійному відділі є матеріали про факти порушень на об'єкті перевірки (недостачі, крадіжки І т.д.), то вони також передаються керівнику групи. Склад ревізійної групи встановлюється залежно від тривалості періоду ревізії та самої програми. Підготовка ревізії починається із ознайомлення з діяльністю об'єкта, що підлягає ревізії. На цьому етапі ознайомлюються із діяльністю об'єкта перевірки, вивчають відповідні нормативно-інструктивні матеріали, складають робочі плани (Таблиця 1)
Тривалість підготовки до ревізії - не більше 2 днів. Перший день присвячується ознайомленню з особливостями виробничої і фінансово-господарської діяльності підприємства. Другий день необхідний для вивчення нормативних документів та проведення інструктажу.
Другим етапом проведення ревізії є організаційна робота на об'єкті. Починається ревізія з моменту прибуття ревізійної групи на підприємство і пред'явлення керівником групи своїх повноважень на проведення ревізії. Керівник ревізійної групи на місці здійснює організаційну роботу, яка полягає в уточненні і конкретизації завдань, передбачених програмою ревізії. На цьому етапі начальник контрольно-ревізійного відділу в разі необхідності повинен подати ревізорам додаткову методичну допомогу з питань ревізії, а також контролювати виконавську І трудову дисципліну підлеглих, в т.ч.: вихід на об'єкт, а при виникненні суперечностей між перевіряючими і керівником об'єкта, що ревізується, розв'язувати ті суперечності. Начальник контрольно-ревізійного відділу має розглядати і вирішувати по суті звернення керівника ревізійної групи чи керівництва підприємства, що ревізується, з питань ревізії, в т.ч. щодо продовження чи скорочення її терміну. Планова тривалість ревізії становить не більше ніж 30 робочих днів, а в окремих випадках на підставі письмових обґрунтувань керівника групи термін ревізії може бути продовжений.
На початковій стадії комплексної ревізії рекомендують перевіряти виконання заходів з усунення недоліків в роботі, виявлених попередньою ревізією, ознайомитись із змістом наказів, листуванням, актами перевірок, проведеними фінансовими органами і т.д. Закінчивши організаційну стадію комплексної ревізії, ревізійна група приступає до виконання своїх обов'язків відповідно до своїх робочих планів.
При здійсненні ревізії (перевірки) використовують такі прийоми документального і фактичного контролю:
1. Техніко-економічні розрахунки проводяться в процесі ревізії для встановлення правильності розрахункових показників, обґрунтованості директивних показників, правильності складання кошторису витрат капітального і поточного ремонту основних засобів і т.д.
2. Нормативна перевірка полягає в зіставленні фактичних звітних даних із встановленими нормативами, кошторисами або плановими нормами з метою визначення правильності їх дотримання;
3. Документальна перевірка змісту операцій і процесів є провідним прийомом документального контролю і проводиться за даними первинних документів, облікових регістрів, звітності з метою встановлення законності операцій і процесів.
Подібні реферати:
Облік та контроль фінансових результатів в умовах ТОВ "Клімат Індустрії"
ЗМІСТ ВСТУП . 4 1 ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ, ЯК ОБ'ЄКТ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ 5 1.1 Сутність та зміст фінансових результатів 5 1.2 Класифікація фінансових результатів 8 1.3 Задачі обліку фінансових результатів та характеристика облікової політики підприємства . 11 1.4 Розвиток бухгалтерського обліку фінансових результатів 16 2 ОРГАНІЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ 22 2.1 Загальна характеристика форм і методів бухгалтерського обліку, які застосовуються на підприємстві . 22 2.2 Аналітичний та ...
Організація роботи аудитора
Професійна етика аудитора. Розприділення і планування праці аудитора. Організація ведення робочих документів. Облік і контроль праці аудитора. Контроль якості праці аудитора. І. Професійна етика аудитора. На аудитора покладається відповідальність за вивід бухгалтерської (фінансової) звітності перед багатьма заінтересованими сторонами: власниками, державою, акціонерами, біржами тощо. При цьому, як свідчить міжнародна практика, необхідно строго додержуватись етичних і технічних норм роботи аудитора, розроблених в багатьох ...
Поняття, мета й об’єкти фінансового обліку
За обліковими функціями бухгалтерський облік поділяється на фінансовий і управлінський облік. Фінансовий облік — комплексний системний облік майна, господарської діяльності підприємства через суцільне, повне й безперервне відображення господарських процесів за звітний період. Його ведуть відповідно до законодавства країни та міжнародних і національних стандартів бухгалтерського обліку. Здійснюється для формування вартісних показників діяльності підприємства і виявлення зовнішніх зв’язків із постачальниками, покупцями, ...