Спроби реформування командно-адміністративної системи (1953-1964 рр.)
Комплекс заходів, прийнятих у вересні 1953 р., спричинив пожвавлення в основних галузях виробництва, зокрема в землеробстві та тваринництві. Піднесення виробництва в аграрному секторі тривало п'ять років (1954-1958). Валовий збір зерна в Україні зріс за цей період майже на 20%, цукрових буряків - удвічі, виробництво м'яса зросло більше як удвічі, молока - втричі. Урожайність зернових за період 1950-1961 рр. зросла з 10,2 до 19,9 ц з га.
Запровадження з 1953 р. товарно-грошових відносин на селі, заміна заготівель сільськогосподарської продукції закупівлею сприяли підвищенню морального і матеріального стимулювання колгоспників. У 1958 р. в Україні грошова виплата на трудодень на працездатного колгоспника порівняно з 1953 р. зросла в 3,8 рази. Дещо збільшилася видача зерна на трудодень. Однак оплата праці колгоспників залишилася надто низькою. Вона була значно нижчою, ніж оплата праці робітників міста і службовців.
Послаблення податкового пресу на селян, відсутність диктату щодо їх підсобного господарства викликали зацікавленість у розширеному виробництві сільськогосподарської продукції. Колгоспники за власним бажанням здавали надлишки сільгосппродукції державі, але й мали право вільно продавати її на ринку.
Наприкінці 50-х - початку 60-х років економіку колгоспів і радгоспів було підірвано згубними заходами, направленими на розвиток сільського господарства. Весною 1958 р. М. Хрущов висунув ініціативу щодо реорганізації МТС, мотивуючи це тим, що розвиток сільського господарства і розширення прав колгоспів вимагають зосередження сільськогосподарської техніки в господарстві. Тоді ж було прийнято рішення Верховної Ради про реорганізацію МТС у ремонтно-технічні станції (РТС) та продаж техніки колгоспам і радгоспам.
Вжиті заходи мали надто болісний характер, оскільки для економічно слабких колгоспів в Україні, а їх було дуже багато, одноразові і великі фінансові витрати стали надто обтяжливими. Перед колгоспами гостро постало питання про те, де взяти кошти для придбання сільськогосподарської техніки. Такі обставини призвели до виникнення значних економічних труднощів у господарствах, що в першу чергу негативно відбилося на оплаті праці колгоспників. Морально і фізично застаріла техніка потребувала значних коштів для ремонту. В той же час на ремонтних підприємствах не вистачало необхідних запасних частин до тракторів, комбайнів, сівалок, молотарок, культиваторів тощо. Таким чином, надуманий центром експеримент виявився невдалим, оскільки колгоспи були не готовими до такого нововведення.
Послаблення морального стимулювання праці колгоспників, недостатність, а в деяких колгоспах відсутність сільськогосподарської техніки, значною мірою викликали різке падіння темпів виробництва тваринницької продукції і продукції рослинництва. Якщо з 1950 р. до 1958 року обсяг валової продукції сільського господарства України зріс на 65%, то з 1958 по 1964 рік - лише на 3%. У результаті обсяг сільськогосподарської продукції, що надходила у державну торгівлю, зменшився, а ціни на неї зросли. Від цього постраждали не тільки міські споживачі, а й економіка колгоспів.
З 1959 р. в українському селі відбувався процес стримування підсобного селянського господарства, внаслідок чого знизилися прибутки сільських трудівників і в цілому було підірвано державний аграрний сектор. Для сільських жителів держава встановила норми по утриманню в особистому господарстві великої рогатої худоби, свиней, домашньої птиці, кількість яких зводилася до мінімуму. Так, дозволялося тримати лише одну корову, одне теля, віком до 8 місяців, не більше двох свиней, норма утримання домашньої птиці не перевищувала десяти. Окремих тварин, зокрема коней, овець, однорічних бичків, взагалі було заборонено мати у селянському присадибному господарстві.
Подібні реферати:
Економічний розвиток провідних країн світу (1939-1990 рр.). Формування постіндустріального суспільства
План Структурні зміни в економіці воюючих країн в роки II світової війни. Економічні наслідки другої світової війни. План Маршалла. «Спільний ринок» — Європейський союз. Передумови та наслідки прискореного розвитку Німеччини та Японії. Структурні зміни в економіці воюючих країн в роки II світової війни. Господарство воюючих країн було переведено на воєнні рейки, а виробництво зброї, боєприпасів, амуніції, бойової техніки тощо стало пріоритетним. Так, у Німеччині, де воєнної промисловості ще у 1932 р. практично не ...
Економічний розвиток стародавніх цивілізацій
Зміст 1. Особливості східного рабства. 3 2. Господарство Стародавньої Греції 5 3. Античний Рим: економічні причини розквіту і занепаду. 8 4. Господарство скіфів, грецьких і римських колоній Північного Причорномор'я. 15 1. Особливості східного рабства Історія стародавніх цивілізацій охоплювала період з IV тис. до н. е. до падіння Західної Римської імперії у V ст. н. е. Склалися два типи господарської організації — східне і античне рабство. Проте їм були властиві спільні риси: ручна технологія з індивідуальними та ...
Господарське життя європейських країн в період середньовіччя (V—XV ст.)
Виникнення і розвиток феодальних відносин у Західній Європі. Розвиток сільського господарства. Середньовічне місто. Розвиток ремесла і торгівлі. Виникнення і розвиток феодальних відносин у Західній Європі У середині першого тисячоліття нової ери в господарстві тогочасних суспільств відбулися кардинальні зміни, зумовлені появою і розвитком нових відносин, які в науковій літературі дістали загальну назву феодалізм, або аграрне суспільство. Феодальні відносини розвивалися одночасно майже в усіх країнах Євразії. В історіографії ...