Спроби реформування командно-адміністративної системи (1953-1964 рр.)
В 1957 році були зменшені податки на категорії низько-оплачуваних працівників, збільшились виплати багатодітним сім'ям, виплати по тимчасовій втраті працездатності. Було підвищене- мінімальну заробітну плату з ЗО до 40-45 крб. за місяць. В середині 1960-х років вона досягла 60 крб. Середньомісячна заробітна плата з 78 крб. в 1958 році зросла до 95 крб. в 1965 році. Однак різниця між нижчим і вищим рівнем заробітної плати залишалась значною. В категорію працівників з низьким рівнем заробітної плати входили вчителі, лікарі і молодший медичний персонал, працівники музеїв, бібліотек та ін.
Прибутки сім'ї зростали також в зв'язку з відміною в 1956 році всіх видів платні за шкільну і вищу освіту. Як і раніше, в бюджеті сім'ї незначне місце займали комунальні платежі. Основне місце в сімейному бюджеті займали витрати на продукти харчування - більше 50% заробітної плати.
Не можна не відзначити широкий рух за лібералізацію духовного життя, що розвивався в цей період. Він охопив інтелігенцію: представників академічної науки, викладачів вузів, літераторів, які отримали пізніше назву "шістдесятників". Розпочався випуск художньо-публіцистичних журналів, де друкувались твори, що критично оцінювали сталінську епоху і загальні недоліки тоталітаризму з позицій романтичної віри у світле майбутнє. Цей короткий період отримав назву "відлиги".
Стурбовані зростаючою лавиною критики і кризою довір'я, партійні ідеологи підготували нову програму "великих досягнень". На XXI з'їзді (1959 р.) було підкреслено, що соціалізм в СРСР отримав "повну і незаперечну перемогу", і країна вступила в період "розгорнутого будівництва комунізму". Ця теза була закріплена в третій програмі партії, що була прийнята на XXII з'їзді (жовтень 1961 року). В програмі стверджувалось, що до 1980 року в СРСР буде побудовано в загальних рисах комуністичне суспільство. Передбачалось до цього часу вийти на перше місце в світі за рівнем продуктивності праці і випуску продукції на душу населення; передбачалось звести до мінімуму або зовсім відмінити всі товарно-грошові відносини в економічному житті, перетворити "Соціалістичну державність в суспільство комуністичного самоврядування", виховати "нову людину", яка відповідала б високим моральним ідеалам.
Передбачалось, що дуже швидко відімруть всі прояви "приватної власності" на побутовому, сімейному рівні, а тому люди повинні пересуватись громадським транспортом або брати автомобіль на прокат, а не купувати їх у приватну власність, відпочивати в будинках відпочинку чи пансіонатах, а не на особистих дачних ділянках. Все це повинно було виховувати в людей прагнення до загальної рівності і колективізму. Передбачалось, що до 1980 року ціла низка продуктів харчування буде розподілятись безплатно, безкоштовним буде проїзд в громадському транспорті, муніципальне житло і т.п.
Ці та інші уявлення економічного примітивізму, викладені в програмі, повинні були посилити у людей віру в "світлі ідеали", викликати спалах ентузіазму серед широких мас населення. Але дуже часто ефект від цих планів був зворотним і породжував у народу бажання соціального утриманства, створював ілюзію близького абсолютно безкоштовного користування всіма матеріальними і духовними благами, не пов'язаного із затратами праці кожної окремої людини.
Під час хрущовського десятиріччя відбулись значні зрушення і в зовнішньополітичній діяльності. На XX з'їзді партії були сформульовані нові принципи в міжнародних відносинах, зокрема, визнана можливість багатоваріантності шляхів побудови соціалізму. Таким чином підкреслювався особливий шлях розвитку Югославії й інших країн. Але не дивлячись на це, Радянський Союз продовжував нав'язувати свої стереотипи східноєвропейським країнам, в результаті чого в Угорщині, Німеччині, Польщі різко загострились антисоціалістичні настрої. СРСР змушений був втрутитися в події в Угорщині в 1956 році, в 1961 році в Німеччині було побудовано "берлінську стіну", яка на довгі роки розділила німецький народ. Погіршились відносини з Китаєм і Албанією, комуністичне керівництво яких було незадоволене критикою "культу особи" на XX з'їзді КПРС.
Подібні реферати:
Господарство Запорозької Січі
Значну роль в економічному розвитку українських земель відіграло козацтво, яке вийшло на історичну арену в кінці XV ст. Воно успішно освоювало землі передстепової України, південного Поділля, Слобожанщини, Північного Причорномор'я та Приазов'я. В середині XVI ст. за порогами Дніпра було зосереджено багато українських козаків. Визначну роль у їх згуртуванні відігравала Запорозька Січ, що виникла па Нижньому Подніпров'ї в середині XVI ст. її можна визначити як самоврядну військово-політичну організацію народної самооборони ...
Господарство феодальної Франції, Англії, Київської Русі
Франція Францією часто називають класичною країною феодалізму. Це стосується не лише економіки, а й її державного устрою. Саме тут набула закінченого виразу притаманна феодальній системі ієрархія у вигляді васалітету, економічний зміст якого полягає у перерозподілі феодальної ренти між пануючими верствами населення. Очолював державу король, королівськими васалами були найбільші феодали – герцоги, графи, їх васалами, у свою чергу, вважалися середні та дрібні феодали – лицарі. Васали підпорядковувалися лише своєму сюзерену, ...
Соціально-економічний розвиток Київської Русі
За часів Київської Русі сформувалося феодальне суспільство в східних слов'ян. У цілому становлення феодальних відносин у Давньоруській державі відбувалося в загальноєвропейському руслі: від державних форм до сеньйоріальних (вотчинних). Цей процес був складним, тривалим і розгортався поетапно. Спочатку в IX ст. формується система експлуатації всього вільного населення військовою знаттю (князем та дружиною). Основним елементом цієї системи була данина, «полюддя». У X ст. стався переворот у поземельних відносинах: князі ...