Search:

Мовний етикет

Характеризуючи вплив галицьких експресивів на загальнолітературну мову, Ю.Шевельов зазначав: «Такі словечка з більш або менш насиченими емоційністю забарвленнями виходять уже далеко за межі книжкової мови і, отже, є найкращим свідченням того, як органічно вливаються галицькі елементи до української літературної мови».

У наш час демократизації суспільства, культурного відродження надбання галицького мовленнєвого етикету можуть стати в пригоді. Адже в них відтворюється споконвічна історія великого масиву українства, віддзеркалюється традиційно-народне світобачення. Мовленнєва практика сьогодення підтверджує: все цінне, що нагромаджено в усіх регіонах нашої незалежної держави, є загальним надбанням і може бути використано в подальшому розвої рідної мови.


Фрази, якими користується посередник:


–Я хочу познайомити вас з ... .

–Дозвольте познайомити вас з ... .

–Дозвольте відрекомендувати вам ... .

Без посередника:

–Я хотів би з вами познайомитися.

–Мені хотілося б з вами познайомитися.

–Дозвольте з вами познайомитися.

–Дозвольте відрекомендуватися.

–Дуже приємно. Я радий з вами познайомитися.

–Дуже радий, що знайомство нарешті відбулося.

Вітання

Добрий ранок. Доброго ранку.

Добрий день. Доброго дня.

Добрий вечір. Доброго вечора.

Добридень. Привіт.

Доброго здоров‘я. Моє шанування.

Радий вас бачити. Як справи? Здоров‘я?

Дякую. Добре. Прекрасно.

Прощання і побажання:

До побачення. Бувайте здорові.

На все добре. Добраніч. До завтра.

До скорої зустрічі. Прощавайте.

Ідіть здорові. Щасливої дороги. Хай щастить.

В добру годину. З Богом.

Виходячи ненадовго:

Я не прощаюсь. Ми ще побачимось.

До вечора. До зустрічі.

Прохання – подяка:

Прошу вас... . Будьте люб‘язні... . Будь ласка... .

Дозвольте... . Мені хотілося би попросити Вас... .

Чи можу я попрохати Вас... .

Вам не важко буде... . чи не могли б Ви... .

Добре, що ми про все домовилися.

Дякую за цінні поради, за нову інформацію.

Дякую, що вислухали мене.

Дякую, що знайшли час зустрітися зі мною.

Категоричне прохання:

Я попросив би вас... .

Прошу. Будьте ласкаві.

Цілком можливо. Спробуємо.

Прохання-відмова:

Відмова потребує значно складнішої формули:

–На жаль, не можу... .

–Мені дуже шкода, але... .

–Шкодую. Що не зміг... .

–З задоволенням би, але... .

–Охоче, але... .

–Мені незручно відмовляти, але... .

–Я радий би дозволити. Але... .

При цьому можна дати пораду:

–Дозвольте порадити Вам... .

–Дозвольте дати Вам пораду... .

–Я порадив би Вам... .

–Чи можу я дати Вам пораду... .

–Може, Вам слід було б... .

Якщо не почули сказаного:

–Пробачте, що Ви сказали?

–Прошу!

–Пробачте, я не почув Ваших останніх слів.

Формули пробачення:

Пробачте! Вибачте! Даруйте

Прости мені. Друже! Я хочу попросити у вас пробачення.

Формула: Я вибачаюсь! – помилкова.

Подяка:

–Прийміть мою щиру вдячність... .

–Дозвольте висловити Вам подяку... .

–Дуже вдячний за Вашу турботу... .

–Щиро вдячний і зворушений Вашою увагою...

–Це дуже люб‘язно з Вашого боку. Спасибі... .

–Не знаю, як Вам і подякувати...

–Спасибі, Ви дуже люб‘язні...

–Дякую. Ви так багато зробили для мене!

–Спасибі. Я Вам так зобов‘язаний!

–Як же мені віддячити за Вашу допомогу? Спасибі Вам велике.

Співчуття:

–Прийміть моє найщиріше співчуття:

–Дозвольте висловити Вам...

–Прошу прийняти мої найщиріші...

–Я хотів би висловити Вам...

–Я розумію Ваше горе.

–Я сумую разом з Вами.

–Дякую за співчуття!

Комплімент:

–З тобою так цікаво розмовляти!

–Ти сьогодні так чудово виступив!

–Приємно бачити, як Ви посвіжішали, відпочили...

–Дякую за комплімент. Це Вам тільки так здається.

–Спасибі, Ви явно перебільшуєте!

–Я радий це чути.

–Мені приємно почути це від вас.

–Я саме можу сказати про Вас.

Телефонна розмова

Це один із видів усного мовлення. Службова телефонна розмова складається з таких компонентів:

1) Момент встановлення зв‘язку;

2) Виклад справи;

3) Заключні слова, знак, що розмову закінчено

1. Початкові фрази в службовій розмові повинні вказувати не лише на те, що зв‘язок між сторонами встановлений: Алло – Я слухаю! Вас слухають, але й визначити ці сторони. Службова особа, знявши трубку, називає прізвище або місце роботи: Кафедра. Бухгалтерія. Секретаріат. Той. Хто починає розмову, називає своє прізвище, ім‘я по батькові, а також установу чи особу. Від чийого імені він говорить. У відповідь теж називають себе й установу або себе й свою посаду. При цьому сторони вітаються.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6 


Подібні реферати:

Технологія навчання іншомовного матеріалу

Згідно з принципом комунікативності в навчанні іноземних мов і практичної мети – навчання іншомовного спілкування, засвоєння мовного матеріалу: граматичного, лексичного, фонетичного, орфографічного відбувається комплексно. Проте це не означає відсутності спеціальної цілеспрямованої роботи по засвоєнню граматичних форм і структур, вокабуляра, звуків, інтонаційно-ритмічних моделей, орфографічних правил. Вони становлять той “будівельний матеріал”, без якого не може відбутися будь-яке спілкування. Ось чому виникає необхідність ...

Україна і первісне виникнення мов

План: УКРАЇНА І ПЕРВІСНЕ ВИНИКНЕННЯ МОВ. ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ У ВИСВІТЛЕННІ І.ОГІЄНКА. Розділ 1. Постання української мови. Розділ 2. Мова народна й літературна. a). Народна мова як джерело літературної. б). Розвиток літературної мови не можна ґрунтувати тільки на мові селянській. в). Вплив говірок на мову літературну. Розділ 3. Українська мова в історії. а). В історії України. б). Польська доба 1569-1654 років в). Московська доба 1654-1798 років I. УКРАЇНА І ПЕРВІСНЕ ВИНИКНЕННЯ МОВ На сучасному етапі ...

Міжпредметна координація в підготовці національних інженерних кадрів на уроках української мови

Останнім часом усе більше вчених до зон екологічного лиха відносять не тільки Донбас, а й нещодавно курортні міста Західної України. Спираючись на реальні факти, засоби масової інформації прогнозують подальше неуклінне зростання техногенних катастроф. І цілком справедливо наші колеги з Кембриджського університету і Києво-Могилянської академії в роботі приділяють певну увагу так званому “профілактичному компонентові”: краще попереджати помилки в підготовці майбутніх спеціалістів, ніж потім їх виправляти. Цікавлячись досвідом ...