Search:

Україна на шляху до Світової організації торгівлі

Водночас уряд України матиме можливість використання міжнародних заходів захисту внутрішнього ринку. Це, зокрема, застосування антидемпінгових та компенсаційних заходів захисту внутрішнього ринку від субсидованого експорту i введення тимчасових обмежень імпорту з метою вирівнювання платіжного балансу.

Зі вступом України до СОТ пов’язані також негативні наслідки. Так, з метою вступу до СОТ Україна повинна зменшити тарифні й нетарифні обмеження, які застосовуються для захисту внутрішнього ринку, з одночасним скороченням державної підтримки для окремих галузей національної економіки (сільське господарство, автомобілебудування). Внаслідок цього вітчизняні підприємства в багатьох випадках вимушені будуть діяти в умовах жорсткої конкуренції. Крім того, лібералізація торговельного режиму України збільшить залежність національної економіки від стану світової економіки.

Таким чином, за кількістю та значимістю для України переважають позитивні наслідки приєднання до СОТ. Водночас слід звернути увагу на те, що в окремих галузях та секторах економіки може складатися різне співвідношення позитивних та негативних наслідків вступу до СОТ.

Слід наголосити, що небезпечність форсування вступу до СОТ полягає в тому, що Україна може вступити до цієї організації на неприйнятних умовах, чим завдасть шкоди багатьом галузям економіки.

Крім того, необхідно враховувати, що наслідки вступу до СОТ змінюватимуться в часовому вимірі. Так, негативний наслідок у перспективі може перетворитися в позитивний, або навпаки.

3. 2. Гармонізація національного законодавства України

Трансформацію українського законодавства відповідно до принципів, норм i стандартів СОТ, апробованих протягом десятиріч у багатьох країнах світу, вже сьогодні можна віднести до позитивних наслідків приєднання України до СОТ.

Про важливість та складність процесу гармонізації національного законодавства свідчить той факт, що в країнах Центральної та Східної Європи, які вже є членами СОТ, кількість нормативно-правових актів, що потребували гармонізації з угодами СОТ, коливалася від 800 до 1500. Гармонізація законодавства разом з товарними тарифами, сільським господарством i послугами є основними темами на двосторонніх переговорах з країнами - членами СОТ, які були розпочаті Україною у 1997 р. i тривають досі.

У процесі гармонізації національного законодавства кожна країна - претендент на вступ до СОТ повинна дотримуватися певних правил. Серед таких правил можна виокремити чотири основних, на яких побудовано багатосторонню торговельну систему СОТ.

Перше правило — захист вітчизняної промисловості тільки за допомогою тарифів. Це правило дозволяє країнам захищати внутрішнє виробництво від іноземної конкуренції, за умови що такий захист забезпечується тільки через застосування тарифів, які підтримуються на низькому рівні. Правило містить важливий виняток, що дозволяє країнам, які мають труднощі з платіжним балансом, вводити обмеження імпорту з метою захисту свого фінансового стану.

Друге правило передбачає зменшення та скасування тарифів i інших бар’єрів у торгівлі шляхом проведення багатосторонніх переговорів. Тарифні ставки та інші зобов’язання, погоджені в ході таких переговорів, наводяться у Розкладі поступок кожної країни. Така країна зобов’язується не застосовувати тарифи або інші мита та збори за ставками, що перевищують ставки, зазначені у її Розкладі.

Третє правило в основі містить принцип режиму найбільшого сприяння, який передбачає, що погоджуючись на надання такого режиму, країна-член зобов’язується провадити недискримінаційну політику i не надавати одній країні менш сприятливий режим порівняно з іншими в усіх питаннях, пов’язаних із зовнішньою торгівлею товарами. Так, якщо країна накладає мито на експорт товарів у певний пункт призначення, то вона повинна застосовувати мито за такими самими ставками на експорт у всі інші пункти призначення.

Четверте правило — це правило національного режиму, яке доповнює принцип режиму найбільшого сприяння i вимагає, щоб після сплати мита та інших зборів імпортований товар отримав режим не менш сприятливий, ніж той, що отримують аналогічні товари, вироблені вітчизняними виробниками. Тобто країна не може застосовувати до імпортних товарів внутрішні податки i збори за ставками, вищими за ставки, що застосовуються до аналогічних вітчизняних товарів.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9 


Подібні реферати:

Економічна сутність та види реальних інвестицій. Поняття, види та оцінка інвестиційних ризиків

Інвестиції в об'єкт інвестиційної діяльності здійснюються в різних формах. Досить поширеним видом інвестицій є реальні інвестиції. Реальні інвестиції — це вкладення коштів у реальні активи як матеріальні (виробничі, основні та оборотні фонди, будівлі, споруди, обладнання, товарно-матеріальні цінності), так і нематеріальні (патенти, ліцензії, "ноу-хау", технічна, науково-практична, інструктивна, технологічна, проектно-кошторисна та інша документація). Інколи вкладення коштів у нематеріальні активи, ...

Економіка і суспільний розвиток

Багато всевідомих істориків, філософів, економістів, письменників, людей інших професій, вважали політичну економіку однією з провідних наук. Окремі проблеми економічної тероії (наприклад, вартість, ціна, гроші, пдатки та інші) досліджувались ще у працях мислителів Стародавньої Греції – Платона, Арістотеля. Саме слово “економіка” походить від грецького слова “oiconomia” і складається із слів “oicos” – дім, домашнє господарство, і “nomos”- закон, що означає “управління господарством”. Вона нерозривно пов’язана з виробництвом ...

Мета створення та основні напрямки діяльності Всесвітньої торгової організації (ВТО)

План 1. Мета створення та основні напрямки діяльності Всесвітньої торгової організації (ВТО) ………………………………………………………… . 3 2. Основні характеристики тарифних методів регулювання зовнішньої торгівлі …………………………………………………………………… . 8 3. Завдання ……………………………………………………………… . 12 Список використаної літератури ………………………………………… 15 1. Мета створення та основні напрямки діяльності Всесвітньої торгової організації (ВТО) Світові торгівельні зв’язки регулюються спеціалізованими міжнародними економічними інститутами. Одним із ...