Search:

Капітальні вкладення їх види та форми здійснення

Відповідно до Закону України «Про підприємства в Україні» джерелами формування майна підприємства і, отже, джерелами капітальних вкладень можуть бути:

• власні фінансові ресурси (власний капітал), в тому числі прибуток, одержаний від реалізації продукції, робіт, по­слуг, а також від інших видів господарської діяльності;

• амортизаційні відрахування на повне відтворення основ­них засобів;

• бюджетні асигнування;

• кредити комерційних банків та інших юридичних осіб;

• безоплатні або благодійні внески, пожертвування органі­зацій, підприємств і громадян;

• інші джерела, не заборонені законодавчими актами.

Законом України «Про оподаткування прибутку під­приємств» підприємствам усіх форм власності надане право протягом року включити до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних засобів (поточний, середній, капітальний ремонт, реконструкція, модернізація), на суму, що не перевищує п'яти відсотків сукупної балансової вартості груп основних засобів на початок року. Отже, частина витрат на капітальні вкладен­ня у вигляді витрат на реконструкцію та модернізацію основних засобів може бути включена до складу валових витрат. Це — суттєва податкова пільга підприємствам, які здійснюють такі витрати.

В умовах ринкової економіки найбільша питома вага у складі джерел фінансування капітальних вкладень (у тому числі у підприємств державної форми власності) належить власним фінансовим ресурсам підприємств. Це головним чином прибуток, амортизаційні відрахування та інші кошти підприємств, які мають назву децентралізованих джерел капітальних вкладень. До складу децентралізованих належать також капіталовкладення за рахунок банківських кредитів, якщо вони надаються на основі кредитних угод між підприємствами і комерційними банками.

Незалежно від джерел фінансування децентралізованих капітальних вкладень підприємства до початку фінансу­вання витрат розробляють і затверджують титульні списки (перелік об'єктів, що підлягають фінансуванню), проект­но-кошторисну документацію, залучаючи в разі необхід­ності до цієї роботи спеціалізовані проектно-конструк­торські інституції. Самостійно підприємства визначають і спосіб ведення будівельно-монтажних робіт — підрядний чи господарський.

За підрядного способу ведення робіт доручається одній або кільком спеціалізованим будівельно-монтажним орга­нізаціям. Найчастіше підрядниками виступають будівельні трести, будівельні управління, пересувні механізовані колони та ін. В основі взаємовідносин між підприємством-замовником і підрядником лежить договір підряду, не­від'ємною частиною якого є графіки виконання робіт.

Замовник сплачує вартість витрат, пов'язаних із прове­денням робіт підрядними організаціями, безпосередньо зі свого розрахункового рахунку в комерційному банку, використовуючи, як правило, форму розрахунків платіж­ними дорученнями. Вони виписуються й передаються до банку на підставі двосторонніх актів про виконання робіт. Банки не контролюють ці розрахунки, як не контролюють і оформлення фінансування й хід будівництва, тобто всю відповідальність за цільове та ефективне використання коштів на капітальні вкладення несуть самі учасники інвестиційного процесу, що відбувається за рахунок децентралізованих джерел.

Господарський спосіб ведення будівельно-монтажних робіт передбачає проведення, робіт власними силами й засобами самого підприємства, тобто без залучення сто­ронніх підрядних будівельних організацій. При цьому спо­собі виконання робіт джерелом капітальних вкладень мо­жуть бути ресурси, які мобілізуються в самому будівництві. До таких джерел належать економія від зниження собівартості будівельно-монтажних робіт, зменшення запасів нормованих активів, інші кошти.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21 


Подібні реферати:

Фінансова стратегія підприємств, зміст, завдання та методи фінансового планування

Перспективне фінансове планування визначає найважливіші по­казники, пропорції та темпи розширеного відтворення, є основною формою реалізації головних цілей підприємства. Перспективне пла­нування включає розробку фінансової стратегії підприємства та прогнозування його фінансової діяльності. За умов ринкової економіки, самостійності підприємств, їхньої від­повідальності за результати діяльності виникає об'єктивна необхідність визначення тенденцій розвитку фінансового стану та перспективних фінансових можливостей. На ...

Податкова система

1. Основні види податкової звітності Суб'єкти підприємництва, надають фінансову, податкову і статистичну звітність. Необхідно відзначити, що ознаки спеціальної для цих підприємств має тільки статистична звітність. Фінансова і податкова звітність - подається за загальними встановленими формами і правилами. Законом про систему оподатковування передбачено 25 загальнодержавних і 14 місцевих податків і зборів. У дійсності платежів навіть більше, адже є ще єдиний податок із суб'єктів малого підприємництва, введений ...

Державне кредитування підприємств

Державний кредит — це економічні відносини, які виникають між підприємством і державою внаслідок купівлі першим держав­них цінних паперів (підприємство стає кредитором держави), а також унаслідок одержання бюджетних і позабюджетних креди­тів (підприємство стає позичальником). Державне кредитування здійснюється наданням бюджетних по­зик безпосередньо міністерствам, відомствам, іншим центральним органам державної виконавчої влади для фінансування через банків­ські установи: • пускових об'єктів; • раніше розпочатих ...