Search:

Українознавство як політика та філософія Української Центральної Ради

Ось звідки вимушене лавіювання. І тому ж - неспростовні докази того, що Центральна Рада робила ставку на українознавство і як на науку знань про Україну та світове українство, але водночас і як на синтезу державної політики, філософії, ідеології, кінцевою метою яких було формування, консолідація української нації та створення української суверенної, соборної держави, української цивілізації, культури, людини, долі. Цілком природно, що і в подальшому українознавство розвивалося в дусі традицій та політики Центральної Ради.

У підготованих І. Стешенком та О. Дорошкевичем 1917 року "Матеріалах по питанню викладання предметів українознавства в навчальних закладах" були 4 розділи: історія, географія, мова, художня словесність. А в скомпонованому тоді ж підручникові С. Єфремова "Українознавство" (виданому 1920 року) було 11 концентрів: національна проблема; українська справа; історія; географія; етнографія; економіка; мова; письменство; мистецтво; мемуари; покажчики (довідники).

Не важко помітити, що Україна там і там мислилася як цілісність етносу - нації, території, матеріальної та духовної культури українців на теренах України і на різних континентах світу, в міжнародному спілкуванні, а українознавство як історичний досвід, аналіз існуючих проблем, прогноз майбутнього розвитку. Це була методологія (філософії) пізнання та висвітлення етно(націє) генези з розвитком держави, світової цивілізації та культури.

З огляду на це й сучасний Інститут українознавства визначив такі концентри цілісної системи: Україна - етнос - природа (екологія) - мова - нація - держава - культура (матеріальна і духовна; релігія, філософія, мистецтво, освіта, наука, валеологія, військо, право) - Україна у міжнародних відносинах - історичний досвід - ментальність - доля - історична місія. Концепція дістала схвалення наукової та політичної громадськости, визначивши, зокрема, що ядром українознавства була і має бути українська національна ідея в її універсальній сутності та глибині.

Беручи до уваги роль українознавства у формуванні світогляду, етики, ідеалів поколінь і в розвитку української нації та держави, Колегія Міністерства освіти й ухвалила ввести українознавство як цілісну інтегративну систему до базового змісту освіти, а президія та Головна рада Вищої атестаційної комісії - до числа дисциплін, з яких захищаються докторські і кандидатські дисертації.

Велика традиція набула логічного продовження.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3 


Подібні реферати:

Українознавство як політика та філософія Української Центральної Ради

Стало мало не аксіомою твердження, що коли Центральна Рада займалася переважно державно-політичними проблемами, то Гетьманат П. Скоропадського - науково-освітніми. Нині відомо, що принаймні обидва уряди опiкувалися і тими, і тими питаннями. А все ж традиція - річ живуча, і початки принципової орієнтації на культуру (організація НАН, університетів, інститутів) настійливо адресуються передусім П. Скоропадському. Документи засвідчують протилежне: основоположні засади освітньо-наукової політики були закладені саме Центральною ...

Українська наука та культура 18 - початок 19 ст

Починаючи з кінця XVIII століття — трагічна доба в історії України, коли завершено було ту послідовну політику позбавлення України не тільки державності, а й національних досягнень та культурних здобутків по­передніх століть. До кінця XVIII ст. Україна не була тісно зв'язана з Росією еко­номічно, бо Правобережна Україна ще входила до складу Речі По­сполитої. Тільки два останні розбори Польщі (1793 та 1795 pp.) пе­редали Правобережжя Російській імперії, але в перших часах про­довжувало воно економічні зв'язки з ...

Українські обереги, традиції і сучасність

«Наш оберег ішов з землі, Коли нас скіфами ще звали. І талісман той берегли, І щастя в доленьці шукали. Або коли була війна, І ворог йшов на схил Дніпровий, Чи то котилася чума, Чи хтось був дуже тяжко хворий...» [1] О. Онищенко Іще для наших прабабусь і бабусь хрест, молитва, великодня крашанка, як і рушник, паляниця, вогонь у печі, обручка, пучечок певного зілля, пов'язаного навхрест, а також слова «добрий день!», «з Богом!», «бувайте здорові!», як і «не убий», «не украдь»,— були не просто предметами і ...