Search:

Українознавство як політика та філософія Української Центральної Ради

Ось звідки вимушене лавіювання. І тому ж - неспростовні докази того, що Центральна Рада робила ставку на українознавство і як на науку знань про Україну та світове українство, але водночас і як на синтезу державної політики, філософії, ідеології, кінцевою метою яких було формування, консолідація української нації та створення української суверенної, соборної держави, української цивілізації, культури, людини, долі. Цілком природно, що і в подальшому українознавство розвивалося в дусі традицій та політики Центральної Ради.

У підготованих І. Стешенком та О. Дорошкевичем 1917 року "Матеріалах по питанню викладання предметів українознавства в навчальних закладах" були 4 розділи: історія, географія, мова, художня словесність. А в скомпонованому тоді ж підручникові С. Єфремова "Українознавство" (виданому 1920 року) було 11 концентрів: національна проблема; українська справа; історія; географія; етнографія; економіка; мова; письменство; мистецтво; мемуари; покажчики (довідники).

Не важко помітити, що Україна там і там мислилася як цілісність етносу - нації, території, матеріальної та духовної культури українців на теренах України і на різних континентах світу, в міжнародному спілкуванні, а українознавство як історичний досвід, аналіз існуючих проблем, прогноз майбутнього розвитку. Це була методологія (філософії) пізнання та висвітлення етно(націє) генези з розвитком держави, світової цивілізації та культури.

З огляду на це й сучасний Інститут українознавства визначив такі концентри цілісної системи: Україна - етнос - природа (екологія) - мова - нація - держава - культура (матеріальна і духовна; релігія, філософія, мистецтво, освіта, наука, валеологія, військо, право) - Україна у міжнародних відносинах - історичний досвід - ментальність - доля - історична місія. Концепція дістала схвалення наукової та політичної громадськости, визначивши, зокрема, що ядром українознавства була і має бути українська національна ідея в її універсальній сутності та глибині.

Беручи до уваги роль українознавства у формуванні світогляду, етики, ідеалів поколінь і в розвитку української нації та держави, Колегія Міністерства освіти й ухвалила ввести українознавство як цілісну інтегративну систему до базового змісту освіти, а президія та Головна рада Вищої атестаційної комісії - до числа дисциплін, з яких захищаються докторські і кандидатські дисертації.

Велика традиція набула логічного продовження.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3 


Подібні реферати:

Історичний портрет Олекси Довбуша

Хто був недавно князем і владикою тих гір, орлом того воздуха, оленем тих борів, паном тих панів аж ген по Дністрові води? Довбуш! Перед ким дрожали смілі і сильні, корилися горді? Перед Довбушем! Іван Франко У сузір'ї національних героїв України яскраво сяє образ неповторного лицаря - Олекси Довбуша. Карпатське опришківство залишило помітний слід в Історії українського народу. Ще й досі на Прикарпатті, Закарпатті й Буковині знаходимо печери, скелі, річки, долини, які народ пов'язує з борцями проти кріпацтва - ...

Яворницький Д.І. - історик, археолог, етнограф, письменник

Народився 7 листопада 1855 року в селі Сонцівці Харківського повіту (нині село Борисівка Дергачівського району Харківської області) в родині сільського псаломщика і селянки. З 1867 року навчався у Харківському повітовому училищі. 1874 року вступив до Харківської духовної семінарії, але не закінчив її і 1877 року вступив до Харківського університету на історико-філологічний факультет. Слухав лекції Олександра Потебні та Миколи Сумцова, вільнолюбні ідеї яких справили вплив на формування світогляду Яворницького в умовах ...

Українська державність як закономірність

На роковини незалежності прийнято згадувати набутки нації, народу, внесок у світову цивілізацію, відомих вчених, політиків, державців, митців, вітчизняних класиків світової літератури, знатних робітників, говорити про досягнення – вчорашні і сьогоднішні тощо. Все це вже досить відомо – як широкому загалу, так і керівникам, і все це сьогодні більш-менш доступно через літературу, інтернет тощо. Тому ми не будемо про це говорити зараз, а зосередимося на іншому – вищій доцільності державної незалежності, закономірності її ...