Search:

Народна творчість

У Київській Русі переважали домашні ремесла. На основі домашніх ремесел виникали ремісничі організації. Натуральне господарство, вузькість внутрішнього ринку, утиски з боку державної адміністрації зумовили необхідність єднання міських ремісників. В ХІ – ХІІ ст. в містах Західної Європи, а також Київської Русі поступово виникали і поширювалися їхні корпорації-цехи. В загальному, цехова система поширилася у XІV- XV ст. цехове ремесло бурхливо розвивалось у містах, які отримали магдебурзьке право – Київ, Львів, Полтава, Чернігів, Житомирі, Ніжині, Новгород-Сіверськ, Бердиічів, Кременець, Кам’янець-Подольськ тощо.

Проникнення у ремісниче виробництво нових відносин зумовлене як економічними змінами, так і рівнем розвитку ремесел. Із поділу праці від окремих ремісничих професій відгалужувалися нові спеціальності.

Сьогодні декоративне мистецтво - ????????? багатогранне художнє явище. Воно розвивається у таких галузях як народне традиційне, професійне мистецтво і самодіяльна творчість. Ці галузі багатозмістовні і далеко не тотожні. Між ними існують тісні взаємозв’язки і суттєві розбіжності.

Народне прикладне мистецтво – народні художні промисли, які являють собою товарне виготовлення художніх виробів при обов’язковому застосуванні творчої ручної праці.


1.2. Територіальні особливості виготовлення гобелену.

Житомирське полісся

Важко сказати, коли виникло килимарство в поліських селах, але свого розвитку воно набуло в XVIІІ – на початку ХІХ ст. Потрібно відзначити, що воно існувало не в усіх поліських селах, а лише в “шляхетних”, тобто вільних від кріпацької залежності, й порівняно заможніх.

Гобелени виготовляли як для власних потреб, так і на продаж. Ткали килим три-чотири місяці вручну на кроснах або ткацьких верстатах. Назва “кросна” пов’язувалась первісно з вертикальним типом верства, який мав вигляд рами з вертикальною основою. З бігом часу кросну замінив більш досконаліший горизонтальний верстат (“станок”), хоча конструкція його також проста. Він розрахований на ткання полотна, тому майже всі поліські гобелени були з двох полотнищ (“пулок”), які потім зшивалися посередині. Для виготовлення гобелену використовували крашену пряжу.

Краса виробу часто-густо залежала від кольорів, використаних у процесі ткання, тому фарбуванню пряжі надавали особливу роль.

Найпоширеніші в поліських килимах: червоний, зелений, білий, жовтий, чорний, синій кольори. Фарби виготовлялися за рецептами, які часто зберігалися в таємниці й передавалися з роду в рід. Існували й загальновідомі способи.

Поряд із символікою кольору важливе місце належить символіці орнаменту. Поширеним на Поліссі були килими “вкулаки”, “в круги”, “в козака”, а також вазонні композиції. “Козаком” народні майстри називають фігурку з ромбовидною голівкою і опущеними руками, яка нібито сидить верхи на коні. Назва “козак” виникла начебто пізніше, ніж сам орнамент. Орнамент “козак” поширений на Поліссі. Можливо, “козак” виступає як жіноче божество. Тепер його називають Перешнею – матір’ю всього живого, богинею родючості, природи і добра.

Полтава

Поряд із такими збірками народних килимів Наддніпрянської України, як у Державному Музеї народного декоративного мистецтва м.Києва, в краєзнавчих музеях Переяслава-Хмельницького та Дніпропетровська, хочеться виділити дві унікальні колекції – полтавських краєзнавчих та художніх музеїв.

У Полтавському краєзнавчому музеї нараховують близько трьохсот килимів та гобеленів в основному XVIІ, XVIІІ та ХІХ ст., які зберігаються у підвальному фондовому приміщенні. Тут зберігаються твори з рослинним орнаментом (так званим полтавським), бо наш край уславився самобутнім стилем. Розміри їх різні, від маленьких гобеленів (до 1 м2) до великих (до 10 м2). Впадає в очі різноманітність композиційних стилів і колористичних вирішень. Квіткові форми мають округлий характер і розгалуження корінців не геометризовані, не кострубаті, а м’які, згладжені. В цьому виявляється привабливість орнаменту, мелодійність і вишуканість.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9 


Подібні реферати:

Українська діаспора

ЩО ТАКЕ ДІАСПОРА? Через те, що в Україні існує чимало нереальних уявлень щодо життя українців в Північній Америці, варто розглянути, що таке діаспора і чим саме українці відрізняються від інших іммігрантів у “новому світі”. Усвідомлюючи власну тенденційність, пропоную термін “діаспора” визначити наступним чином: діаспора - це етнічна спільнота, яка живе поза материком, представники якої є повноправними громадянами країни поселення (це відмінність від “імміграції”), члени якої, незалежно від впливу (втручання чи ізоляції) ...