Search:

Народна творчість

На деяких гобеленах квіти розкидані на тлі без особливого плану, тобто без наукових принципів побудови композиції. Фантастичні квіти одержали свою фантастичність від власної стилізації. Мотиви, як правило, повторяються, але завжди в них щось змінюється – величина, силует, кількість пелюсток тощо.

Найвизначніша особливість квіткових гобеленів Полтавщини – це напрочуд вдало підібраний колорит. Зіставлення ніжних ясно-брунатних голух, золотаво-жовтих, білих, синіх і коричневими відтінками кольорів дає завернену в мистецькому розумінні кольорову гамму.

Косів

Ткацький промисел у Косові виник на базі місцевого народного ткацтва, яке існувало тут і тісно пов’язане з життям і побутом. Народні майстри Косівщини досконало володіли всіма техніками і вміли створювати узорні ткання неповторної краси. Найбільш характерні для Косова є поперечно-смугасті узори, виконані в яскравих насичених барвах з перевагою червоного, оранжевого і золотисто-жовтого кольорів, що доповнюють блакитним, зеленим, фіолетовим, білим. Вражають безмежна варіантність різних кольорів.

На Косівщині узори тканини широко використовувались для оздоблення житла і виготовлення одягу. Основним матеріалом, з якого ткались гобелени, була вовняна пряжа. Її використовували різної товщини і скручення. Для опилок, запасок, поясів тощо бралась тонка нитка і дуже скручена пряжа, а для ліжників – навпаки.

Буковина

У середньовіччі зв’язок з язичницькими культами забув, символи були переосмислені християнством, але ромб з гачками та шаховий ромб в народному мистецтві не зберіг магічне значення. В орнаментиці багатьох землеробських народів були досить поширені зображення простого ромба з гачками, трикутників та скісних хрестів.

Зображення птахів на Буковині в композиціях килимів і тайстр сюжетно пов’язані з мотивом дерева, що набув складного геометричної форми. Мотиви птахів зустрічаються нині у виробах з Шипинців, Топорівки, Волоки, Великих Кучерів та деяких інших сіл. У народних килимах мотиви птахів ще зберігаються у Львівському державному музеї етнографії та художнього промислу АН УРСР створили наприкінці ХІХ ст. буковинські майстри.

У цих роботах симетрично розташовані в деревця закінчуються геометричними квітами у вигляді восьмикутної зірки та ромбів. Такі квіти далекі від природних форм, вони скоріше виражають символ квітки, створені в традиціях народного ткацтва.

Наприкінці ХІХ ст. набули поширення килими з об’єктно трактованими квітковими мотивами, так звані “панські” килими барочного типу – з букетами, бантами, віньєтками, картушами. В домашньому селянському виробництві техніка полотняного переплетення з ручним перебором не давала тієї живописної декоративності, якого так звані “панські” килими. Після скасування кріпацтва австрійським урядом 1848 року на виробництві таких килимів нерідко спеціалізувалися цілі села – Бабин, Атали, Башківці, Новоселиця та ін.

В основі композиції “старий гуцул” лежить поділ поля на три широкі смуги з однаковим орнаментом на них. Одна з цих смуг завжди розташована в центрі виробу, дві інші – симетрично обабіч. Між широкими смугами розміщені вужчі, прикрашені мотивами “шишки” або “клинці”. І широкі і вузькі смужки розділяють кольорові смужечки. Широкі смуги вирізняються кольором тла і масштабом орнаментального мотиву. Як правило, це багатогранник у центрі якого виділяються кольором витягнуті ромби з гачками. Крім того, поле смуги заповнене дрібними фігурами. В буковинських “гуцулах” широкі смуги залишаються з двох боків невеликими шлейками з малюнком із “клинців”.

Композиція “граничника” побудована за таким самим принципом чергування орнаментованих смуг різної ширини. Основне композиційне навантаження в них лежить не трьох центральних широких смугах, малюнок, який являє собою комбінацію ромбоподібних фігур. Їх конфігурацію утворюють глибокі прямокутні зубці, завжди спрямовані вздовж утна. Зубчасті контури гребенеподібного ромба м’яко вписуються в тло, від чого структура стає легкою і органічно вписується в наростаючий гребенеподібний восьмикутник, що заповнює все поле смуги. Відрізняється “граничник” тим, що контури восьмикутника у ньому обведені іншим кольором. Обмеження мотиву контуром контрастного кольору в цілому не характерно для західноукраїнських килимів, проте воно часто зустрічається в буковинських виробах.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9 


Подібні реферати:

Давні ігри українців

Читаючи нині в нашій пресі такі звичайні вже вислови, як політична шахівниця, зашахувати, програти партію, пішаки, а чи чуючи такі словечка, як козиряти, ас, атут, трумф, пліхта, маститий, заграти у відкриті карти, цинковані карти, поставити все на одну карту, засісти до зеленого столика і навіть - зизом дивитися, ми не все здаємо собі справу, що вийшли вони первісно від столиків, за якими засідали грачі до гральних кісток ("кости'ри"), карт ("картогра'ї, картярі'") чи шахів. Подібні зрештою ...

Поняття про етнографію

Етнографія (від грецького етнос — народ і графо — пишу) — це наука, яка вивчає культуру і побут народів світу, їхній етногенез, розселення та культурно-побутові взаємозв’язки. Як рівнозначний з етнографією вживається ще й термін етнологія (етнос — народ, логос — наука, вчення). Як бачимо, етнографія позначає науку описову, а етнологія — загальнотеоретичну, яка розв’язує загальні народознавчі проблеми. Проте таке розмежування досить умовне, бо етнографія не виключає узагальнень теоретичного плану, так само як етнологія ...

Звичаї та обряди українського народу спрямовані на охорону природи

Чим далі повертатися в історію будь-якого народу, тим ближче він знаходився до природи. Це ж саме можна сказати і про український народ. Чи це гуцули, які мешкали серед давніх Карпат, чи це лісові мешканці Полісся, чи це українці півдня. Одних кормив ліс, інших земля, третіх моря та ріки. Весь побут так чи інакше базувався на використанні природних багатств. Тому не дивно, що більшість звичаїв і традицій досить тісно пов’язані з бережним ставленням до природи, її сил. Наші предка мало знали про походження тих, чи інших ...