Search:

Поняття “інформація” у різних науках

Слід зазначити, що, згідно з К. Шенноном, кількість інформації, яку отримуєш, тим більша, чим менший запас інформації з цього приводу ти вже маєш. Це, звичайно, не означає, що якщо в повідомленні немає нової для споживача інформації, то це не інформація. Інформаційний характер повідомлення зберігається, бо його мета була повідомити інформацію. Треба сказати, що семантична модель прийому інформації значно відрізняється від статичної моделі К. Шеннона. На це звернув увагу Ю. А. Шрейдер, який вивчав проблеми машинного перекладу. Він підкреслив, що формальна модель, яка дозволяє описувати процес семантичного аналізу текстів, має містити опис тезауруса — уявлення деякого спостерігача про зовнішній світ. Сам процес змістового сприйняття тексту тут сприймається як зміна тезауруса під впливом даного тексту17.

Таким чином, статична модель інформації полягає в тому, що "чим менше знаєш до отримання інформації, тим більше дізнаєшся після нього", а семантична відповідає такій формулі: "щоб знати, треба прийняти і зрозуміти, щоб зрозуміти, треба знати". Як бачимо, перша модуль більше відповідає стану технічних систем, друга — стану людини.

Узагалі, у людському суспільстві інформація відіграє все важливішу роль. Деякі вчені вважають, що інформація за своїм обсягом і важливістю є продуктом, який можна порівняти з усіма іншими продуктами нашої цивілізації. Від її запасів та впорядкованості залежить спосіб розв'язання тієї чи іншої проблеми. Тобто вона первинний продукт, який треба переробити для отримання інших продуктів. Вони пропонують уважати переробку інформації першим промисловим циклом. Причому виробництво інформації стосується всього суспільства. Як справедливо підкреслив Б. І. Шенкман, духовна праця є виявом людської спільності, вона має розглядатися як загальна форма діяльності. Будь-яке відкриття є "безпосереднім результатом загальної праці і разом з тим передумова загальної праці"18. Тут треба звернути увагу на таку важливу обставину. Справа в тому, що виробництво інформації весь час збільшується. Це закономірний процес і боротися з ним — все одно, що воювати з вітряками. Але постає проблема споживання інформації. Людина не може охопити і маленької частки того потоку, який проходить за різними інформаційними каналами коженого дня. Цю проблему можна вирішити тільки шляхом упорядкування інформації, її сортування і спеціалізації.


Література

1 Массовая информация в советском промышленном городе: Опыт комплексного социологического исследования / Б.А.Грушин, Л.Н.Федотова, Е.Я.Таршис и др.; Под общ. ред. Б.А.Грушина, Л.А.Оникова. — М.: Политиздат, 1980. — С. 20.
2 Там же. — С. 21.
3 Сесюнин В.Г. Анализ событийной информации по уровням // Предмет семиотики: теоретические и практические проблемы взаимодействия средств массовой коммуникации: Материалы научного симпозиума "Семиотика средств массовой коммуникации". Москва, 20-23 ноября 1974 г. / Отв. ред. А.Г.Волков. — М.: Изд-во Моск. ун-та, 1975. — С. 224.
4 Афанасьев В.Г. Системность и общество. — М., 1980. — С. 238.
5 Литвинович В.Ч. Социальная информация и проблема ее надежности // Проблемы эффективности средств массовой информации и пропаганды / Отв. ред. В.С.Коробейников. — Минск, 1981. — Ч.1. — С. 108.
6 Социологическое исследование: Методы, методика, математика и статистика: Словарь-справочник / АН СССР. ИС; Отв. ред. Г.В.Осипов. — М.: Наука, 1991.— Т. 4. — С. 310—311.
7 Дубровский Д.И. Идеальное как информация, непосредственно "данная" личности // Управление, информация, интеллект. — М., 1976. — С. 236.
8 Акофф Р., Эмери Ф. О целеустремленных системах. М., 1974. — С. 147.
9 Cherry C. On human communication. — N.-Y., 1957. — P. 154.
10 Винер Н. Кибернетика. — М.: Сов. радио, 1968. — С. 31.
11 Махлуп Ф. Производство и распространение знаний в

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5 


Подібні реферати:

Зворотний зв’язок із читачем

Для ефективного висвітлення екологічних проблем надзвичайно важливо мати зворотний зв"язок. Саме завдяки реакції читачів на ту чи іншу подію або публікацію журналісти можуть зрозуміти, наскільки їх активність корисна для аудиторії. Найпоширенішими видами зворотного зв"язку є листи та дзвінки читачів, анкетування аудиторії. Багато з редакцій сьогодні задовольняються своєрідною відпискою: "Листування з читачами ведеться на сторінках газети". Роблячи цей крок, вони позбавляють себе ще недостатньо оціненого ...

Літературне редагування у сучасній редакції

Розглядаючи поняття літературного редагування, професор В. В. Різун зазначає: "Ознакою перетворення ремесла у фах є наявність осмисленої, усвідомленої системи необхідних операцій, здатних забезпечувати досягнення конкретних виробничих цілей. Ця система будується на наукових засадах, вона передбачає аналіз трудових операцій, відбір найбільш ефективних, технологічноємних дій, що забезпечують працю і швидке досягнення оптимального результату" [Різун В. В.]. Літературне редагування є, мабуть, найважливішим етапом ...

Дієслово. Дієвідміна

(Verbum) Дієслівні категорії (спосіб, час, стан, число, особа) такі, як у рідній мові. ЧАС (Tempus) У латинській мові є такі часи: Praesens - теперішній час; Imperfectum - минулий час недоконаного виду; Perfectum - минулий час доконаного виду Plusquamperfectum - давноминулий час (звичайно означає дію, яка відбулася раніше іншої минулої дії); Futurum primum (I) - майбутній перший або недоконаного виду; Futurum secundum (II) - майбутній другий (означає дію, попередню щодо іншої майбутньої дії). СПОСІБ (Modus) Modus ...