Правотворча діяльність держави

План

Вступ

1. Поняття і суб’єкти правотворчої діяльності держави

2. Порядок прийняття Конституції і законів в Україні.

3. Правотворча діяльність Президента, органів виконавчої влади.

Висновок

Список використаних джерел та літератури

ВСТУП

Правотворча діяльність або законодавчий процес – це нормативно регламентована сукупність послідовно здійснюваних дій щодо розробки, прийняття (зміни) законів та інших законодавчих актів і їх. оприлюднення.

Існує багато термінів, якими описується процес створення законів і які необхідно розрізняти:

– законодавчий процес;

– законотворчість;

– правотворчість;

Визначивши законодавчий процес, перейдемо до поняття законотворчості. Ці поняття є близькими за своїм зна­ченням. Основна їх відмінність у тому, що законотворчість, окрім нормативно регламентованої сукупності дій щодо творіння закону, включає в себе ще й дії, які не закріплено пра­вовими нормами, тобто містять ще й нерегламентований! блок створення закону. Законотворчість охоплює:

– дії та відносини, що передують законодавчому процесу, такі, як виявлення потреби у прийнятті закону, наукова, експертна і організаційна підготовка законодавчої іні­ціативи, які не регулюється нормами про законодавчий процес;

– групи інтересів, думки дослідницьких центрів, навчальних закладів, окремих осіб при розгляді та прийнятті закону;

- стадії після оприлюднення закону, наприклад, оцінку його ефективності та внесення змін та доповнень до закону;

- фактори, що впливають на законотворчий процес: по­літичні, економічні, соціальні, суто правові тощо.

Правотворчість – це процес створення будь-якої пра­вової норми взагалі. Воно є найширшим поняттям, яке включає в себе і законотворчість, і законодавчий процес. Правотворчість охоплює процес створення всіх форм пра­ва: законів, підзаконних актів, правових звичаїв і судових прецедентів.

Саме законодавчий акт, а не тільки закон, як його головний різно­вид, є продуктом законотворчості. Законодавчий акт – це правовий документ, що приймається органом законодавчої влади або шляхом референдуму. До цих актів, окрім влас­не закону, належать усі нормативно-правові акти, які прирівнюються до закону. Такими актами у нас в Україні були:

– декрети Кабінету Міністрів України щодо відносин власності, підприємницької діяльності, соціального і куль­турного розвитку, державної митної, науково-технічної по­літики, кредитно-фінансової системи, оподаткування; дер­жавної політики оплати праці і ціноутворення, видані в період з 18 листопада 1992 р. по 21 травня 1993 p., відповід­но до Закону України «Про тимчасове зупинення повнова­жень Верховної Ради України, передбачених пунктом 13 статті 97 Конституції України, і повноважень Президента України, передбачених Конституцією України (пізніше перейменований більш помірковано в За­кон України «Про тимчасове делегування Кабінету Міністрів України повноважень видавати декрети в сфері законодав­чого регулювання»);

– укази Президента України з економічних питань, з Верховна Рада України не прийняла запропоновано­го ним проекту закону та не відхилила його.

Відтак, сучасне розуміння правотворення відрізняється від нормативного підходу, що превалював і базувався на процесі правотворчості. Правотворчість в рамках тлумачення правотворення є одним із його ета­пів, рівнів, форм.

Загальновизнаним трактуванням правотворчості є її інтерпретація як форми владної діяльності держави, спря­мованої на утворення нормативно-правових актів, за допо­могою яких в чинну юридичну систему запроваджуються, змінюються чи скасовуються правові норми. Відомо, що цей процес включає три стадії: 1) волевиявлення народу і формування юридичного мотиву; 2) нормативне формулю­вання державою цієї волі у вигляді визначеного масштабу поведінки; 3) надання сформульованому правилу юридич­них властивостей.

Подібні реферати:

Підстави виникнення, припинення і трансформацій цивільних правовідносин

Поняття юридичного факту. Юридична сукупність Юридичні факти — це обставини, з якими норми права пов'язу­ють настання правових наслідків — встановлення, зміну, припи­нення або інші трансформації правовідносин. Щодо цивільного права, з урахуванням особливостей предмета та методу останнього це загальне визначення може виглядати та­ким чином. Юридичні факти у цивільному праві — це обставини, наявність яких спричиняє встановлення, зміну, припинення або інші тран­сформації цивільних прав і обов'язків (цивільних ...

Поняття та види зовнішньоекономічної діяльності

Поняття та види зовнішньоекономічної діяльності, розкриває Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» (ВВР, 1991, №29, ст.377). Зовнішньоекономічна діяльність - діяльність суб'єктів господарської діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами (п.8 ст. 1). До видів зовнішньоекономічної діяльності, які здійснюють в Україні суб'єкти цієї діяльності, належать: 1. експорт та імпорт товарів, ...

Договір комерційної концесії

План 1.Вступ 2. Правова природа договору комерційної концесії 3. Договір комерційної концесії 4. Висновок 5. Список використаної літератури Вступ Цей договір регулює відносини ,що складаються між правоволодільцем і користувачем у зв’язку з оплатним придбанням користувачем права на використання належних правоволодільцю засобів індивідуалізації вироблених товарів,виконуваних робіт чи послуг,а також охоронюваної комерційної інформації. Особливість цього договору в тому,що він може використовуватися виключно ...