Search:

Правотворча діяльність держави

Тема курсової роботи “Правотворча діяльність держави” є сьогодні актуальною. Зміст її допоможе розширити теоретичні знання про поняття, загальну характеристику, форми , види, стадії правотворчості.

Здобути знання з відповідних посібників українських вчених: Копєйчикова В.В., В.Ф. Погорілко, Скакун О.Ф., Васильева А.М. та інших допоможуть в практичній діяльності безпосередньо особам, які займаються правової діяльністю, студентам, які вивчають навчальну дисципліну “Теорія держави та права”.

Мета та задачі курсового дослідження полягають в узагальненні знання про поняття, суб’єктів, порядок, закономірності, характеристики, форми, види, стадії правотворчості держави.

1. Поняття і суб’єкти правотворчої діяльності держави.

Правотворчість дає життя праву, породжує, формує й оформляє його, саме тому є величезний суспільний інтерес до правотворчості.

Правотворчість – форма владної діяльності держави спрямованої на створення нормативно-правових актів, за допомогою яких в чинній юридичній системі запроваджуються, змінюються чи скасовуються правові норми.[1]

Головне соціальне призначення правотворчості – встановлення еталонів і стандартів поведінки, що відповідають інтересам суспільства і держави.

За результатами правотворчої роботи – якістю законів та інших нормативних актів – роблять висновок про державу в цілому, ступінь її демократичності, цивілізованості, культурності. Людське суспільство завжди потерпало через брак точних і довершених рішень, такої діяльності органів держави, в результаті якої створюються норми права, правила поведінки громадян і організацій.[2]

На сьогоднішній день постійне завдання законодавця є підвищити якість правових рішень, зменшити до мінімуму неефективні нормативні акти. Саме тому вивчаються проблеми, які пов’язані з процесом створення норм права. Вольтер писав: „Свобода полягає в тому, щоб залежати тільки від законів”, він був правий, закони необхідні для людей, але не можна приймати поспішних непродуманих нормативно-правових актів, тому що будь-яка помилка законодавця „обмежує свободу дій”, тобто порушує інтереси громадян.

Правозастосовна практика свідчить, що відсутність радикальної організації нормотворчої діяльності у владно – виконавчих і господарюючих структурах знижує якість, продуктивність і цінність нормативної документації. Вона не досягає поставленої мети і може бути порівняна з „холостим” пострілом. Наприклад до яких наслідків призводить недосконалість податкового законодавства. За даними колишнього голови Податкової служби М.Азарова, суми, які приховуються суб’єктами підприємництва від оподаткування, дорівнюють сумам податкових платежів усієї решти платників податків, узятих разом.[3]

Правотворчий процес включає три стадії :

1. виявлення волі народу і формування юридичного мотиву;

2. нормативне формулювання державою цієї волі у вигляді визначеного масштабу поведінки;[4]

3. надання сформульованому правилу юридичних властивостей.

Правотворчість характеризується такими ознаками :

1.суб’єктами правотворчості є державні органи, уповноважені недержавні структури (профспілки, органи місцевого самоврядування та ін.), а також народ при прийняті нормативно-правових актів через референдум;

2.правотворча діяльність здійснюється в межах встановлених процесуальних норм (процедур), які містяться в Конституції України, регламентах, статутах, тощо;

3. має конкретно-цільову і організаційну спрямованість;

4. відображається в утворенні нормативно-правових актів, що містять норми права чи скасовують, змінюють їх;

5. суворо регламентуються правовими нормами.

Принципи і функції правотворчості.

Принципи правотворчості – це керівні, основоположні ідеї, що обумовлюють єдність та загальну спрямованість правотворчої діяльності.

Правотворчість в Україні будується на раціональних, ефективних принципах. Додержання принципів правотворчості допомагає уникати помилок, сприяє підвищенню правової культури населення і юридичних осіб, знижує вірогідність створення неефективних правових норм.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 


Подібні реферати:

Кредитування у підприємницькій діяльності

План: План: Вступ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3 Поняття кредитування і кредитних правовідносин . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4- 8 Види і форми кредитів. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 9-12 Кредитний договір . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .13-14 4.1. Договір ...

Сутність юридичної особи

Тривалий час сутність юридичної особи у радянській цивілістиці з'ясовувалася лише стосовно державних юридичних осіб, насамперед підприємств. Основу цього становили потреби повністю одержавленої, планово-централізованої економіки, у якій панував єдиний власник — держава, що на свій розсуд створювала і припиняла діяльність переважної більшості підприємств. В умовах ринку реально діють різноманітні І рівноправні власники. А тому виникає необхідність зміни підходів до трактування сутності юридичної особи. Почати розгляд ...

Державне управління в умовах адміністративної реформи

Зміст Вступ Поняття державного управління. Його основні риси і принципи. Співвідношення державного управління і державної виконавчої влади. Реформа державного управління в Україні. а) Рамки. б) Оцінка сучасного стану державного управління. в) Адміністративний контекст реформи. Висновки. 1.ВСТУП З проголошенням курсу на ринкову перебудову економіки і в науці, і в освіті, і в соціальній практиці, і в повсякденному ...