Правотворча діяльність держави

Правотворчість здійснюється на основі принципів: 1) гу­манізму – нормативно-правові акти повинні формулюва­ти, захищати загальнолюдські цінності, природні права лю­дини, створювати умови і механізми їх втілення у життя;

2) демократизму – сутністю правотворчості є вираження волі народу, безпосередня його участь у розробці й прий­нятті нормативно-правових актів; 3) науковості – ефек­тивного використання досягнень юридичної та інших наук; 4) правності, тобто – адекватного відображення "правової природи" суспільних відносин у нормативно-правових ак­тах, створення їх у суворій відповідності до правових норм, що регламентують процес правотворчості,

Правотворчість поділяється на види за суб'єктами і засо­бами формування норм права. За суб'єктами правотвор­чість диференціюється на безпосередню правотворчість на­роду (референдум), правотворчість державних органів, пра­вотворчість громадських об'єднань та правотворчість трудових колективів. За засобами формування норм права правотворчість поділяється на утворення нових правових норм і санкціонування – надання юридичних властивостей вже існуючим соціальним нормам.

Відомо, що способам юридичного нормотворення відпо­відають властиві їм форми відображення юридичних норм: односторонньому волевиявленню органів держави – юри­дичний нормативний акт, дво- чи багатосторонньому воле­виявленню суб'єктів права на паритетних засадах – юри­дична нормативна умова, санкціонуванню – правовий зви­чай, визнанню прецеденту – судовий прецедент і т. ін.

У правознавстві і юридичній практиці термін "джерело права" розуміється багатозначно, а іноді вживається як тотожний до терміна "форми права". Разом з тим, для юристів-практиків важливо вміти чітко розрізняти ці терміни для правильного використання в правозастосуванні саме форм права. Зміст цих понять буде різним залежно від того, в якому контексті вони вживаються – чи по відношенню до права як цілого, чи по відношенню до окремої норми, групи норм. Скажімо, право має внутрішню і зовнішню форму, під якими традиційно ро­зуміється, у першому випадку, внутрішня будова права, його структура, поділ на галузі та інститути; зовнішня форма права – це система законодавства.

Внутрішньою формою правової норми є її структура, поділ на гіпотезу, диспозицію, санкцію, а зовнішньою – стаття нормативного акта чи група статей, в яких відобра­жена правова норма. Крім цього, під формою права іноді розуміють засоби встановлення правових норм (норматив­ний акт, нормативна умова, судовий прецедент, правовий звичай). Для позначення цього явища використовується також термін "джерело права". Цей термін часто викори­стовується в двох аспектах: соціальне (матеріальне) дже­рело права чи юридичне.

Якщо під джерелом розуміти те, що породжує право чи правові норми, а саме у цьому розумінні звичайно і вико­ристовується цей термін, то слід зазначити, що для суб'єк­тів, які встановлюють юридичні норми, і суб'єктів, які їх застосовують, джерела права різні.

Список використаних джерел та літератури.

1. Конституція України (з офіційним тлумаченням Конституційного суду України) / Відповід. редакт. канд. юрид. наук С.Б. Чехович. – К.: Ліра – К,2006. – 96 с.

2.Жуган М Не відлучайте народ від процесу створення Основного Закону // „Голос України” №2 від 5 січня 1996 р.

3.Кельман М.С.,Мурашин О.Г. Загальна теорія права (з схемами, кросвордами, текстами): Підручник. – К.: Кондор, 2002. – 353 с.

4.Коростей В. Проблеми правотворчості в Україні // Право України, №3 2004.

5. Популярна юридична енциклопедія / Кол. авт.: В.К. Гіжевський, В.В. Головченко .В.С. Ковальський (кер.) та ін. – К.: Юрінкон Інтер, 2002. – 528 с.

6.Селиванов В. Методологічні проблеми запровадження конституційних принципів „верховенства права” і „верховенства закону”// Право України 1997. №6.

7.Скакун О.Ф. Теорія держави і права. Підручник / Пер. з рос. – Харків: Консум, 2006. – 696 с.

8.Теорія держави і права. Посіб. Для підготов. до іспитів / С.М Тимченко, Р.П. Калюжний, Н.М. Пархоменко, С.М. Легша . – К., 2005 – 175 с.

Подібні реферати:

Поняття та види адміністративно правових норм

Зміст Вступ_ 3 1. Поняття, ознаки та структура адміністративно-правових норм. 4 1.1. Структура адміністративно-правових норм_ 7 1.2. Дія адміністративно-правової норми в часі 12 1.3. Джерела адміністративно-правових норм_ 15 1.4. Реалізація адміністративно-правових норм_ 19 2. Класифікація адміністративно-правових норм. 23 2.1. За спрямованістю змісту 24 2.2. За адресами або суб’єктами_ 28 2.3. За формою припису 28 2.4. За галузевою належністю_ 30 2.5. За межею дії 31 2.6. За ступенем загальності 31 2.7. За ...

Дисциплінарна відповідальність юристів

План: 1.Загальні правила дисциплінарної відповідальності: а) поняття дисципліни у юридичній літератур; б) виявлення дисципліни у різних галузях діяльності. 2.Притягнення до дисциплінарної відповідальності юристів: а) застосування дисциплінарної відповідальності; б) застосування стягнень; в) дисцип­лінарна відповідальність, що визначається кваліфікаційними комісіями професійних об'єднань юристів; г) загальні правила притягнення юристів до дисциплінарної відповідальності; д) вирішення питань про ...

Загальні положення про фізичну особу. Правоздатність фізичних осіб

У радянському цивільному праві термін "фізична особа" не ви­користовувався, оскільки ця категорія вважалася суто буржуазною і піддавалася відповідній критиці. Натомість, у цивільному законо­давстві колишнього СРСР та республік, що входили до його скла­ду, використовувалося поняття "громадянин", котре розглядалося як таке, що більше відповідає сутності відносин у цій галузі у соці­алістичному суспільстві1. Однак після зменшення напруженості ідеологічної боротьби ставлення до цивілістичної термінології ...