Search:

Болиголов плямистий, борщівник європейський та мохнатий

Реферати » Біологія » Болиголов плямистий, борщівник європейський та мохнатий

БОЛИГОЛОВ ПЛЯМИСТИЙ
(блекіт, блекотна, болиголова, бугила, булиголова, буглав,
вонючка, дудва, мутник, омег, свистуля, сикавка, цикута)
Conium maculatum

Дворiчна трав'яниста майже гола рослина родини селерових. Стебло прямостояче, розгалужене, борозенчасте, порожнисте, з бурими плямами. Листки з порожнистим черешком. Квiтки дрiбнi, бiлi, в зонтиках. Цвiте у травнi - вереснi. Плід - двосiм'янка.

Росте на лiсових галявинах, луках, засмiчених мiсцях.
Для виготовлення лiкарських препаратiв заготовляють надземну частину рослини до початку цвiтiння.

Рослина мiстить алкалоїди (конiїн, конгiдрин), ефiрну олiю.

В ботанічній назві рослини - коніум - відображена його токсичність. Грецьке слово "коніум" походить від "коне", що значить "умерщвление". В стародавній Греції користувалися отрутою, виготовленою із коніума, для відсторонення політичних суперників.

Осуджених на смертне покарання людей вбивали сумішшю, яка складалася із опію і екстракту або соку болиголова. Встановлено, що отрутою (соком видавленим із болиголова), був отруєний знаменитий древньогрецький філософ Сократ.

Використовують як болетамувальний, протисудомний, кровоспинний засiб. Зовнiшньо - при ревматизмi, подагрi.

При самолiкуваннi препаратами болиголова, а у дiтей при виготовленнi i смоктаннi "свистульок" із порожнистого стебла може статися отруєння.

Симптоми отруєння: нейротоксична дiя болиголова пов'язана iз збудженням центральної нервової системи, блокади М-холiнорецепторiв; симптоми отруєння розвиваються уже через 1,5 - 2 години, iнколи через 30 - 40 хв. Спостерiгається посилене видiлення слюни, нудота, блюання, болi у животi, розширення зiницi ока, тахiкардiя, порушення ковтання, клонiко-тонiчнi судоми, пригнiчене дихання, втрата свiдомостi, колапс, паралiч кiнцiвок, втрата чутливостi шкiри, м'язева слабiсть, асфiксiя.
Iнколи отруєння може спостерiгатись при поїданнi кореневища болиголова.

Лікування: промивання шлунка через зонд розчином калiю перманганату 0,05%, внутрішньо - активоване вугiлля, сольові послаблюючі засоби (магнiю або натрiю сульфат), внутрiшньом'язово розчин магнiю сульфату 25% - 10 мл. При судомах внутрiшньом'язово вводити розчин барбамiлу 10% - 10 мл, штучне дихання. При порушенні серцевого ритму вводять розчин новокаїнамiду 10% - 10 мл.


БОРЩІВНИК ЄВРОПЕЙСЬКИЙ
Heracleum sphondylium

Дво- або багаторiчна трав'яниста жорстковолосиста рослина родини селерових. Має товстий, м'ясистий, багатоголовий, зовнi жовтий, усерединi бiлий корiнь. Стебло прямостояче, порожнисте, ребристе, слабо розгалужене, до 120 см заввишки. Листки тричiрозсiченi, з округлояйцевидними або перисто-роздiльними частими сегментами; нижнi - довгочерешковi, верхнi - майже сидячi. Квiтки бiлi або червонуватi, в складних зонтиках. Цвiте у червнi - серпнi. Плід - двосiм'янка.

Росте в Карпатах на луках, по чагарниках.

Для виготовлення галенових препаратiв використовують корiнь i листя. Листя заготовляють пiд час цвiтiння рослини. Коренi викопують восени або навеснi.

Усi частини рослини мiстять ефiрну олiю, кумарини, фурокумарини, аробан, аргiнiн, глютамiн, мiнеральнi речовини, вiтамiни.
Галеновi препарати мають спазмолiтичну, протизапальну, протиепiлептичну, протипухлинну, знеболюючу дiю.

Застосовують при ревматизмi, запальних процесах шлунково-кишкового тракту, епiлепсiї, проносах, пухлинах, захворюваннях шкiри, для стимуляцiї апетиту.

Молоде, свiже листя використовують у їжу: готують салати, зелений борщ; заготовляють на зиму: квасять, маринують, солять.
Внутрiшньо - вiдвар корiння (1 ч ложка подрiбненої сировини на 200 мл окропу) приймати по 1 ст ложці тричі на день.
Зовнiшньо - вiдвар корiння (1 д ложка сировини на 200 мл окропу), промивати ушкодженi дiлянки шкiри. Припарки з коріння та листя накладають на суглоби при болях і рематизмi.

БОРЩІВНИК МОХНАТИЙ
Heracleum villosum

Велика трав'яниста двох- iнколи багаторiчна рослина родини селерових. Вся рослина покрита щiльними волосками. Стебло товсте, борозенчасте, до 200 см заввишки. Листки трiйчастi або перистороздiльнi, з яйцепонібими пилчастими сегментами або перистороздiленими частками. Квiтки білі, iнколи червонуватi, зiбранi у великi складнi багатопромененi зонтики. Зав'язь нижня, двогнiздна, в перiод цвiтiння з пушком. Зовнiшнi пелюстки крайових квiток у зонтиках завжди великi. Цвiте у липнi - серпнi. Плоди - двосiм'янка, зворотньояйцевидної форми, при дозрiваннi розпадається на два плоди, якi висять на цiльнiй ниточцi.
Росте в Карпатах на луках, лiсових галявинах, берегах рiчок, насипах бiля дорiг.

Перейти на сторінку номер:
 1  2 


Подібні реферати:

Тирлич жовтий, тирлич ваточникоподібний, тополя чорна, тютюн

ТИРЛИЧ ЖОВТИЙ (гiндура, гінзура, гиндул, гиндзур, горчанка жовта, джiн-джура, кінзура, лиходій, лихоманник, маточник, розмай зілля, свiчурник жовтий,таралишник, тинтява жовта, товстуля) Gentiana lutea Багаторiчна трав'яниста рослина родини тирличевих. Стебло прямостояче, просте, до 120 см завдовжки. Листки супротивнi, елiптичнi, цiлокраї, до 15 см заввишки. Квiтки правильнi, двостатевi на довгих нiжках, зiбранi по 3 - 11 в пазушнi напiвзонтики; чашечка плiвчаста, коричнювато-жовтувата, дво-, пятизубчаста; вiночок ...

Гадючник, гарбуз, гвоздика

ГАДЮЧНИК В'ЯЗОЛИСТИЙ (спірея в'язолиста, таволга в'язолиста, борошень) Filipendula ulmaria (Spiraea ulmaria) Лабазник вязолистный Багаторічна трав'яниста рослина родини розових. Має повзуче дерев'янисте кореневище. Стебло до 200 см заввишки, не-розгалужене, облиствене. Листки переривчасто-перисті. Квітки дрібні, двостатеві, правильні, 5-пелюсткові, жовтаво-білі, запаш-ні, в густому волотистому суцвітті. Пелюстки - з довгим нігти-ком. Цвіте у червні - липні. Плід - листянка. Гадючгник в'язолистий ...

Ожина сиза, олеандр звичайний, оман високий

ОЖИНА СИЗА (вожина, деренки, драчильник, колодах, кумасика, ожина звичайна, ожина польова, чорниці, ягода чорна) Rubus caesius Напiвкущова рослина родини розових до 200 см заввишки з рiчними вегетуючими пагонами i здерев'янiлими дворiчними стеблами, на яких утворюються квiтконоснi гiлочки. Рiчнi пагони трав'янистi, сизуватi, цилiндричнi, голi з щетинкоподібними шипиками; восени пагони дерев'яніють, а наступного року зацвiтають i дають плоди, пiсля чого вiдмирають. Листки черговi, черешковi, трiйчастi, з обох ...