Дії солдата в бою

Вибір засобів і способів знищення броньованих об'єк­тів противника залежить від конкретних обставин. Для

ураження танків та інших броньованих цілей в бою вико­ристовуються: ПТКРС, гранатомети, протитанкові грана­ти, протитанкові міни, а також вогонь зі стрілецької зброї по оглядових щілинах.

Якщо до позиції (окопу) наближається танк і його не вдалося знищити з гранатомета, то потрібно зачекати, по­ки він підійде на відстань 25—30 м. На такій відстані вог­неві засоби танка не можуть уразити солдата. Цей момент і потрібно використати для метання протитанкової грана­ти. Якщо кинута граната не завдасть шкоди танку, то тре­ба відскочити траншеєю вбік або лягти на її дно, а коли танк пройде, швидко піднятися і кинути гранату в його борт або кормову частину (мал. ). Шсля вибуху приго­туватися до стрільби по екіпажу, який намагатиметься за­лишити танк.

При метанні гранат по танках, БМП і бронетранспор­терах противника правильна точка прицілювання має вирішальне значення, оскільки протитанкові гранати зав­дають шкоди тільки в разі безпосереднього попадання в броньовану ціль. Якщо танк рухається на солдата або від нього, треба кидати гранату назустріч чи навздогін, як по нерухомій вертикальній цілі, враховуючи при цьому, що за час польоту гранати машина встигне пройти 5—10 м.

Якщо танк рухається вздовж фронту на відстані 15—20 м від солдата зі швидкістю приблизно 15 км/год (це швид­кість людини, яка спокійно біжить), то точку прицілювання слід умовно визначити на 1/2 корпусу танка від перед­нього обрізу бічної броні.

Можливі й інші способи боротьби з танками. Один з них, який широко використовувався під час другої світо­вої війна нашими солдатами,— це осліплення танків: пропустивши танк, солдат сміливо стрибав на його бро­ню і плащ-накидкою накривав оглядові щілини. У боро­тьбі з танками та іншими броньованими цілями против­ника вирішальну роль відіграють сміливість, рішучість, навченість і непохитна впевненість солдата у своїх мож­ливостях.

Характеристики зброї і техніки зарубіжних країн вміщено у додатках 1—4.

Відповіді

1. До мал. 159: правильно обране місце для спостереження — 1, 3, 4, 7, 9; неправильно — 2, 5, 6, 8.

2. До мал. 160: орієнтири: 1 — «кущ»; 2 —«камінь»; 3 — «дерево»; 4 — «далекий гай».

3. До мал. 161: зони ураження у танка: а) ручним протитанковим гра­натометом — 1, б, 6, 7, 8, 9; б) ручною протитанковою гранатою — З, 4, 5, 7, 8, 9; в) зі стрілецької зброї — 1.

Подібні реферати:

Соціальний захист, пільги, державне забеспечення військовослужбовців, членів їх сімей

Військовослужбовцям і членам їх сімей держава забезпечує соціальний і правовий захист, надає цілий ряд пільг. Відповідно до закону України «Про соціаль­ний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» їм надаються соціальні гарантії з питань праце­влаштування, житла, освіти, відпочинку, гарантується свобода наукової, технічної, художньої творчості. Пільги військовослужбовцям, передбачені трудовим законодавством. Час перебування на військовій службі зараховується до загального і безперервного трудового стажу, а ...

Дії населення в надзвичайних ситуаціях у мирний і воєнний час

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ І ДІЇ ПІД ЧАС ПОЖЕЖІ Для запобігання виникненню пожеж кожний грома­дянин зобов'язаний суворо додержувати встановлених правил щодо їх попередження у житлових будинках, на підприємствах, у лісах, на торф'яниках, у полі та в ін­ших місцях. На об'єктах народного господарства, з урахуванням виробничих умов, встановлюється протипожежний ре­жим і розробляються інструкції як для всього об'єкта, так і для окремих цехів, дільниць, бригад. В інструкціях наводяться норми зберігання різних матеріалів, ...

Історія, перспективи розвитку та класифікація стрілецької зброї

ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ СТРІЛЕЦЬКОЇ ЗБРОЇ Важливим етапом, революційною подією у розвитку зброї та збройної боротьби стало застосування пороху як метального засобу і виникнення вогнепальної зброї. Офіційною датою виникнення вогнепальної зброї, принаймні серед європейських народів, вважається XIV століття. На Русі вперше про неї згадує «Софій­ський временник» у 1382 р. під час оборони Москви від татар та «Галицький часопис» у 1389 р. У XIV столітті стрілецькою зброєю були гармати, зменшені настільки, що можна було стріляти з руки, ...