Search:

Класи організаційних структур управління виробництвом

Реферати » Менеджмент » Класи організаційних структур управління виробництвом

Беручи до уваги нашу тему нам необхідно з'ясувати:

- коли і ким була сформована концепція бюрократії.

- встановити різницю між бюрократичним і адаптивним класами організаційних структур управління виробництвом.

- розглянути переваги та недоліки організаційних структур управління виробництвом.

- ознайомитися з принципами формування організаційних структур управління виробництвом.

Але перед тим як приступити до вивчення наших питань нам необхідно згадати такі поняття як:

- організація як функція менеджменту; рівні управління;.

- делегування;

- відповідальність;

- повноваження;

- організаційна структура;

- елементи організаційної структури;

- вимоги до організаційної структури.

Пригадавши дані поняття приступаємо до вивчення нашого першого питання: “Типи бюрократичних організаційних структур управління виробництво, їх особливості, переваги та недоліки.”

Теорія менеджменту виділяє два класи організаційних структур управління виробництвом:

- бюрократичні структури;

- адаптивні структура.

Спочатку розглянемо бюрократичні організаційні структури, які характеризуються високим рівнем розподілу праці, розвинутою ієрархією) управління ланцюгом команд, наявністю численних правил і норм поведінки персоналу, підбором кадрів за діловими та професійними якостями. Концепція бюрократії (від франц., бюро - канцелярія або грец., влада, панування,) була сформульована німецьким соціалістом Максом Вебером на поч., 20 ст., і в ідеалі однією з найкращих ідей в історії людства. На думку М.Вебера, можна побутувати суспільство і забезпечити його ідеальне функціонування за допомогою спеціальних управлінських організацій. (відділів). От характеристику бюрократії нам дасть (Оксана). /ст. 1/ .

В таблиці відображено зміст окремих характеристик бюрократії. Теорія М. Вебера не охоплювала опису конкретних організацій і розглядала бюрократію як деяку нормативну модель, ідеал, до якого повинні прагнути організації.

Більшість сучасних організацій є варіантами бюрократії. Причина такого тривалого та широкомасштабного використання бюрократичних структур полягає у тому, що їх характеристики ще досить добре підходять до більшості промислових фірм, організацій, усіх видів державних установ.

Термін "бюрократія" часто асоціюється з канцелярською тяганиною, безплідною діяльністю. Однак першопричиною всіх цих негативних явищ є не бюрократія як така, а недоліки в організації правил роботи та цілей організації, поведінкою працівників.

Теорія та практика менеджменту виробила велику кількість варіантів побудови бюрократичних організаційних структур. Далі ми розглянемо найбільш відомі типи бюрократичних організаційних структур.

Лінійний тип організаційної структури управління (англ. Line structure).

Лінійний тип організаційної структури, у правління характеризується лінійними формами зв'язку між ланками управління. Суть лінійного управління полягає в тому, що очолює кожний виробничий підрозділ керівник (орган), який здійснює всі функції управління. Кожний працівник підрозділу безпосередньо підпорядковується тільки цьому керівнику (органу). В свою чергу останній є підзвітним вищому органу. Підлеглі виконують розпорядження тільки свого безпосереднього керівника. Вищий орган (керівник) не має права віддавати розпорядження робітникам, минаючи їх безпосереднього керівника (тобто реалізується принцип єдності керівництва) ст. 2. На цій основі створюється ієрархія даної системи управління (наприклад, майстер дільниці, начальник цеху, директор підприємства). Окремі спеціалісти допомагають лінійному керівникові збирати та обробляти інформацію, аналізувати господарську діяльність, готувати управлінські рішення, але самі вказівок та інструкцій керованому об'єкту не дають. Така схема підпорядкування і звітності основа лінійного управління. При цьому ланки лінійного управління в цілому відповідають ланкам виробництва, між якими

встановлюються прості та чіткі взаємозв'язки.

Тепер ми звернемо увагу не ст. 3 і з'ясуємо переваги і недоліки лінійного типу (студенти).

Функціональний тип організаційної структури управління. (англ. Funetional departmentation).

Для сучасного виробництва є поглиблення спеціалізації виробництва та управління, і реалізація управлінських функцій розподіляються між керівниками та органами, які передають нижчим рівням управління обов'язкові Якщо ми подивимося на ст. 4, то бачимо, функціональне управління передбачає, що кожний орган управління (або виконавець) спеціалізується на виконанні окремих видів управлінської діяльності (функції). Виконанні вказівок функціонального органу в межах його компетенції є обов'язковим для виробничих підрозділів.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4 


Подібні реферати:

Лідерування

План лекції Поняття і сутність лідерування. Поведінкові теорії лідерування. Ситуаційні теорії лідерування. 1. Поняття і сутність лідерування В кожній організації здійснюється горизонтальний та вертикальний поділ праці, в процесі якого менеджери отримують повноваження, тобто право впливати на поведінку підлеглих для забезпечення цілей діяльності організації. Наявність права впливати на діяльність підлеглих є необхідною передумовою керування, але ще не гарантує ефективності такого впливу. Існують різні способи реалізації ...

Гендерні проблеми у засобах масової інформації (управлінський аспект)

ЗМІСТ Вступ. 4 1. Теоретичний аналіз гендерних проблем в управлінні та їх відображення в ЗМІ. 6 1.1. Значення гендера в управлінні 6 1.2. Мова і ЗМІ як фактори формування гендерної рівності або нерівності 13 2. Специфіка відображення управлінського аспекту гендерних проблем у ЗМІ. 20 2.1. Партнерство як гендерна категорія у ЗМІ. 20 2.2. Гендерна політика у дзеркалі преси. 25 3. Проект моделі гендерної системи управління. 29 Висновки. 36 Використана література. 38 Вступ Актуальність теми. Відповідно до нових ...

Проблеми міжособистісних стосунків у колективі

Колектив – це складне утворення, в якому не завжди все проходить гладко і без проблемно. Тому нерідко в колективах можуть виникати певні проблеми між особистісних стосунків. Найбільш яскравим проявом такої проблеми є різні форми конфлікту в колективі. Організація постійно перебуває у стані динамічного розвитку, реагує на сприятливі можливості та уникає небезпечних ситуацій. Зовнішнє середовище, в якому організація функціонує, є не стабіль­ною комбінацією факторів впливу на його діяльність, а хаотичним нагромадженням ...