Search:

Менделеєв

Реферати » Хімія » Менделеєв

Дмитро Іванович Менделєєв народився в лютому 1834 р. у місті Тобольську і був останньою, сімнадцятою дитиною в сім'ї директора Тобольської гімназії Івана Павловича Менделєєва і його дружини Марії Дмитрівни. До часу його народження в сім'ї Менделєєвих з дітей залишилися в живих два брати і п'ять сестер. Дев'ятеро дітей померли ще в дитячому віці, а трьом з них батьки навіть не встигли дати імена. Навчання Дмитра Менделєєва у Петербурзі в педагогічному інституті (з 1850 р.) спочатку давалася нелегко. На першому курсі він спромігся по всіх предметах, окрім математики, одержати незадовільні оцінки. Але на старших курсах справа пішла по-іншому - середньорічний бал Менделєєва був рівний чотирьом з половиною (з п'яти можливих). Він закінчив інститут в 1855 році із золотою медаллю, одержавши диплом старшого вчителя i був направлений учителем гімназії спочатку до Сімферополя, а потiм в Одесу.

У 1856 р. Дмитро Менделєєв вiдправився у Петербург i захистив магiстерську дисертацiю за темою "Про питомi об'єми", пiсля чого на початку 1857 р. був прийнятий приват-доцентом з кафедри хiмiї в Петербурзький унiверситет. У 1859-1861 р. вiн перебував у науковому вiдрядженнi у Нiмеччинi, у Гейдельберзькому унiверситетi. У 1860 р. Менделєєв взяв участь у роботi першого мiжнародного хiмiчного конгресу в Карлсрує. У 1861 р. Менделєєв написав перший у Росiї пiдручник з органiчноi хiмiї. Навеснi 1862 р. пiдручник був визнаний гiдним повної Демидiвської премiї. У 1863 р. Менделєєв отримав мiсце професора у Петербурзькому технологiчному iнститутi, а в 1866 р. - у Петербурзькому унiверситетi, де читав лекцiї з органiчної, неорганiчної i технiчної хiмiї. У 1865 р. Менделєєв захистив докторську дисертацiю за темою "Про сполуки спирту з водою". У 1867 р. Менделєєв перейшов у Петербурзький унiверситет на посаду професора хiмiї i повинен був читати лекцiї з неорганiчної хiмiї. Однак, на його думку, нi в Росiї, нi за кордоном не було курсу загальної хімiї, котрий можна було б рекомендувати студентам. Дмитро Iванович вирiшив написати його сам. Ця робота одержала назву "Основи хiмiї" i виходила протягом декiлькох рокiв окремими випусками. Життя не завжди було прихильне до Менделєєва: були в ньому і розрив з нареченою, і недоброзичливість колег, невдалий брак і потім розлучення . Два роки (1880 і 1881) були дуже важкими в житті Менделєєва. У грудні 1880 року Петербурзька академія наук відмовила йому в обранні академіком: "за" проголосували дев'ять, а "проти" - десять академіків.

Особливо непристойну роль при цьому зіграв секретар академії - Веселовський. Він відверто заявив: "Ми не хочемо університетських. Якщо вони і краще за нас, то нам все-таки їх не потрібно". Але не дивлячись на всі життєві труднощі, Дмитро Іванович завжди був людиною творчою, яка з захопленням працює та достигає своєї мети. Улюбленим заняттям на дозвіллі у Менделєєва протягом багатьох років було виготовлення чемоданів і рамок для портретів. Запаси для цих робіт він купував в Гостинному дворі. Одного разу, вибираючи потрібний товар, Менделєєв почув за спиною питання одного з покупців: - "Хто цей поважний пан?" - "Таких людей знати треба, - з повагою в голосі відповів прикажчик. - Це майстер чемоданових справ Менделєєв". У 1895 році Менделєєв осліпнув, але продовжував керувати Палатою мір і вагів. Ділові папери йому зачитували вголос, розпорядження він диктував секретарю, а удома всліпу продовжував клеїти чемодани. Професор І. В. Костеніч за дві операції видалив катаракту, і незабаром зір повернувся. Але повернемося до 1867 року. Коли взимку 1867-68 року Менделєєв почав писати підручник "Основи хімії", він відразу зіткнувся з труднощами систематизації фактичного матеріалу. До середини лютого 1869 року, обдумуючи структуру підручника, він поступово дійшов висновку, що властивості простих речовин (а це є форма існування хімічних елементів у вільному стані) і атомні маси елементів зв'язує якась закономірність. Менделєєв багато чого не знав про спроби його попередників розташувати хімічні елементи за збільшенням їх атомних мас і про виникаючі при цьому казуси. Наприклад, він не мав майже ніякої інформації про роботи Шанкуртуа, Ньюлендса і Мейера. Вирішальний етап його роздумів наступив 1 березня 1869 року (14 лютого по старому стилю). На день раніше Менделєєв написав прохання про відпустку на десять днів для обстеження артільних сироварень у Тверській губернії: він одержав лист з рекомендаціями по вивченню виробництва сиру від А. І. Ходнєва - одного з керівників Вільного економічного суспільства. У Петербурзі цього дня було похмуро і зимно.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3 


Подібні реферати:

Тетрациклін

4-Диметиламіно-1,4,4а,5,5а,6,11,12а-октагідро-3,6,10,12,12а-пентаокси-6-метил-1,11 -діоксонафтацен-2-карбоксамід У медичній практиці застосовується у вигляді основи або, гідрохлориду (Tetracyclini hydrochloridum). Доксицикліну гідрохлорид (Doxycyclini hydrochloridum) Вібраміцин 4-Диметиламіно-1,4,4а,5,5а,6,11,12а-октагідро-3,5,10,12,12а- пентаокси-6-метил-1,11-діоксо-2-нафтаценкарбоксаміду гідрохлориду геміетинолату гемігідрат Метацикліну гідрохлорид (Methacyclini hydrochloridum) Рондоміцин ...

Xімія і технологія органічних речовин

Значення органічного синтезу і його перспективи Історичний огляд. Виробництво органічних речовин спочатку базувалося на переробці рослинної чи тваринної сировини і складалося у виділенні коштовних речовин (цукор, олії) чи їхньому розщепленні (мило, спирт і ін.). Органічний синтез, тобто одержання складних речовин із порівняно простих з'єднань, зародився на початку XIX сторіччя на основі продуктів коксування кам'яного вугілля, що містять ароматичні з'єднання. У двадцятому сторіччі як джерело органічної сировини ...

Історія відкриття серцевих глікозидів

Серцеві глікозиди містяться в рослинах і використовувались в народній медицині для усунення набряків. І в наш час вони не втратили свого значення і є універсальними ліками при серцевій недостатності. Чудова рослина наперстянка! Рослина, яка багато років служить людині незамінними засобом для лікування самих важких захворювань серця і праву вважається одним із самих цінних засобів в сучасній кардіології. Ця рослина одержала свою назву за великі подібні на довгі наперстки, пурпурові квіти. В німецьких травниках наперстянка ...