Search:

Сучасне природознавство. Нові підходи до розгляду справ

Територія України багата на різноманітні корисні копалини. Тут зосереджено близько 60% розвіданих загальносвітових запасів марганцю , значні запаси залізних руд , графіту , коксового вугілля , ьентонітових глин, каоліну , даомітів, кам’яної солі , кварцевих пісків , кам’яних будівельних матервалів, мінеральних вод.

На території України зосереджені значні запаси рудних корисних копалин , що переважно прилучені до Українського щита. Зально відомі велик ипоклади залізних руд, зосереджені в чотирьох районах – Криворізькому , Керчинському , Кременчуцькому та Білозерсбкому. За якістю Українська залізна руда – найкраща на Євразійському материку.

На території України залягають велики поклади марганцнвої руди. Нікопольський марганцевий бассейн – один з найбільших в світі. До його складу входять :Нікопольське , Велекотокмацьке ,та інгулацьке родовища.

Добувають і в Україні і кам’яну сіль з давніх часів із природної ропи соляних джерел Передкарпаття та Закарпаття. Найбільшими родовищами кам’яної солі в Україні є Артемівське та Слов’янське на Донбасі.

Україна багата й на різноманітні будівельні матеріали : граніт , лабрадорит , каолін , крейду пісковики .

24 серпня 1991 року був проголошений Акт про незалежність України. 1 грудня 1991 року народ проголосив голосуванням свою волю до самостійного розвитку країни. З цього дня відкрилися широки можливості для докорінної перебудови економіміки нашої держави. За багатством природних ресурсів та за економічним потенціалом Україна посідає сьогодні велике місце сьогодні восьме місце з - поміж країн світу.

Найважливіший показник розвитку економіки – продуктивність праці. Вона визначається кількістю виробленої за рік продукції в масштабах країни одним працюючим. Цей показник значною мірою залежить від того , який шлях розвитку економіки є в державі – екстенсивний та інтенсивний.

8. Національними багатствами природи є грунти і корисні копалини. Без грунту неможливий розвиток рослини , неможливе життя тварин.

Грунт – це самостійно природно – історичне тіло, що виникло у результаті сукупної дії на поверхневі горизонти гірських порід живих організмів, кліматичних факторів , рельєфу і виробничої діяльності людини. Основною властивістю грунту є родючисть – здатність забезпечувати рослини поживними елементами, вологістю, повітрям. Головна його роль у природі – забезпечення життя на Землі. Майже всі живі організми суходолу одержують елементи мінерального живлення з грунту. Він слугує субстратом для закріплення коріння вищих рослин , середовищем існування та розвитку мікроорганізмів і тварин, акомулює в собі органічну речовину і хімічну енергію.

Грунт є основним засобом сільськогосподарського виробництва. Тому знання його властивостей, складу, поширення і можливостей підвищення родючості є необхідною умою розвитку землеробства. Грунт - надбання цього людства. Раціональне використання й охорона його – обов’язок кожного.

Дуже важливим компонентом грунту є гумус – органічна речовина , що утворилася з решток відмерлих рослинпід впливом діяльності мікроорганізмів, які переробляють їх , розкладають , збагачують вугликислим газом , водою , аміаком та іншими речовинами. Грунт забезпечує рослини калієм і вуглицем, азотом і фосфором.

Кожній природній зоні властивий свій грунтовий покрив. На рівнинній частині України виділяють три основні зони : деново – підзолестих , сірих лісових та чорноземних грунтів. Грунти гірських областей мають вертикаль поясність , щебнюваті ,з меншим вмістом перегною менщ родючи.

Кліматичні умови і рослинність зумовили в Карпатах поширення внизу дерново – підзолестих грунтів, бурих лісових у поясі букових лісів та гірсько лучних на полонинах. У гірському Криму поширені бурі , лісові коричневі , та гірсько – лучні грунти . на яйлах. На південному схилі Головного пасма Кримських гір на вапняках та крейді сформулалися – червоно – бурі , й коричневі ,грунти в умовах клімату з субтропічними рисами, для якого характерні сухе жарке літо і волога тепла зима.

Вивчення живих організмів , як окремих особин , так і членів популяцій та угрупувань в їх взаємодіїї життєвим середовищем займається екологія. Екологія вивчає взаємозв’язки організмів та їх популяцій з навколищнім середовищем , досліджує вплив середовища на будову, життєдіяльність , і поведінку організму ,всановлює залежність між середовищем і чесельністю популяцій. Екологія досліджує зв’язки між популяціями різних видів в угрупованні , між популяціям иі факторами зовнішнього середовища , їхї вплив на розселення видів , на на розвиток і зміну угрупувань. Велике значення має еккологія для розвитку різних галузей народного господарства. Екологія є основною теоретичною базою для розвитку різних галузей народного господарства.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 


Подібні реферати:

Екологічні катастрофи в Україні,їх причини та наслідки

Розділ 1. Екологія і буття природи. Природа як цілісність. Природа як світ, що самоорганізується. Уявлення про природу як цілісність і світ, що самоорганізується як засади екології. Категоріальні засади екології - відношення, ціле, частина, система, елемент, структура, функція. Світ неорганічної і органічної природи. Виникнення і розвиток біологічного світу як передумова екологічних уявлень. Єдність світу неорганічної і органічної природи. Поняття природного середовища і довкілля як вихідні екологічні поняття. Екологія ...

Охорона і збереження природи всього живого на землі

1. ВСТУП Сучасна молодь вступає в життя в епоху не тільки бурхливого розвитку науки і техніки, а й негативних наслідків науково-технічної революції та демографічного вибуху. Неконтрольоване зростання населення Землі, кількість якого вже перевищила кри­тичну межу, дедалі більше забруднення атмосфери, гідросфери та літосфери, накопичення величезних об'ємів відходів людської діяльності при одночасному виснаженні майже всіх видів при­родних ресурсів призвели до розвитку глобальної екологічної кризи. Біосфера сьогодні вже не ...

Основні фізіологічні праці

З розвитком людської цивілізації та науково-технічного прогресу проблеми відносин між природою та суспільством постійно загострюються. різке збільшення за останнє сторіччя обсягів промислового та сільськогосподарського виробництва, розвиток транспорту, енергетики, хімізації, зростання урбанізації негативно впливають на природне середовище. Тому серед негативних наслідків науково-технічного прогресу дедалі більшого розмаху набуває забруднення атмосферного повітря, водоймищ, деградація ґрунтового покриву, знищення запасів ...