Search:

Міжнародна кримінальна відповідальність фізичних осіб

Як зазначено у статті 30, фізична особа підпадає під кримінальну відповідальність та покарання за злочин, що належить юрисдикції Суду, лише у тому випадку, якщо згідно з принципами, що характеризують об’єктивну сторону, воно скоєно з наміром та свідомо. Коли в Елементах злочинів не міститься вказівки на суб’єктивну сторону будь-якої вказаної поведінки, наслідка або обставини, то йдеться про те, що застосовується відповідна суб’єктивна сторона, вказана у ст. 30, тобто злочин був вчинений з намром, свідомо або у поєднанні цих ознак [33, c. 134].

Отже, під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду підпадають такі міжнародні злочини: злочини геноциду, злочини проти людяності, військові злочини та злочини агресії.

Геноцид підпадає під юрисдикцію Суду відповідно до положення ст.2 Конвенції про попередження злочину геноциду та покарання за нього 1948 р. Геноцид – це дії, спрямовані на знищення частини або цілої групи людей. Наявність свідомого плану досягнення цієї мети відрізняє геноцид від інших злочинів проти людства.

Наступні 5 діянь, якщо вони здійснені з наміром винищити повністю або частково групу людей певної національності, етнічної, расової або релігійної приналежності, можуть бути віднесені до геноциду:

1) вбивство членів такої групи;

2) нанесення серйозного фізичної або духовної шкоди членам групу;

3) навмисне фізичне винищення групи через вплив на її умови життя;

4) створення умов, що мають за мету припинення народжуваності у середині групи;

5) насильне переселення дітей з одної групи до іншої.

Слід зазначити, що культурний геноцид, тобто навмисні дії, що перешкоджають члену групи розмовляти власної мовою, дотримуватися власної релігії або слідувати своїм культурним традиціям, не підпадає під юрисдикцію Суду згідно зі Статутом, окрім випадків, коли це супроводжується одним з п’яти зазначених вище діянь. Те ж саме стосується екоциду (навмисні дії спрямовані на підрив або винищення екосистеми певної території).

Відповідно до п.3 ст.25 Статуту той, хто наказує, закликає або змушує будь-кого до здійснення геноциду, або той, хто допомагає, заохочує чи інакше підтримує здійснення геноциду, винний у геноциді. Проте, на відміну від ст.3 Конвенції про геноцид 1948 р., змова з метою його здійснення окремо у Римському статуті не згадується. Однак за змістом п.3(d) ст.25 йдеться майже саме про такі дії. Для віднесення злочину до геноциду зовсім не обов’язково, щоб була зроблена спроба або дійсно винищена ціла група людей або значна її частина. Достатньо звинувачення про намір та злочинну ціль знищити велику кількість членів групи певної спільноти. У геноциді може бути звинувачений не лише голова держави або урядовий міністр, що планує та віддає наказ здійснити такі дії, але й той, хто безпосередньо ці дії скоює.

Перелік злочинів проти людяності закріплений у п.1ст.7 Статуту (в цілому 11 видів діянь), а у п.2 надаються визначення цих злочинів та складових їх термінів (наприклад, «винищення», «тортури», «переслідування»). При цьому Суд відрізняє злочини проти людяності, що входять до його юрисдикції від звичайних злочинів за 3-ьома ознаками:

1) діяння має бути здійснено «як складова частина широко використовуваних та методичних атак», як це пояснюється в Елементах злочинів. Термін «Атака» означає не лише військові дії, але й може включати такі заходи, як депортація або насильне переселення;

2) діяння має бути спрямовано проти цивільного населення. Якщо серед цивільного населення є солдати, воно не втрачає статусу цивільного;

3) діяння повинно бути скоєно відповідно до політики держави або організації. Несистематичні та випадкові дії, що не відповідають рівню злочинів проти людяності, Судом не переслідуються [34].

Усі військові злочини поділяються на дві групи. Першу складають злочини, зазначені у Женевських конвенціях 1949 р. за умови, що вони здійснені відносно тих, хто знаходиться під захистом цих конвенцій, включаючи поранених солдатів, потерпілих від аварій на суднах, військовополонених, цивільне населення на окупованих територіях. Другу групу складають порушення міжнародних правових норм (Гаазькі конвенції, І протокол до Женевських конвенцій) [1].

Окремо слід виділити злочини агресії, оскільки до тепер не було розроблено прийнятних для всіх держав визначення цього злочину. Спершу було прийнято рішення розглядати це питання на спеціальній сесії Асамблеї держав-учасниць Статуту через 7 років після його вступу у силу, тобто у 2009 р., але й цього року не було досягнуто одностайності у формулюванні визначення злочину агресії. П.2 ст.5 Статуту говорить про те, що «Суд здійснює юрисдикцію щодо злочину агресії, як тільки буде прийнято положення, що містить визначення цього злочину та вказує на умови, за яких Суд може здійснювати юрисдикцію щодо цього злочину». Оскільки визначення злочину агресії так і не було встановлено, то й розглядати його у якості підстави для притягнення фізичних осіб до міжнародної кримінальної відповідальності не варто [33, c. 141].

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 
 31  32  33  34  35 


Подібні реферати:

Теоретичні основи розвитку МЕВ

План. 1.Методи пізнання міжнародних явищ і процесів. 2.Міжнародний поділ праці й еволюція теорій МЕВ. 3.Моделі розвитку МЕВ. Література: І.М.Школа В.М.Козменко“Міжнародні економічні відносини “ Чернівці “Рута” ст.38-45 В.В.Козик Л.А.Панкова“Світове господарство та міжнародні економічні відносини” Львів 1995 1.Методи пізнання міжнародних явищ і процесів. Метод наукових абстракцій—усунення другорядного з метою пізнання основного. Особливість полягає в тому, що інколи необхідно абстрагуватись від конкретних національних ...

Міжнародна торгівля і зовнішньоторгівельна політика

Зміст Зовнішня торгівля України її стан, проблеми та шляхи вдосконалення. Цілі та типові ситуації ціноутворення. Зовнішня торгівля України її стан, проблеми та шляхи вдосконалення. Експорт товарів ― це продаж та вивезення товарів за кордон з метою їх реалізації на зовнішніх ринках через передання у власність контрагенту в іншій країні. Це ― вузьке тлумачення експорту, оскільки йдеться тільки про експорт товарів у формі закордонної реалізації товарів за гроші. У більш широкому розумінні експортом можна назвати ...

Вільні економічні зони та зони пріоритетного розвитку (проблеми, перспективи)

План: Вступ...…………………………………………………………...…....3 Сутність вільної економічної зони Загальні відомості про ВЕЗ...……………...……………......4 Підходи, використані в створенні ВЕЗ...………………......6 Цілі створення ВЕЗ...………………………………..............7 Пільги, використані в ВЕЗ...……………………………......8 Основні види вільних економічних зон Торгові ВЕЗ...…………………………………………….....11 Промислово-виробничі ВЕЗ...………………......................14 Техніко-впроваджувальні ВЕЗ...……………………..........18 Сервісні ВЕЗ Зміст і види оффшорних ...