Search:

Міжнародна кримінальна відповідальність фізичних осіб

Ускладнює дослідження цього питання той факт, що фізичні осіб притягуються також до відповідальності і за вчинення злочинів міжнародного характеру, але за ці діяння відповідальність виникає відповідно до норм національного права. Тому для встановлення змісту саме міжнародної кримінальної відповідальності актуальним є чітке розмежування понять міжнародний злочин та злочин міжнародного характеру.

Різниця між ними полягає у рівні суспільної небезпеки. Закономірним є те, найбільш небезпечні діяння міжнародне право віднесло до категорії «міжнародних злочинів» і встановило саме міжнародну кримінальну відповідальність за їх скоєння. Що ж до злочинів міжнародного характеру, то їх стихійність, систематичність та транснаціональний характер привертають до них не меншу уваги міжнародної спільноти. Боротьба з цими злочинами втілюється як в універсальних механізмах співробітництва, так і в регіональних. Змішаний характер протидії міжнародній злочинності визначає тісний взаємозв'язок її внутрішньодержавної та міжнародної складових. Їх взаємний вплив на розвиток один одного є невід'ємною частиною сукупності елементів, що забезпечують підвищення ефективності міжнародної кримінальної відповідальності фізичних осіб за порушення норм міжнародного права.

Злочини, за які наступає міжнародна кримінальна відповідальність, містяться у Статуті Міжнародного кримінального суду, та зміст цих діянь розшифровується в Елементах злочину. До них належать злочини проти людяності, військові злочинами та геноцид. Деякі науковці вважають, що така вузька юрисдикція Суду є підставою вважати існування МКС недоцільним. Інші, підтримуючи цю думку, наводять ще один аргумент, а саме: Суд не може діяти об’єктивно, без подвійних стандартів, оскільки деякі справи буде важко виконати, якщо вони стосуватимуться провідних держав світу (наприклад, Росії, США, Китаю). Проте справи, які вже були розглянуті у МКС, характеризують діяльність Суду як компетентної інституції у сфері міжнародного кримінального судочинства, а чітка визначеність підстав притягнення осіб до відповідальності робить цю процедуру більш ефективною на практиці та менш тривалої за часом.

Кажучи про порядок притягнення фізичних осіб до кримінальної відповідальності, слід наголосити, що, наприклад, якщо порівнювати МКС та міжнародні військові трибунали ad hoc, то Статут Суду визначає доволі широкий спектр гарантій, що надаються засудженій особі, на відміну від трибуналів. Зокрема, особа, що засуджена Судом до покарання, має право на апеляцію та на перегляд вироку за нововиявленими обставинами, який допускається навіть після смерті засудженого. Це свідчить про гуманізацію міжнародного кримінального правосуддя та його спрямованість на встановлення об’єктивної істини [2].

Отже, з огляду на мету та об’єкт цієї магістерської роботи детальний аналіз документів, які передбачають притягнення осіб до відповідальності за вчинення міжнародних злочинів, та механізмів протидії міжнародній злочинності, дав підстави вважати, що у наш час міжнародна кримінальна відповідальність фізичних осіб на теоритичномі рівні є досконалим і сформованим інститутом міжнародного кримінального права, проте останні події, пов’язані із ситуацією у Дарфурі, поставли під сумнів дієвість цього інституту на практиці. Коли міжнародна спільнота докладе зусиль для того, щоб політичний тиск не впливав на діяльність МКС, і авторитет та незалежність цього органу визнали усі суб’єкти міжнародного права, тільки тоді можна буде робити висновки щодо ефективності індивідуалізації міжнародної кримінальної відповідальності у встановленні справедливого міжнародного правосуддя.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Устав Международного уголовного суда. – М.: Издательство ПРИОР, 2002 – 263 с.

2. Кристофер Кейтл Холл Первый проект постоянного международного суда // Международный журнал Красного Креста. – 1998. - №20. – С. 70-79.

3. Дорошенко А., Овсій І. Транснаціональні злочинці // Юридичний вісник України. 1997. № 37.

4. Лукашук И.И. Международное право. Особенная часть Учебник. – М., 2003. – 544 с.

5. Рагинский М.Ю. Розенблит С.Я. Международный процесс главных японских военных преступников. – М.: Изд-во АН СССР, 1950. – 264 с.

6. Полторак А.И. Нюрнбергский процесс. Основные правовые проблемы. – М., 1966. – 351 с.

7. Сборник действующих договоров, соглашений и конвенций. - Вып. ХІ. – М., 1955. – 200 с.

8. Нюрнбергский процесс. Сборник материалов в семи томах. – М., 1957. – 800 с.

9. Тавернье Поль Опыт Международных военных трибуналов по бывшей Югославии и Руанде // Международный журнал Красного Креста. – 1997. – №19. – С. 699-719.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 
 31  32  33  34  35 


Подібні реферати:

Теоретичні основи розвитку МЕВ

План. 1.Методи пізнання міжнародних явищ і процесів. 2.Міжнародний поділ праці й еволюція теорій МЕВ. 3.Моделі розвитку МЕВ. Література: І.М.Школа В.М.Козменко“Міжнародні економічні відносини “ Чернівці “Рута” ст.38-45 В.В.Козик Л.А.Панкова“Світове господарство та міжнародні економічні відносини” Львів 1995 1.Методи пізнання міжнародних явищ і процесів. Метод наукових абстракцій—усунення другорядного з метою пізнання основного. Особливість полягає в тому, що інколи необхідно абстрагуватись від конкретних національних ...

Міжнародна торгівля і зовнішньоторгівельна політика

Зміст Зовнішня торгівля України її стан, проблеми та шляхи вдосконалення. Цілі та типові ситуації ціноутворення. Зовнішня торгівля України її стан, проблеми та шляхи вдосконалення. Експорт товарів ― це продаж та вивезення товарів за кордон з метою їх реалізації на зовнішніх ринках через передання у власність контрагенту в іншій країні. Це ― вузьке тлумачення експорту, оскільки йдеться тільки про експорт товарів у формі закордонної реалізації товарів за гроші. У більш широкому розумінні експортом можна назвати ...

Вільні економічні зони та зони пріоритетного розвитку (проблеми, перспективи)

План: Вступ...…………………………………………………………...…....3 Сутність вільної економічної зони Загальні відомості про ВЕЗ...……………...……………......4 Підходи, використані в створенні ВЕЗ...………………......6 Цілі створення ВЕЗ...………………………………..............7 Пільги, використані в ВЕЗ...……………………………......8 Основні види вільних економічних зон Торгові ВЕЗ...…………………………………………….....11 Промислово-виробничі ВЕЗ...………………......................14 Техніко-впроваджувальні ВЕЗ...……………………..........18 Сервісні ВЕЗ Зміст і види оффшорних ...