Search:

Міжнародна кримінальна відповідальність фізичних осіб

– трибунал не зв’язаний формальностями у використанні доказів і може встановлювати та застосовувати будь-яку процедуру доказування для швидкого розгляду справ;

– місцезнаходження трибуналу – Берлін, перший процес відбудеться у Нюрнберзі;

– вирок трибуналу повинен бути мотивованим; він є остаточним та перегляду не підлягає.

20 листопада 1945 року у Нюрнберзі відбулось перше засідання Міжнародного військовго трибуналу, а вже 1 жовтня 1946 року Трибунал виніс вмотивований вирок, яким були засуджені 19 головних військових злочинців [8, т.7, с.150].

Значення Нюрнбергського процесу виходить далеко за межі простого покарання злочинців Другої світової війни. Він уперше в історії піддав суду та виніс покарання винуватцям агресії. Як справедливо відзначав Н.Н. Полторак: “Нюрнберзький вирок означав встановлення прецеденту кримінальної відповідальності державних діячів за агресію” [6, с.4]. Вже сам зміст Статуту Нюрнбергського трибуналу є свідченням поступу в розвитку міжнародної кримінальної юстиції та заснування інституту міжнародної кримінальної відповідальності фізичних осіб. Саме ним було визначене коло суспільно-небезпечних діянь, які визнавались міжнародними злочинами – це злочини проти миру, військові злочини та злочини проти людства. Вирок Міжнародного військового трибуналу також містив і вказівку на порушення норм міжнародного права (Версальського договору, Гаазьких конвенцій та Пакту Бріана-Келлога).

Аналіз вироку трибуналу дозволяє відслідкувати і правове обґрунтування індивідуальної кримінальної відповідальності за міжнародні злочини. У ньому, зокрема, сказано, що “міжнародне право покладає обов’язки не лише на держави, а й на окремих осіб . а злочини проти міжнародного права вчиняються людьми, а не абстрактними категоріями, і тільки через покарання окремих осіб, що вчиняють такі злочини можуть бути дотримані норми міжнародного права .” [8, т.7 с.368]. Отже, цим лише підтверджуються положення Версальського договору, що згадувались вище. Принцип недоторканості вищих посадових осіб, який за певних обставин захищає представників держави, не може стосуватися діянь, які визнаються злочинами за нормами міжнародного права. Фізичні особи, що вчинили такі діяння, не можуть використовувати своє посадове становище з метою ухилення від покарання.

При обґрунтуванні індивідуалізації кримінального покарання вирок Міжнародного військового трибуналу посилається на Статут МВТ. Сама сутність Статуту, як зазначається у вироку, “полягає у тому, що окремі особи мають міжнародні обов’язки, які перевищують національний обов’язок повинування, визначений окремою державою” [8, т.7, с.369]. Відповідно, жодне посадове становище підсудних не може бути підставою звільнення від відповідальності за міжнародні злочини.

Варто відзначити, що порядок засідань і судового розгляду також був зафіксований в Статуті та регламенті. В якості санкцій до звинувачених передбачалася смертна кара й інші покарання. Вирок трибуналу вважався остаточним, не підлягав перегляду і виконувався відповідно до наказу Контрольної ради у Німеччині – єдиного органу, що міг змінити вирок і розглядати клопотання засуджених про помилування. Вирок щодо засуджених до смертної кари після відхилення клопотання про помилування було виконано в ніч на 16 жовтня 1946 р.

Принциповим кроком в історії становлення міжнародного кримінального судочинства став той факт, що висуваючи звинувачення, Нюрнберзький трибунал послався на розглянуті вище міжнародні угоди – правову основу міжнародного права того часу – Гаазькі конвенції 1907 року і Женевську конвенцію 1929 р. «Про поводження з військовополоненими».

Як бачимо, створення Нюрнберзького трибуналу, під час якого було обґрунтовано необхідність притягнення до відповідальності саме фізичних осіб, закріпило нову практику вчинення міжнародного правосуддя та сприяла виокремленню міжнародного кримінального права як окремої самостійної галузі міжнародного публічного права.

Токіо. Нюрнбергський трибунал згідно з положеннями свого Статуту поширював свою дію у просторі лише на головних європейських злочинців, хоч відомо, що до участі у Другій світовій війні були залучені також і держави Далекого Сходу. Тому цілком закономірно, що у 1946 році було утворено Міжнародний суд для звершення правосуддя над японськими військовими злочинцями, які активно виступали на боці німецьких фашистів. Закономірним було і те, що організація такого суду, як і сам суд над японськими злочинцями, проходили за Нюрнберзькою схемою. Але важливо відзначити, що міжнародна кримінальна юстиція у цьому випадку відзначалася певними специфічними особливостями.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 
 31  32  33  34  35 


Подібні реферати:

Вільні економічні зони та зони пріоритетного розвитку (проблеми, перспективи)

План: Вступ...…………………………………………………………...…....3 Сутність вільної економічної зони Загальні відомості про ВЕЗ...……………...……………......4 Підходи, використані в створенні ВЕЗ...………………......6 Цілі створення ВЕЗ...………………………………..............7 Пільги, використані в ВЕЗ...……………………………......8 Основні види вільних економічних зон Торгові ВЕЗ...…………………………………………….....11 Промислово-виробничі ВЕЗ...………………......................14 Техніко-впроваджувальні ВЕЗ...……………………..........18 Сервісні ВЕЗ Зміст і види оффшорних ...

Теоретичні основи розвитку МЕВ

План. 1.Методи пізнання міжнародних явищ і процесів. 2.Міжнародний поділ праці й еволюція теорій МЕВ. 3.Моделі розвитку МЕВ. Література: І.М.Школа В.М.Козменко“Міжнародні економічні відносини “ Чернівці “Рута” ст.38-45 В.В.Козик Л.А.Панкова“Світове господарство та міжнародні економічні відносини” Львів 1995 1.Методи пізнання міжнародних явищ і процесів. Метод наукових абстракцій—усунення другорядного з метою пізнання основного. Особливість полягає в тому, що інколи необхідно абстрагуватись від конкретних національних ...

Міжнародна кримінальна відповідальність фізичних осіб

РЕФЕРАТ магістерської роботи слухача Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі Меренкова Тараса Юрійовича Тема бакалаврської роботи: Міжнародна кримінальна відповідальність фізичних осіб. Загальний обсяг роботи складає 89 сторінок. Містить 52 літературних джерела. Актуальність дослідженої проблеми зумовлена тим, що існування інституту міжнародної кримінальної відповідальності фізичних осіб автоматично закріплює міжнародну деліктоздатність фізичної особи, а відтак на міждержавному рівні ...