Search:

Економіка і суспільний розвиток

Економіка складається з окремих галузей і їх комплексів, які об’єднані в певну економічну систему.

Економічна система – це сукупність всіх виходів економічної діяльності людей у процесі їх взаємодії, спрямованих на виробництво, обмін, розподіл та споживання товарів та послуг, а також на регулювання такої діяльності відповідно до мети суспільства. Основними елементами економічної системи є:

продуктивні сили;

технічно-економічні відносини;

виробничі відносини або відносини власності.

Найскладнішою є виробничі відносини, або відносини власності в економічному розумінні цього поняття. Окремими елементами виробничих відносин є відносини між людьми у сфері безпосереднього виробництва, в обміні, розподілі та споживанні. Стабільність і організованість сучасної економічної системи насамперед залежить від наявності у ній різних форм власності. Співвідношення приватної та колективної форми власності – не однакове у різних галузях та сферах економіки. Так у сільському господарстві та сфері послуг переважаючими можуть бути приватні форми власності; у базових, промислових капіталомістких галузях - колективні форми.

Виробництво також має певну структуру. З цього погляду його можна поділити на матеріальне та нематеріальне.

Матеріальне виробництво охоплює ті підприємства і галузі, що виробляють матеріальні блага (промисловість, сільське господарство, будівництво), а також ті, що виробляють матеріальні послуги (транспорт, торгівля, комунально господарство, побутове обслуговування, ремонт і пошиття одягу та ін.)

Нематеріальне виробництво охоплює галузі, в яких створюється нематеріальні блага ( духовні та інші цінності), а також надають нематеріальні послуги ( охорона здоров’я, освіта, тощо). В індустріально розвинутих країнах на сферу нематеріального виробництва припадає більше половини зайнятих. Структура виробництва може розглядатися і з позиції його поділу на первинне, вторинне та третинне. Така класифікація свідчить про те, що одні види виробничої діяльності є похідними від інших.

Первинне виробництво грунтується на безпосередньому привласненні того, що дає людині природа. До первинного виробництва належить сільське господарство, гірничо-добувна промисловість, лісництво, рибільство.

Вторинне виробництво грунтується на первинному і є похідним від нього. Воно охоплює всі галузі обробної промисловості, що створюють засоби виробництва та продукти споживання, а також будівництво.

Третинне виробництво, що є похідним від первинного та вторинного, це створення різноманітних послуг. Останні поділяються на такі, що обслуговують виробництво, та на особисті.

Сукупність галузей, що обслуговують виробництво, становлять виробничу інфраструктуру. Це – транспорт, зв’язок, торгівля, фінансово-кредитна сфера, та ін. Галузі, які надають особисті послуги людині, задовільняють її соціальні і духовні потреби, становлять соціальну інфраструктуру.

Від життя до смерті людина нерозривно пов’язана з економікою. І вона створює певну кількість благ працюючим. Тобто вона задовільняє свої потреби. Потреба – це необхідність у певних речах, бажання володіти ними. Кожна людина хоче мати своє житло, певного одягу. Потреби бувають матеріальні, які задовільняються певними речами, що мають матерівальне втілення, і нематеріальне, які задовільняються послугами освіти, культури, мистецтва.

Здатність товару або послуги задовільняти потребу називається споживчим благом. Засобом задоволення потреб є розвитов виробництва. Метою виробництва у широкому розумінні (як сумісності окремих виробництв) є створення усієї різноманітності товарів і послуг, що задовільняють потреби. Потреби людей безмежні. Задовільняючи свої потреби, людина керується суб’єктивними оцінками споживчих благ. Людина у своєму виборі товарів і послуг керується сумою наявних грошей; цінами і власними вподобаннями.

Отже, задовільняючи свої потреби, людина стикається з економікою, а вона в свою чергу нерозривно пов’язана з життям людства.

Використана література:

1.Родіонова . Підручник для 11 класу. “Основиекономіки”. Київ. “Зодіак-Еко”. –1995 р. С. 6-8, 12-15, 21-22.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3 


Подібні реферати:

Співробітництво, конфлікти та конкуренція в логістичних ланцюгах

Співробітництво, конфлікти та конкуренція в логістичних ланцюгах. Між учасниками одного каналу, а також між різними каналами можуть існувати різні ступені співробітництва, а також конфлікти, конкуренція. Співробітництво переважає між членами одного каналу. Виробники, оптовики, роздрібні торговці допомагають один одному, і таке співробітництво їх, звичайно, сприяє отриманню більшого прибутку за той, який би кожен з них міг отримати поодинці. Завдяки співробітництву члени каналу мають змогу гостріше відчувати, краще ...

Логістика товарно-матеріальних запасів

Матеріальні запаси – це продукція виробничо – технічного призначення, яка знаходиться на різних стадіях виробництва і обігу, вироби народного споживання та інші товари, що очікують на вступ у процес виробничого або особистого споживання. Основними мотивами створення товарно – матеріальних запасів є: 1. Імовірність порушення встановленого графіка постачань, щоб не зупинився безперервний цикл виробництва. 2. Можливість коливання попиту. 3. Сезонні коливання виробництва деяких видів товарів. 4. Знижки на покупку великої ...

Сегментація ринку

Сегментація ринку - це поділ ринку на окремі області для збуту товарів. Сегментація відбувається по ряді ознак: · Географічний (враховується розмір регіону, щільність і кількість населення). · Демографічний (враховуються всі критерії населення). · Соціально-економічний (враховується утворення, професії, прибутки населення). · Психологічний (враховуються особливості окремого індивіда). На основі аналізу місця та ролі сегментації у процесі управління підприємством, факторів та елементів впливу з боку фірми на споживача ...