Search:

Економіка і суспільний розвиток

Економіка складається з окремих галузей і їх комплексів, які об’єднані в певну економічну систему.

Економічна система – це сукупність всіх виходів економічної діяльності людей у процесі їх взаємодії, спрямованих на виробництво, обмін, розподіл та споживання товарів та послуг, а також на регулювання такої діяльності відповідно до мети суспільства. Основними елементами економічної системи є:

продуктивні сили;

технічно-економічні відносини;

виробничі відносини або відносини власності.

Найскладнішою є виробничі відносини, або відносини власності в економічному розумінні цього поняття. Окремими елементами виробничих відносин є відносини між людьми у сфері безпосереднього виробництва, в обміні, розподілі та споживанні. Стабільність і організованість сучасної економічної системи насамперед залежить від наявності у ній різних форм власності. Співвідношення приватної та колективної форми власності – не однакове у різних галузях та сферах економіки. Так у сільському господарстві та сфері послуг переважаючими можуть бути приватні форми власності; у базових, промислових капіталомістких галузях - колективні форми.

Виробництво також має певну структуру. З цього погляду його можна поділити на матеріальне та нематеріальне.

Матеріальне виробництво охоплює ті підприємства і галузі, що виробляють матеріальні блага (промисловість, сільське господарство, будівництво), а також ті, що виробляють матеріальні послуги (транспорт, торгівля, комунально господарство, побутове обслуговування, ремонт і пошиття одягу та ін.)

Нематеріальне виробництво охоплює галузі, в яких створюється нематеріальні блага ( духовні та інші цінності), а також надають нематеріальні послуги ( охорона здоров’я, освіта, тощо). В індустріально розвинутих країнах на сферу нематеріального виробництва припадає більше половини зайнятих. Структура виробництва може розглядатися і з позиції його поділу на первинне, вторинне та третинне. Така класифікація свідчить про те, що одні види виробничої діяльності є похідними від інших.

Первинне виробництво грунтується на безпосередньому привласненні того, що дає людині природа. До первинного виробництва належить сільське господарство, гірничо-добувна промисловість, лісництво, рибільство.

Вторинне виробництво грунтується на первинному і є похідним від нього. Воно охоплює всі галузі обробної промисловості, що створюють засоби виробництва та продукти споживання, а також будівництво.

Третинне виробництво, що є похідним від первинного та вторинного, це створення різноманітних послуг. Останні поділяються на такі, що обслуговують виробництво, та на особисті.

Сукупність галузей, що обслуговують виробництво, становлять виробничу інфраструктуру. Це – транспорт, зв’язок, торгівля, фінансово-кредитна сфера, та ін. Галузі, які надають особисті послуги людині, задовільняють її соціальні і духовні потреби, становлять соціальну інфраструктуру.

Від життя до смерті людина нерозривно пов’язана з економікою. І вона створює певну кількість благ працюючим. Тобто вона задовільняє свої потреби. Потреба – це необхідність у певних речах, бажання володіти ними. Кожна людина хоче мати своє житло, певного одягу. Потреби бувають матеріальні, які задовільняються певними речами, що мають матерівальне втілення, і нематеріальне, які задовільняються послугами освіти, культури, мистецтва.

Здатність товару або послуги задовільняти потребу називається споживчим благом. Засобом задоволення потреб є розвитов виробництва. Метою виробництва у широкому розумінні (як сумісності окремих виробництв) є створення усієї різноманітності товарів і послуг, що задовільняють потреби. Потреби людей безмежні. Задовільняючи свої потреби, людина керується суб’єктивними оцінками споживчих благ. Людина у своєму виборі товарів і послуг керується сумою наявних грошей; цінами і власними вподобаннями.

Отже, задовільняючи свої потреби, людина стикається з економікою, а вона в свою чергу нерозривно пов’язана з життям людства.

Використана література:

1.Родіонова . Підручник для 11 класу. “Основиекономіки”. Київ. “Зодіак-Еко”. –1995 р. С. 6-8, 12-15, 21-22.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3 


Подібні реферати:

Міжнародне пряме та портфельне інвестування

Інвестиція – це спосіб розміщення (використання фінансових та інших економічних активів продуктивним шляхом, який забезпечує збереження або примноження вартості активів і додатковий чистий дохід (прибуток)). Міжнародні, або іноземні інвестиції – це спосіб розміщення капіталу (активів) однієї країни в іншій країні. Фактори динаміки міжнародних інвестицій полягають: у посиленні диверсифікації між рівнями економічного розвитку та його структурі в різних країнах, що впливає на темпи та структуру міжнародної ...

Суспільство як система економічного взаємообміну

План ВСТУП 1. ФІЛОСОФСЬКИЙ АНАЛІЗ СУСПІЛЬСТВА 2. ЕКОНОМІЧШ ПОТРЕБИ ЯК МАТЕРІАЛЬНА ОСНОВА СИСТЕМИ ЕКОНОМІЧНОГО ВЗАЄМООБМІНУ 3. ЗАКОН ЗРОСТАННЯ ПОТРЕБ 4. ФОРМУВАННЯ ПОТРЕБ ВЗАЄМООБМІНУ 5. СУБ'ЄКТИ ЕКОНОМІЧНИХ ВІДНОСИН. ЇХНІ ЕКОНОМІЧНІ ІНТЕРЕСИ ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВСТУП Життя людей у суспільстві надзвичайно багатоманітне. Воно охоплює всі його сфери: навчання, відпочинок, заняття спортом, оз­доровлення, медичне обслуговування, науку, культуру, туризм, виробництво. Взаємодіючи і доповнюючи одна одну, ці ...

Якби я став міністром економіки, я б у першу чергу…

План Проблеми малого підприємства. Про стан перспективи розвитку туризму в Україні. За економічним зростанням – добробут! Медицина. Стан природного середовища. Майбутнє економіки України. Проблема подолання бідності. Бюджетна сфера. Енергозабезпечення та енергозбереження. Промислова політика. Проблема захисту прав споживачів. Аграрна політика. Міцна грошова одиниця. Сильна національна влада зможе об’єднати всіх, незалежно від партійної приналежності, в боротьбі з корупцією, злочинністю, спекуляцією. Надзвичайна економічна ...