Search:

Бесіда — діалогічна форма викладу і вивчення нового матеріалу

Реферати » Педагогіка » Бесіда — діалогічна форма викладу і вивчення нового матеріалу

З усіх форм живого слова найефективнішою для учнів молодших класів є бесіда — діалогічна форма викладу і вивчення нового матеріалу. Вона активізує педагогічний процес, збуджує мислення дітей, підвищує працездатність і самодіяльність учнів. Німецький педагог А. Дістервег зазначав, що будь-який метод поганий, якщо привчає учня до простого сприймання або пасивності, і добрий в тій мірі, в якій пробуджує в ньому самодіяльність.

Бесіду проводять тоді, коли можна послатися на факти, які хоча б частково відомі дітям з прочитаних книг, з влас­них спостережень над предметами або явищами серед природи, в куточку живої природи, на навчальне-дослідній ділянці. Проте бесіду можна побудувати і на маловідомому або навіть не відомому учням матеріалі при умові викори­стання роздавального матеріалу, картин, таблиць, карт, кіно- або діафільмів та ін. її проводять у формі запитань учителя і відповіді учнів. Іноді учні також ставлять за­питання, які потребують вичерпної відповіді. Запитання до учнів треба ставити так, щоб вони збуджували думку, самостійне мислення, спонукали до відповіді. Конкретні, точні, чіткі запитання дають змогу проводити бесіду послідовно, логічно пов'язувати в окремі частини програмний матеріал. Провести жваву, насичену навчальним матеріа­лом, логічну, цікаву для дітей бесіду нелегко, особливо для молодого вчителя. К. Д. Ушинський звертає увагу на те, що запитання, відповіді на які розкривають повністю зміст прочитаного, не так легко поставити, як може зда­тися на перший погляд, і наставнику слід спершу самому засвоїти зміст статті і підготувати запитання до неї. Спочатку краще попередньо навіть записувати ці за­питання.

Щоб ставити запитання учням, учитель, готуючись до бесіди, повинен враховувати вік учнів, їхній розумовий розвиток, рівень знань з раніше вивчених тем, відомості, які дістають учні з кінофільмів, радіо- телепередач, науко­во-популярної літератури та ін.

У II і III класах зміст запитань стосується в основному зовнішнього вигляду предмета — його назви, форми, величини, кольору, частин тощо. У IV класі зміст за­питань ускладнюється: починаючи із зовнішнього вигляду предмета або явища, вони повинні привести до розкриття внутрішньої суттєвості, пояснити причинно-наслідкові зв'язки. Чому саме такий колір мають тварини пустині? Чому на Чорноморському узбережжі Кавказу цілий рік зеленіють і розвиваються рослини? Яке літо? Чому?

Запитання повинні бути точними, сформульованими коротко, без зайвих слів, одне запитання повинно бути продовженням попереднього логічно пов'язані між собою. Запитання не повинні підказувати відповідь. Не­доцільно ставити запитання, які потребують складних і. довгих відповідей. У такому разі матеріал краще розділити на дрібніші запитання. Однак не треба ставити і таких запитань, на які можна дати тільки короткі відповіді: «так» чи «ні». У деяких випадках треба ставити навідні запитання. Запитання в кінці бесіди повинні привести до відповідного (наміченого) висновку.

Щоб залучити всіх учнів до роботи під час бесіди, учитель ставить запитання до всього класу; після деякої паузи слід викликати одного учня, який повинен дати повну відповідь. Неповну і неточну відповідь доповнюють інші учні.

Можна проводити бесіду на різних етапах уроку: при опитуванні вивченого матеріалу, при закріпленні його тощо. У II класі за допомогою бесіди учнів підготовляють до читання статей природничого змісту. Є бесіди роз'яснювальні, контрольні і заключні. Роз'яснювальні мають на меті виклад і пояснення нового матеріалу, контрольною вчитель перевіряє правильність засвоєння вивченого ма­теріалу учнями, заключною узагальнюються і системати­зуються знання учнів, наголошується на основному з вивченого.

Проводять бесіди на підставі спостережень, дослідів, статей з підручника, розповіді вчителя, екранних засобів, за планом або картою, картиною тощо.

Перейти на сторінку номер:
 1  2 


Подібні реферати:

Різнокольорові вірші. А.М’ястківський Веселочка. Е. Горева Кольоровий віршик. Т.Коломієць Подарунок

ТЕМА. Різнокольорові вірші. А.М’ястківський "Веселочка". Е. Горева “Кольоровий віршик”. Т.Коломієць "Подарунок". МЕТА. Навчити учнів правильно і виразно читати вірші, обґрунто­вувати свої міркування; розвивати допитливість, інтерес до навколишнього світу, мови; виховувати любов до приро­ди. ОБЛАДНАННЯ. Сигнальні картки кольорів, таблиці, малюнки, ТЗН. ХІД УРОКУ І. Організація класу до уроку. - Добрий день! - кажу, діти, я вам. Доброго здоров’я бажаю гостям, запрошуючи всіх вас на урок читання. Звати мене ...

Технології навчання

1. Поняття педагогічних технологій Поняття технології ввійшло в повсякденний педагогічний лексикон з початку 1990-х рр. Воно ввійшло в мову соціальних наук і практик, у тому числі і педагогічну, з наук і практик науково-технічних, виробничих. Такий перенос став можливим у рамках представлення про педагогічний процес (будь-якому іншому соціальному процесі) як штучно створеній керованій системі. З іншого боку, поняття технології в педагогіці стало вживатися в зв'язку зі зростаючою роллю інформаційних ...

Роль учителя в підготовці до кооперативного навчання

1. Мета Групові уроки завжди мають дві ме­ти: спочатку треба визначити ака­демічний рівень знань і виховну ме­ту; визначити взаємовідносини, потребу вироблення певних умінь і розвитку мислення. Друга мета, виховна,— спілкування. 2. Визначення кількості учнів у групі Кількість учнів у групі впливає на досягнення мети. Вирішуючи це питання, враховуйте такі фактори: а) радимо починати парами або з трійки, в яких мусить працю­вати кожен; б) заняття, які вимагають ширших умінь і спеціалізацій, краще ор­ганізовувати в більших ...