Search:

Соціально-економiчнi процеси в Україні

Порівняно з 1994 у 2000 році стало менше садових ділянок, швейних машин, спорядження для туризму, мисливства та ри­бальства. Тобто люди і далі актив­но купують все, що потрібно для споживання, і втрачають те, що могло б принести додатковий до­хід (робота на садовій ділянці, по­шиття.

Соціальне самопочуття населення

Звичайно, важливо, що люди думають про суспільство і як вони його оцінюють. Однак головне — наскільки добре чи погано вони почуваються за наявної соціальної ситуації. Саме тому перші запи­тання, яких потребують і медична, і соціальна діагностика: "Як почувається і на що скаржитеся?"

Але коли ставиш пряме запи­тання, отримуєш, як правило, категоричну відповідь, в якій немає місця нюансам і напівтонам само­почуттю людини. У нашому моніто­рингу ми запитували людей про те, наскільки вони задоволені сво­їм становищем у суспільстві.

Вже в перший рік незалежності Укра­їни близько половини населення було незадоволено своїм становищем, а на 1998-й невдоволення висловлювали вже понад три чверті. Відповідно скорочува­лась і невелика частина задоволених. По­зитивні зрушення помітні пише в останні два роки, але вони принципово не змінюють картини масового соціального від­чуження. До того ж невдоволення пере­важає практично в усіх верствах населен­ня, демографічних і професійних групах.

За таких настроїв в Україні зберіга­ється відносна соціальна стабільність. Чи не парадокс це? Чому люди не поспі­шають залишити настільки незручні соціальні позиції і не борються за нечис­ленні "місця під сонцем"? Чи справа лише в безмежній терплячості народу? Чи є соціальні чинники, спроможні компен­сувати це незадоволення? Один з них — побутова забезпеченість. В останнє десятиріччя вона стала ґрунтовнішою та цивілізованішою і, безперечно, стри­мує бурхливі прояви невдоволення. Проте є й інші соціальні блага, які люди цінують не менше, ніж побутовий ком­форт.

Саме як узагальнена оцінка того, наскільки вистачає (чи бракує) людині тих чи інших соціальних благ, розгляда­ється рівень соціального самопочуття. Йдеться і про матеріальні, і про соціаль­ні та духовні блага. 3 1 995 року щороку визначається, якою мірою не вистачає людям соціальних благ в 11 основних сферах життя. Виміри ґрунтуються на тезі: чим більше людина відчуває не­достатність соціальних благ, тим гірше її самопочуття.

У більшості аспектів, пов'язаних зі щоденними матеріальними турботами, роботою, дозвіллям та підтриманням здоров'я, переважає відчуття недостат­ності соціальних благ. 3 1995 до 2000 року з одних пози­цій дефіцит соціальних благ зріс, а з інших — скоротився. Суттєво зросла час­тка людей, яким бракує належної робо­ти, можливості підробляти і працювати з повною віддачею. 3 одного боку, це свідчить про зростання напруженості у сфері зайнятості, загострення проблем безробіття, а з іншого — люди більше налаштовані на інтенсифікацію трудо­вих зусиль, ніж у минулому. Це може стати однією з важливих психологічних передумов подолання соціально-еко­номічної кризи. Важливою є тенденція скорочення дефіциту житла, меблів, не­обхідного одягу. Якщо вона триватиме і далі, то з'являться передумови для по­ліпшення структури і якості харчування, а далі — для зростання заощаджень, що, нарешті, означатиме реальний ус­піх декларованої ринкової реформи.

У недостатньо освічених, малокваліфікованих і незайнятих соціальне самопочуття за останні роки знизилося, тоді як у кваліфікованих працівників і людей з вищою освітою воно дещо зросло. Найгірші показники у працівни­ків сільського господарства, службов­ців з допоміжного персоналу працівни­ків низької кваліфікації, домашніх гос­подарок, непрацюючих пенсіонерів.

Це природно, оскільки державні допомога вкрай обмежена, а власних зусиль для виживання в нових умовах їм не вистачає через похилий вік, низьку кваліфікацію, втрату роботи тощо.

Менш природним є те, що не підвищується рівень соціального самопочуття у зайнятих у приватному секторі. Як що вони не відчувають змін на краще, то це означає, що економічні реформи не приносять позитивних результатів. У зайнятих в державному секторі само­почуття на тому ж рівні, що й у незайня­того населення. Це — ознака глибокої кризи в державному виробничому сек­торі, який стає дедалі важчим тягарем для економіки країни.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 


Подібні реферати:

Фемінізм - як соціальне явище

Здавалося б, чому сучасним українкам не брати приклад зі своїх матерів, що скоряли космос, що піднімали цілину, і не приступити до освоєння цілини вітчизняного бізнесу? Чому б їм не очолити найбільші трастовые компанії, торгові і рекламні фірми? Цього, однак, не спостерігається. Для успішної кар'єри в державній чи установі приватній фірмі жінці необхідно бути більш висококваліфікованим фахівцем, чим колеги-чоловіка - адже при інших рівних перевага завжди віддається сильній підлозі. По статистиці працюючі жінки більш ...

Соціально-економiчнi процеси в Україні

Розвиток соціальних процесів в Україні у 1994 — 1996 роках має суперечливий характер. Значним не лишень економічним, а й соціальним результатом стали прояви фінансово - грошової стабілізації й насамперед значне зниження інфляції. Вже 1994 року вдалося зменшити темпи зростання споживчих цін до 501,1 відсотка порівняно з 10255,0 відсотка 1993 року, або у 20 разів. 1995 року індекс споживчих товарів знизився до 281,7 відсотка, причому вперше за 1991 — 1995 роки в осінньо-зимовий період (у жовтні-груднi) відбулося навіть ...

Утворення та розвиток малої соціальної групи

Виникнення малої соціальної групи, як своєрідної одиниці в системі суспільного розподілу праці зумовлене запитами суспільно-економічного характеру. Головними характеристиками малої групи є її розмір, структура та склад, які визначаються цілями та завданнями спільної діяльності, заради якої вона створена. Серед психологічних детермінант виникнення певної соціальної групи слід виокремити прагнення індивідів до задоволення потреб, розв’язаних зі сферою людського спілкування. Мала група є своєрідним мікро середовищем ...