Search:

Чи розвивається народна творчiсть сьогоднi

Реферати » Твори шкільні » Чи розвивається народна творчiсть сьогоднi

Менi чомусь ранiше здавалося, що усна народна творчiсть - це минувшина, щось таке, що давно записане, видрукуване i зберiгається на полицях. Не раз доводилося слухати гуртовi спiви в дорослiй компанiї. Але спiвали в основному однi й тi ж пiснi. Не один раз я замислювався над тим, чи розвивається народна творчiсть зараз, у нашi днi. Спершу менi здавалося, що зараз вона (особливо пiсенна) не розвивається, бо менi невiдомi сучаснi народнi пiснi, весь час я чую тiльки старi, записанi багато рокiв тому. Спершу я не розумiв причин, чому ранiше пiснi творилися, а сьогоднi я не бачу цього процесу. Але якi ж причини, що вони не творяться? Невже ранiше люди були бiльш творчими, а зараз нi? Але ж так не може бути. Як же знайти причини такого мовчання? Виникла ще одна думка: а може, пiсенна народна творчiсть набула iнших форм, про якi ми не здогадуємося?

За всiма ознаками, що притаманнi пiсеннiй уснiй народнiй творчостi, я став дослiджувати, чи є якiсь пiснi, якi пiдпадають пiд цi ознаки? I ось що з'ясувалося: ми маємо велику кiлькiсть пiсень, якi люди залюбки спiвають нарiвнi з традицiйно народними пiснями, але на вiдмiну вiд народних пiсень цi пiснi мають авторiв, їх створили поети i композитори. I кожна пiсня має своє життя. Я провiв невелике опитування i з'ясувалося, що найчастiше спiваються пiснi, створенi авторами за останнi 20-25 рокiв. Часто можна почути:

Мамо, мамо вiчна i кохана,
Ви пробачте, що був неуважний.
Знаю, ви молилися за мене
Днi i ночi, сива моя нене.

I мало хто при цьому згадує, що слова написав М. Лукiв. Моя бабуся i дiдусь залюбки спiвають пiсню, яку вважають народною i яка до-сьогоднi залишається популярною у спiвочих гуртах:

Гуцулко Ксеню, я тобi на трембiтi
Лиш однiй в цiлiм свiтi
Розкажу про любов...

I таких пiсень, якi спiває не одне поколiння, багато. I назви вони мають часто не такi, як давали їм автори: "Про тополю", "Про мамину вишню", "По стежинi дiвча iшло", "Чорнобривцiв насiяла мати", "Сiло сонце...", "Ой летiли дикi гуси..." I ще можна багато пiсень перераховувати.

Тож я дiйшов такого висновку, що цi пiснi за всiма ознаками є народними: їх спiвають, вони передаються усно (якщо й переписують ся, то це не означає, що форма поширення змiнила їхню популярнiсть), мають вiршовану форму, невеликi за обсягом i мають деякi варiанти. Єдине зауваження: це пiснi лiтературного походження, що стали народними, але не завжди тi, хто спiвають цi пiснi, напевно знають їх авторiв.

Ми можемо стверджувати, що пiсенний жанр народної творчостi живе i сьогоднi. Якийсь перiод iсторичного розвитку буде кликати до життя тi чи iншi жанри народної творчостi або певнi теми. У часи козаччини, наприклад, були популярнi маршовi пiснi, думи. Коли у нашiй країнi почалися демократичнi процеси, то маршовi пiснi стали теж популярними i серед них такi пiснi, де авторство достеменно вiдоме - це на слова Iвана Франка, Миколи Вороного, Олександра Олеся. Але виконувалися вони поряд з iншими народними пiснями i самi ставали (а може, й були) народними. Серед мiтингуючих менi доводилося чути:

За Україну,
За її волю,
За честь i славу,
За народ!

А якi жанри усної народної творчостi живуть сьогоднi? Пiснi (в основному лiричнi, але й маршовi теж), казки, сучаснi приказки, прислiв'я i невмирущий жанр - анекдоти, який буде жити вiки.

Прислухайтесь, шануйте, поважайте народну творчiсть - скарбницю нашої мудростi, нашої iсторiї, яку ми передамо наступним поколiнням.



Подібні реферати:

Євген Плужник, власний погляд на навколишнiй свiт

Бачив життя до останнього дна сотнями ран! Євген Плужник Серед тих, кому судилося "Розстрiляне Безсмертя" постає талановитий поет Євген Плужник. Доля подарувала йому всього 38 лiт (1898-1936). Тяжко хворий на сухоти, вiн був заарештований i зiсланий до концтабору на Соловки, там i помер. Скiльки їх, молодих, талановитих, люблячих свiт i життя, розтоптав чобiт сталiнських iнквiзицiй?! Особливих провин не шукали, варто було лише потрапити у сiтi людоловiв. З особливою ретельнiстю полювали на опозицiйний ...

Який ми слiд лишимо на землi

Колись Т. Г. Шевченко розпочав свою славнозвiсну поему "Сон" словами: У всякого своя доля I свiй шлях широкий... Вiд чого ж залежить ота доля, отой шлях? Що це - Фатум? Чи, може, творiння рук людських? Героїня повiстi О. Кобилянської "Царiвна" зумiла стати царiвною своєї долi. На жаль, це вдається далеко не всiм. I знов - вiд чого це таки залежить? Думаю, вiд того, у чому людина вбачає сенс свого життя. Що робить головним: добро чи зло? Альтруїзм чи егоїзм? Звiсно, вибiр залежить i вiд умов життя, i ...

Честь i безчестя персонажiв комедiї Iвана Карпенка-Карого Хазяїн

Комедiя "Хазяїн" (1900) слушно вважається вершиною творчостi Iвана Карповича Тобiлевича (Карпенка-Карого). "Зла сатира на чоло-вiчу любов до стяжання без жодної iншої мети. Стяжання для стяжання!" - так визнав свiй задум сам автор, поклавши в основу п'єси реальнi факти капiталiстичної дiйсностi. Письменник з великою викривною силою змальовує типовi явища розвитку капiталiзму на Українi, виставляє на суд читача хижацьку суть сiльської буржуазiї. Цiй метi пiдпорядковане i ретельне створення образiв ...