Search:

Відмінності „Я - концепції” студентів і студенток

середній рівень – 46,67% (14);

високий рівень – 33,33% (10).

Жінки: низький рівень – 40,00% (6);

середній рівень – 40,00% (6);

високий рівень – 20,0% (3).

Чоловіки: низький рівень – 6,67% (1);

середній рівень – 53,33% (8);

високий рівень – 40,00% (6).

У жінок виявлений низький рівень некомунікативності, а у чоловіків – високий.

Прийняття боротьби: низький рівень – 33,33% (10);

середній рівень – 30,00% (9);

високий рівень – 36,67% (11).

Жінки: низький рівень –53,33% (8);

середній рівень – 26,67% (4)

високий рівень –20,00% (3).

Чоловіки: низький рівень –13,33% (2);

середній рівень – 33,33% (5);

високий рівень – 53,33% (8).

Прийняття „боротьби” яскраво виражене у чоловіків, а у жінок воно на низькому рівні.

Неприйняття „боротьби”: низький рівень –26,68% (8);

середній рівень – 36,66% (11);

високий рівень – 36,66% (11).

Жінки: низький рівень – 0,00% (0);

середній рівень – 33,33% (5)

високий рівень – 66,67% (10).

Чоловіки: низький рівень – 53,33% (8);

середній рівень – 40,00% (6);

високий рівень – 6,66% (1).

Даний показник у жінок яскраво виражений, а у чоловіків він на низькому рівні.

Методика „Семантичний диференціал”.

Значення, що знаходяться в межах [0;-3] – найбільш слабке емоційне відношення;

[+1;+3] – найбільш сильне емоційне відношення.

Згідно даних дод. 5 маємо такі результати:

Поганий – хороший:

Загальний індекс – 1,8;

Індекс жін. – 1,6;

Індекс чол. – 2.

За даною характеристикою чоловіки вважаються більш хорошими, ніж жінки.

2) Приємний – неприємний:

Загальний індекс – 1,5;

Індекс жін. – 1,5;

Індекс чол. – 1,4.

У чоловіків і жінок відносно однакова індексова вираженість даної характеристики.

3) Непривабливий – привабливий:

Загальний індекс – 1,03;

Індекс жін. – 1,4;

Індекс чол. – 0,67.

За даною характеристикою жінки вважають себе більш привабливішими, ніж чоловіки.

4) Непотрібний – потрібний:

Загальний індекс – 1,17;

Індекс жін. – 1,0;

Індекс чол. – 1,33.

Чоловіки вважають себе більш потрібнішими, ніж жінки.

5) Некорисний – корисний:

Загальний індекс – 1,6;

Індекс жін. – 1,73;

Індекс чол. – 1,53.

За даною характеристикою жінки вважають себе більш корисливішими, ніж чоловіки.

6) Небажаний – бажаний;

Загальний індекс – 1,63;

Індекс жін. – 1,67;

Індекс чол. – 1,6.

Жінки вважають себе більш бажаними, ніж чоловіки.

7) Неважливий – важливий;

Загальний індекс – 1,47;

Індекс жін. – 1,4;

Індекс чол. – 1,4.

По даній характеристиці розбіжностей у чоловіків і жінок не виявлено.

8) Не значимий – значимий:

Загальний індекс – 1,2;

Індекс жін. – 1,07;

Індекс чол. – 1,33.

За даною характеристикою показник значимості у чоловіків вищий, ніж у жінок.

9) Несуттєвий – суттєвий:

Загальний індекс – 1,47;

Індекс жін. – 1,47;

Індекс чол. – 1,53.

За даною характеристикою чоловіки вважають себе суттєвішими, ніж жінки.

10) Грубий – м’який;

Загальний індекс – 1,67;

Індекс жін. – 1,73;

Індекс чол. – 1,6.

За даною характеристикою жінки виявились більш м’якішими, ніж чоловіки.

Отже, наша гіпотеза підтвердилася повністю: дійсно існують відмінності в Я-концепції студентів і студенток.


Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19 


Подібні реферати:

Спілкування як обмін інформацією. Комунікативна сторона спілкування

План Поняття про комунікацію та її різновиди. Види комунікації. Невербальна і Версаль. Комунікативні бар’єри. Поняття про комунікацію та її різновиди. Терміни спілкування, комунікація, соціальна комунікація, обмін інформацією або інформаційний обмін дуже часто вживається як тотожні. У вузькому розумінні термін комунікація визначається як обмін інформацією між людьми, як смисловий аспект соціальної взаємодії, як складова частина спілкування. Процес обміну інформацією під час спілкування між людьми має свою специфіку. А саме, ...

Теорія соціальної стратифікації

Розглядаючи соціальну структуру як сукупність соціальних груп, що різняться своїм становищем у суспільстві, соціологія має відповісти на питання: як відрізняти ці групи одну від одної? Інструментом у досягненні цього є теорія соціальної стра­тифікації, її було створено на початку 40-х років XX ст. американськими соціологами Т. Парсонсом, Р. Мертоном, К.Девісом, У. Муром та іншими, які вважали, що соціальну стратифікацію спричинив розподіл функцій у суспільстві. На їх думку» соціальна стратифікація забезпечує виокрем­лення ...

Соціальні спільноти та їх природа

Введення У вивченні соціальних явищ і процесів соціологія ґрунтується на принципах історизму. Це означає, що, по-перше, усі соціальні явища і процеси розглядаються як системи, що володіють визначеною внутрішньою структурою; по-друге, вивчається процес їхнього функціонування і розвитку; по-третє, виявляються специфічні зміни і закономірності переходу їх з одного якісного стану в інше. Найбільш загальною і складною соціальною системою є суспільство, а її елементами -люди, соціальна діяльність яких обумовлюється визначеним ...