Search:

Відмінності „Я - концепції” студентів і студенток

У період між 1965 і 1985 роками американські жінки послідовно проводили все менше часу за домашньою|хатньою| роботою, а чоловіки — все більше, так що частка|доля| домашньої|хатньої| роботи, що виконується чоловіками, виросла з 15% до 33% (Robinson, 1988). Але|та| вплив культури все одно залишається істотним|суттєвим|. У Японії чоловік|муж| в середньому приділяє|уділяє,наділяє| домашнім|хатнім| справам|речам| близько 4 годин в тиждень, а в Швеції займається ними до 18 годин в тиждень (Juster & Stafford, 1991) [12, 64].

1.3. Теоретичні передумови і експериментальні дослідження відмінностей „Я-концепції” студентів і студенток різного віку

В процесі соціалізації у молодих людей формується досвід розуміння своїх можливостей і здібностей, необхідних для досягнення життєвих цілей. „Цель есть предвосхищаемый в сознании результат, доступный пониманию самого субъекта, а также – других людей”. Розуміння студентами своїх можливостей в досягненні цілей або мети відбувається при їх позитивному відношенні до майбутнього. В цьому випадку в молодої людини проявляється прагнення, підкріплене цим відношенням, до реалізації себе в діяльності. Це дозволяє встановити психостазез, який передбачає відповідальне відношення до діяльності [3, 33].

Бесіда – інтерв’ю дозволила нам більш детальніше розглянути я-концепцію молодого покоління.

В дослідженні брало участь 127 випускників гімназії №1 м. Астрахань і молоді люди (всього 154 чол.) студентського віку. Ці молоді люди навчаються в різних астраханських вузах. Серед студентської вибірки 77 молодих людей мають фактичний вік від 18 – 19 років, а 77 – вік 20 – 21 рік.

Основою такої вибірки послужило те, що нас цікавило вивчення впливання саморозуміння на розвиток особистості з урахуванням того, що на різних стадіях одного віку виділяються особливості, специфіка, взаємодія процесів соціалізації і індивідуалізації (Д. І Фельдштейн). Це дозволило нам виділити деяку єдність і відмінність впливу саморозуміння на розвиток особистості молодої людини на рубежі переходу ранньої юності в юність, які можуть розглядатися як дві стадії єдиної соціально-вікової категорії – юності. На цьому рубежі яскраво і очевидно проявляється взаємодіючий характер соціалізації та індивідуалізації, що, власне, і актуалізує саморозуміння молодих людей.

Аналізуючи дані, отримані в ході відповідей, досліджуваних на незакінчені речення, що входили в групу, характеризуючи чуттєві цілі молодих людей, ми відплели наступні основні 14 категорій (табл. 1).

1. Сім’я – цю категорію ввійшли цілі, пов’язані з побудовою сім’ї, вибором партнера, прагненням мати дітей, їх вихованням.

2. Професія – цілі, що відображають вибір професії (вступ до інституту, університету; мати власний бізнес (справу) і т.д.).

3. Спілкування – усякі цілі, що мають на увазі вісі соціальні контакти (щоб мене розуміли, бути коханою людиною, любити інших людей; спілкуватися з дітьми і т. д.).

4. Незалежність – цілі, що відображають бажання бути вільним, незалежне; бути таким, яким є і т. д.

5. Відпочинок – цілі, що відображають активність, пов’язану з відпочинком (подорож, відпочинок від навчання і т. д.).

6. Пізнання світу – тут увійшли цілі, які мають на увазі активність, спрямовану на пізнання оточуючого світу.

7. Навчання – всі цілі, пов’язані з навчанням (навчатись в університеті; здати сесію; здати успішно випускні екзамени і т. д.).

8. Самоцінність – в цю категорію ввійшли цілі, що відображають прагнення молодої людини (прагнення до розуміння свого призначення, смислу). До цієї категорії ми віднесли висловлювання – прагнення до щастя. В філософському енциклопедичному словнику „бути щасливим” ще не означає „здатність бути щасливим”. Висуваючи цю життєву ціль, молода людина ніби демонструє свою цінність. Але потрібно відмітити, що це демонстрація не для іншої людини, а для себе. Вона найчастіше відноситься до мрії, до області фантазії і носить явно компенсаторний характер. Це підтверджується тим, що ця ціль проявляється найчастіше всього в молодих людей, негативно відносяться до себе.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19 


Подібні реферати:

Насилля

Україна відновлює свою ідентичність та намагається знайти рівновагу між управлінням та наснаженням. Окремі люди, сім’ї та громадяни прагнуть відновити та виразити свою індивідуальність і спроможність. Невпевненість та боротьба часто постають у проявах насильства до тих людей, які поруч. Насильство в усіх його проявах існує в суспільстві ще з прадавніх часів. На мою думку, якщо поспостерігати за історією людства на нашій планеті, то на жаль вона нагадувала б панораму розвитку та ескалації насильства і несправедливості. ...

Кістяківський Богдан – видатний український соціолог. Соціологічні концепції Кістяківського

КІСТЯКІВСЬКИЙ Богдан (Федір) Олександрович (04/16.11.1868 — 16.04.1920) — філософ, соціолог, правник. Народився у Києві. Син професора права Ун-ту Св. Володимира О. Кістяківського. Мав родинні зв’язки з відомим істориком і громадським діячем В. Антоновичем (мати К. — сестра дружини історика). Вивчав історію на історико-філол. ф-тах Ун-ту Св. Володимира та Харків. ун-ту (1889), право на юрид. ф-ті Дерптського ун-ту (1890 — 92), але здобути вищу освіту в Росії не зміг: завадили участь в укр. і соціал-демократичному ...

Етика науки

В останню чверть ХХ століття предметне коло етики науки визначилося як осмислення тих норм, які мають спрямовувати не лише стосунки вчених в межах наукового співтовариства або визначати вищі пізнавальні цінності науки, а й таких, що дозволяють або забороняють певне втручання науки в природу і людину. Якщо говорити про становлення і утвердження статусу проблем етики науки в структурі філософії науки, то треба означити 70-ті роки як той час, коли проблеми етичного смислу наукових досліджень в певних галузях природознавства ...