Search:

Відмінності „Я - концепції” студентів і студенток


Відповідно даним наведеним в табл. 1 у випускників гімназії і першокурсників вузів найбільш часто зустрічаються цілі, пов’язанні з вибором професії, навчанням, спілкуванням, з власною особистістю і самореалізацією. Найбільш вираженою є життєва ціль – самореалізація (19,3%). Далі йде вибір професії (13,8%), навчання (9,2%), а потім – спілкування (8,3%), володіння (8,3%) [5, 72].

Ці дані підтверджують що на рубежі переходу з ранньої юності в пізню юність фіксуються поява нового вузлового рубежу соціального руху – „Я і суспільство”. В цьому віці відмічається „вищий механізм цілепоставлення, який виражається в деякому „замислі ”, в плані життя”. Молоді люди в цьому віці прагнуть: спланувати своє життя, організувати своє життя. Потрібно відмітити, що самореалізація здійснюється через діяльність, направлену на освоєння людських взаємовідносин. До таких же результатів прийшов Ф. Рейнберг і його колеги. Вони констатували, що випускники (приблизно 17 років) орієнтуються переважно на соціальні норми.

В 18 – 19 р. у молодих людей (2 – 3 курси) на перше місце виходять цілі пов’язані з спілкуванням (15,7%), навчанням (11,1%), пошуком самоцінності (9,2%), хоча потрібно підкреслити що зберігають актуальність цілі, пов’язані з самореалізацією (13,8%).

В 20 – 21 р. (4 – 5 курси) часто зустрічаються цілі, які характеризують категорії самореалізації і навчання, в передчутті завершення вузівського навчання молоді люди замислюються про подальше життя. Спираючись на розуміння своїх можливостей, вони намагаються „надолужити втрачене”, спланувати подальше своє життя („завести сім’ю”, „найти престижну роботи”, „найти достойну роботу” і т. д.).

Детальний аналіз отриманих даних свідчить, що молоді люди, які позитивно відносяться до себе, ясно усвідомлюють свої цілі, що дозволяє їм оптимістично відноситись до майбутнього. Для цих юнаків і дівчат майбутнє: безхмарне; радісне, але й тяжке; бажане; кінчиться ніч; реальне і т.д. Велике значення у опитуваних, які показали своє позитивне ставлення до свого майбутнього, займає надія на те, що відбудуться позитивні зміни в країні. Як показують дані, вони частіше за все мають орієнтацію на успіх у житті, цей успіх буде залежати від їхньої активності в досягненні поставленої цілі.

У молодих людей, які проявили негативне відношення до себе, сприйняття майбутнього пронизано песимізмом, а цілі загальні, неясно виражені, однопланові (мати багато хорошого; бути на висоті; було б менше поганого; бути; попробувати все і т. д.). вже в цілях закладена орієнтація на зовнішні умови (потрібно, щоб все змінилось; були б хороші умови і т. д.). Ці опитувані характеризуються відсутністю в них орієнтації на успіх, вони рахують що потрібно дочекатись сприятливих умов, а потім тільки діяти.

Можна відмітити що у друго- і третьокурсників спостерігається вузол зв’язку процесів індивідуалізації і соціалізації, що і задає новий виток соціального розвитку молодої людини. В цій „точці” відмічається синхронність і симетричність процесів індивідуалізації і соціалізації.

Якісний аналіз показав, що молоді люди студентського віку в залежності відношення до майбутнього і цілей, по різному сприймають себе як суб’єкти цього майбутнього. Це залежить від розуміння своїх можливостей, здібностей і тої реальності, в якій знаходяться особистість, яка росте.

Незакінчене речення „думаю, що достатньо здібний (на)...” багато студентів закінчили: залишитись в живих, любити і бути любимим, тверезо мислити, заробляти, досягти того чого хочу. Це в деякій мірі визначає в молодих людей цілі їх життя. Наприклад, Олексій В. (20 р.) закінчив цю фразу так: „Думаю, що достатньо здібний на те щоб заробляти” і його основна ціль – мати багато грошей. Олексій Л. (18 р.) закінчив цю фразу так: „Вижити” і його ціль в житті є бути. Такі паралелі можна проводити і далі.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19 


Подібні реферати:

Ідеї правової держави Б.Кістяківського і сучасність

Теоретичні розробки українських правників початку ХХ-го століття з проблем правової держави, як найдовершенішої форми існування держави взагалі зберігають свою цінність і сьогодні, і варті серйозної уваги сучасних філософів, політологів, вчених-конституціоналістів. Одним із таких правників є Богдан Кістяківський (1868 — 1920 рр.), праці якого набули особливо актуального звучання у зв'язку з державотворчими процесами у незалежній Україні. Б.Кістяківський, говорячи про державу, ототожнює її з «культурним людством, яке живе в ...

Суверенітет української держави, загальні ознаки

ПЛАН Вступ ……………………………………….………………..5 Розділ І Політико-правові аспекти проголошення суверенітету України …………………………………………………11 Розділ ІІ Конституційно - правова база незалежності України ………………………………………………….21 Розділ ІІІ Міжнародне визнання України………………………24 Висновок…………………………………………………….25 Список використаної літератури………………………..27 Додаток……………………………………………………..34 Вступ Щодо актуальності цієї роботи у наш час, тобто теми роботи, то тут потрібно сказати, що акт про суверенітет української держави започаткував процес ...

Етика науки

В останню чверть ХХ століття предметне коло етики науки визначилося як осмислення тих норм, які мають спрямовувати не лише стосунки вчених в межах наукового співтовариства або визначати вищі пізнавальні цінності науки, а й таких, що дозволяють або забороняють певне втручання науки в природу і людину. Якщо говорити про становлення і утвердження статусу проблем етики науки в структурі філософії науки, то треба означити 70-ті роки як той час, коли проблеми етичного смислу наукових досліджень в певних галузях природознавства ...