Відмінності „Я - концепції” студентів і студенток
Таким чином розуміння своїх можливостей дозволяє з однієї сторони вирішити задачу на ціле сприйняття, а з іншої виділити у собі ті можливості, котрі необхідні суто для досягнення життєвих цілей. На перше місце цих опитуваних виходить Я, тобто актуалізується процес індивідуалізації. Це характерно для студентів других і третіх курсів. Молоді люди прагнуть заявити про себе, проявити себе, включитись в нові для них відношення. Це спостерігається у тих студентів, котрі позитивно відносяться до себе.
При негативному відношенні до себе молоді люди проявляють інфантильні позицію, коли вони рахують: нехай оточуючі люди, суспільство піклується про них, головне – адаптуватись до соціального оточення.
Розділ ІІ. Емпіричні дослідження відмінностей„Я-концепції”
2.1. Методологічне забезпечення емпіричного дослідження „Я-концепції” студентів і студенток
Емпірична частина нашого дослідження полягає в перевірці гіпотетичного положення про те, що існують відмінності в Я-концепції у студентів і студенток.
Для перевірки гіпотези і виконання поставлених завдань в нашому дослідженні такі методи: методика „Семантичний диференціал”, методика „Q-сортування”, тест „Знаходження кількісного виразу рівня самооцінки” (за С. А. Будассі).
Дамо короткий опис цих методик:
Методика „Семантичний диференціал”.
Для того, щоб отримати суб’єктивні відповіді про „Я” використовують метод семантичний диференціал Ч. Осгуда (1957) для вимірювання антитюдів і визначення значення понять. При заповненні бланка семантичного диференціала індивід оцінює будь-які поняття по ряду семибальної шкали, що визначені полярними прилягаючими такими, як хороший – поганий, сильний – слабкий чи активний – пасивний. Таким чином досліджуваний може оцінити поняття „Я сам” чи „Моє ідеальне Я” за кожною із біполярних шкал. Тоді оцінка за будь-якою із шкал добре описує дане поняття чи, що воно лише в деякій мірі відповідає даному поняттю, чи що ні одне із двох полярних прилягаючих неприпустиме до даного поняття. Таким чином, ми отримуємо дані про значення цього поняття для індивіду[9, 67].
Семантичний диференціал – це структурована техніка, за допомогою якої можна отримати:
факторні оцінки;
відстань між значеннями різних понять;
понятійні структури досліджуваних.
В нашій країні методика була модифікована і стандартизована Д. Фельдесом в Інституті ім. В. М. Бехтерева.
В 50-ті рр. два психіатри – Корбетт Тигпен і Харві Клеклі описали ставши знаменитий випадок „трьох образів Єви”. Це був випадок у жінки, у якої було три різних особистості, кожна з яких домінувала в певний період часу, а потім поступалась місцем другій, при чому мінялись вони дуже часто. Ці три особистості отримали імена Єва Біла, Чорна і Джейн. Досліджуючи цей випадок, психіатри змогли зробити так, щоб кожна особистість із трьох оцінила ряд понять за семантичним диференціалом. Потім отримані оцінки були якісно і кількісно проаналізовані психологами Ч. Осудом і З. Лурія, які не знали про кого йде мова. Їх аналіз вміщував і описання факторних оцінок. Наприклад, про Єву Білу було сказано, що вона знаходиться у хорошому контакті із соціальною реальністю, але переживає сильний емоційний стрес, про Єву Чорну говорилось, що вона не знаходиться в контакті із соціальною реальністю і досить самовпевнена, а Джейн зовні виглядала здоровою, але скованою і одно образною.
Методика „Q-сортування”.
Справжній методологічний прийомом використовується для вивчення уявлень про себе. Розроблений В. Стефансоном і вперше опублікований в 1958 році.
Подібні реферати:
Соціальні організації
Вступ. Соціальні інститути та соціальні організації У кожному стабільному суспільстві формуються і функціонують відносно стійкі форми суспільного життя, які дають змогу створити міцну і стійку систему відносин між людьми у складному суспільному середовищі, сформувати соціальний порядок, необхідний для задоволення об’єктивних потреб щодо безпеки, збереження умов матеріального життя, соціальних благ, цінностей культури тощо. Таку роль виконують у суспільному житті соціальні інститути. Найзагальніше поняття «соціальний ...
Сутність соціалізації особистості та її основні етапи
План Вступ 1. Поняття про соціалізацію особистості, механізми соціалізації 2. Основні етапи соціалізації особистості Дитинство Юність Батьківство Зрілий вік Старість Висновки Використана література Вступ Живі організми складають природну ієрархію. Усе їхнє різноманіття можна розташувати на сходах видів від найпростіших до самих складних. Чим складніший організм, тим довше доводиться йому пристосовуватися до навколишнього середовища. Комахи народжуються вже дорослими, тобто готових нормально функціонувати у своїй ...
Соціально-педагогічна робота за місцем проживання
МЕТА: Ознайомитися з особливостями виховної роботи соціального педагога в мікрорайоні та досвідом, який є в Україні, з провідними ідеями сучасної педагогіки щодо виховної та соціальної роботи за місцем проживання. НАВЧАЛЬНО-МЕТОЛИЧНИЙ МАТЕРІАЛ Вивчення даної теми вимагає усвідомлення важливості виховної роботи з дітьми, підлітками, включаючи всі сторони їх життя (побут, дозвілля, сферу сімейних відносин). Слід засвоїти, що саме неформальні об'єднання, клуби, товариства можуть виступати у ролі виховного середовища. ...