Search:

Відмінності „Я - концепції” студентів і студенток

Таким чином розуміння своїх можливостей дозволяє з однієї сторони вирішити задачу на ціле сприйняття, а з іншої виділити у собі ті можливості, котрі необхідні суто для досягнення життєвих цілей. На перше місце цих опитуваних виходить Я, тобто актуалізується процес індивідуалізації. Це характерно для студентів других і третіх курсів. Молоді люди прагнуть заявити про себе, проявити себе, включитись в нові для них відношення. Це спостерігається у тих студентів, котрі позитивно відносяться до себе.

При негативному відношенні до себе молоді люди проявляють інфантильні позицію, коли вони рахують: нехай оточуючі люди, суспільство піклується про них, головне – адаптуватись до соціального оточення.


Розділ ІІ. Емпіричні дослідження відмінностей„Я-концепції”

2.1. Методологічне забезпечення емпіричного дослідження „Я-концепції” студентів і студенток

Емпірична частина нашого дослідження полягає в перевірці гіпотетичного положення про те, що існують відмінності в Я-концепції у студентів і студенток.

Для перевірки гіпотези і виконання поставлених завдань в нашому дослідженні такі методи: методика „Семантичний диференціал”, методика „Q-сортування”, тест „Знаходження кількісного виразу рівня самооцінки” (за С. А. Будассі).

Дамо короткий опис цих методик:

Методика „Семантичний диференціал”.

Для того, щоб отримати суб’єктивні відповіді про „Я” використовують метод семантичний диференціал Ч. Осгуда (1957) для вимірювання антитюдів і визначення значення понять. При заповненні бланка семантичного диференціала індивід оцінює будь-які поняття по ряду семибальної шкали, що визначені полярними прилягаючими такими, як хороший – поганий, сильний – слабкий чи активний – пасивний. Таким чином досліджуваний може оцінити поняття „Я сам” чи „Моє ідеальне Я” за кожною із біполярних шкал. Тоді оцінка за будь-якою із шкал добре описує дане поняття чи, що воно лише в деякій мірі відповідає даному поняттю, чи що ні одне із двох полярних прилягаючих неприпустиме до даного поняття. Таким чином, ми отримуємо дані про значення цього поняття для індивіду[9, 67].

Семантичний диференціал – це структурована техніка, за допомогою якої можна отримати:

факторні оцінки;

відстань між значеннями різних понять;

понятійні структури досліджуваних.

В нашій країні методика була модифікована і стандартизована Д. Фельдесом в Інституті ім. В. М. Бехтерева.

В 50-ті рр. два психіатри – Корбетт Тигпен і Харві Клеклі описали ставши знаменитий випадок „трьох образів Єви”. Це був випадок у жінки, у якої було три різних особистості, кожна з яких домінувала в певний період часу, а потім поступалась місцем другій, при чому мінялись вони дуже часто. Ці три особистості отримали імена Єва Біла, Чорна і Джейн. Досліджуючи цей випадок, психіатри змогли зробити так, щоб кожна особистість із трьох оцінила ряд понять за семантичним диференціалом. Потім отримані оцінки були якісно і кількісно проаналізовані психологами Ч. Осудом і З. Лурія, які не знали про кого йде мова. Їх аналіз вміщував і описання факторних оцінок. Наприклад, про Єву Білу було сказано, що вона знаходиться у хорошому контакті із соціальною реальністю, але переживає сильний емоційний стрес, про Єву Чорну говорилось, що вона не знаходиться в контакті із соціальною реальністю і досить самовпевнена, а Джейн зовні виглядала здоровою, але скованою і одно образною.

Методика „Q-сортування”.

Справжній методологічний прийомом використовується для вивчення уявлень про себе. Розроблений В. Стефансоном і вперше опублікований в 1958 році.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19 


Подібні реферати:

Французький утопічний соціалізм, критика буржуазного ладу Сен-Сімона

Важливе місце в європейській суспільно-політичній думці займати соціологічні ідеї консерватизму, лібералізму й утопічного соціалізму Соціальні мислителі першої половини XIX ст. прагнуть у тій чи Іншій формі осмислити результати революційної ломки старого суспільного ладу й оцінити той суспільний лад який прийшов на зміну феодальному Проблеми „революційної демок­ратії”, „індустріалізму” і „капіталізму” виступають ключовими для всіх без винятку визначних мислителів даного періоду 3 деякими спрощеннями найцікавіші думки з ...

Влада як соціальний феномен

Влада — явище соціальне. Соціальна влада присутня (хоча й у прихованій формі) скрізь, де є усталені об'єднання людей: у сім'ї, виробничих колективах, державі, тобто там, де є реальні можли­вості і спроможність впливати на поведінку людей за допомо­гою яких-небудь засобів. Динаміка розвитку будь-якої організо­ваної спільності людей є боротьбою між владою і хаосом. У найширшому значенні влада — завжди вольові відносини: ін­дивіда до самого себе (влада над собою), між індивідами, група­ми, класами в суспільстві, між ...

Тероризм

ПЛАН. ВСТУП. Розділ 1. Причини виникнення та розвиток терористичних організацій в минулому. Поняття терору та теракту 1.2. Еволюція тероризму в минулому. Розділ 2. Терористичні організації сучасності: нова методика та організаційні структури. Тактика та психологія терору. Інфраструктура та економічна база терору. Типологія терористичних організацій. Розділ 3. Діяльність терористичних організацій на теренах колишнього . СРСР. 3.1 Тероризм у СНД. 3.2 Чеченський тероризм. Методи боротьби з тероризмом. Висновок. Список ...