Search:

Відмінності „Я - концепції” студентів і студенток

Досліджуваному пропонується набір карточок, що містять твердження чи назву властивостей особистості. Їх необхідно розподілити по групах від „найбільш характерних” до „найменш характерних” для нього. Плюсом методики є те, що при роботі з нею досліджуваний проявляє свою індивідуальність, реальне „Я”, а не „відповідність-невідповідність” статистичним нормативом і результатом інших людей. [10, 32]

Методика дозволяє визначити шість основних тенденцій поведінки людини в реальній групі:

залежність;

незалежність;

комунікабельність;

некомунікабельність;

прийняття „боротьби”;

уникання „боротьби”.

Тенденція до залежності визначається як внутрішнє прагнення індивіда до прийняття групових стандартів і цінностей соціальних і морально-етичних.

Тенденція до комунікабельності свідчить про контактність, прагнення утворити емоційні зв’язки як у своїй групі, так і за її межами.

Тенденція до „боротьби” – активне прагнення особистості брати участь в груповому житті, добитися більш високого статусу в системі між особистісних взаємин.

В протилежність цій тенденції уникання „боротьби” показує прагнення уникнути взаємодії, зберегти нейтральність в групових суперечностях і конфліктах, схильність до компромісних рішень. Кожна із тенденцій має внутрішню і зовнішню характеристику, тобто залежність, комунікативність і „боротьба” можуть бути справжніми, внутрішньо наявні особистості, а можуть бути зовнішньо, певною „маскою”, що закриває справжнє обличчя людини.

Дослідження проводиться наступним чином. Досліджуваному пропонується карточка тверджень і пропонується відповісти „так”, якщо воно відповідає його уявленням про себе як члена даної конкретної групи, чи „ні”, якщо воно противорічить його уявленню і тільки у виняткових випадках дозволяється відповідь: „вагаюся”, тобто розкласти на три групи відповідей.

Для зведення результатів границі від +1 до -1 отримане число потрібно поділити на 10. Передбачається, що відповідь „так” має позитивний знак, а відповідь „ні” – негативний. Можлива і нульова оцінка, коли сума відповідей „так” і „ні” співпадають.

Тест „Знаходження кількісного виразу рівня самооцінки” (за С. А. Будассі).

Призначення методики: виявити кількісний вираз рівня самооцінки.

Обладнання: слова, що характеризують окремі якості особи: акуратність, безпечність, вдумливість, запальність, сприйнятливість, гордість, сум, життєрадість, дбайливість, заздрість, сором’язливість, злопам’ятність, щирість, вишуканість, примхливість, легковір’я, повільність, недовірливість, мстивість, наполегливість, ніжність, невимушеність, нервозність, нерішучість, нестримність, чарівність, образливість, обережність, чуйність, педантичність, рухливість, підозрілість, принциповість, поетичність, презирливість, привітність, розв’язаність, розсудливість, рішучість, самозабуття, стриманість, жалісливість, сором’язливість, терпеливість, боязливість, захоплення, завзятість, ентузіазм, поступливість, холодність. [1, 126]

Порядок дослідження: досліджуваний уважно переглядає список слів, що характеризують окремі якості особи. На основі запропонованого опису респондент виписує в другу колонку (табл. 2) значущих властивостей особи, з яких 10 описують позитивних з погляду випробування людини, а інші 10 негативних, тобто ті, які в жодному випадку не повинні бути у ідеалу.

Після того, як заповнена друга колонка таблиці, досліджуваний починає заповнювати колонку Х1, працюючи із словами з другої колонки. Він повинен описати себе так, щоб на першому місті колонки №1 стояла та кількість, яка йому властива більш всього, на другому місті – властивість, яка менше, ніж та якість, яка записана під №1 і т. д. Під №20 повинна стояти та якість, яка досліджуваному властива найменше. Черговість позитивних і негативних якостей в даному випадку не враховується. Головне – максимально достовірно описати себе.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19 


Подібні реферати:

Етика науки

В останню чверть ХХ століття предметне коло етики науки визначилося як осмислення тих норм, які мають спрямовувати не лише стосунки вчених в межах наукового співтовариства або визначати вищі пізнавальні цінності науки, а й таких, що дозволяють або забороняють певне втручання науки в природу і людину. Якщо говорити про становлення і утвердження статусу проблем етики науки в структурі філософії науки, то треба означити 70-ті роки як той час, коли проблеми етичного смислу наукових досліджень в певних галузях природознавства ...

Соціальні погляди Івана Яковича Франка

План Вступ І.Франко - як школа українського політичного життя. Проблеми української державності в творчості і житті І. Франка. 3. Трагедія ідеї українського державотворення Івана Франка. Висновки Список використаної літератури Вступ І.Я.Франко перший в українській і один з перших у європейській літературі всебічно й по-справжньому розробляє тему праці, трудової моралі, яка розвивається пізніше в одну з провідних соціологічних та філософських тем. Вже в першому своєму філософському трактаті "Поезія і її становисько в ...

Творчість, як основна ланка соціології культури

Що спільного між соціологією і культурою, що таке соціологія культури і яке місце між цими напрямками займає творчість? Спробуємо з’ясувати це в даній роботі. Соціологія — наука про закономірності становлення, функціонування і розвитку суспільства в цілому, його структурних підрозділів (соціальних спільностей і соціальних інститутів, соціальних інститутів), соціальних відносин між ними і окремими індивідами. Емпірична соціологія в першу чергу пов'язана з конкретно-соціологічними дослідженнями із застосуванням методів ...