Search:

Відмінності „Я - концепції” студентів і студенток

Досліджуваному пропонується набір карточок, що містять твердження чи назву властивостей особистості. Їх необхідно розподілити по групах від „найбільш характерних” до „найменш характерних” для нього. Плюсом методики є те, що при роботі з нею досліджуваний проявляє свою індивідуальність, реальне „Я”, а не „відповідність-невідповідність” статистичним нормативом і результатом інших людей. [10, 32]

Методика дозволяє визначити шість основних тенденцій поведінки людини в реальній групі:

залежність;

незалежність;

комунікабельність;

некомунікабельність;

прийняття „боротьби”;

уникання „боротьби”.

Тенденція до залежності визначається як внутрішнє прагнення індивіда до прийняття групових стандартів і цінностей соціальних і морально-етичних.

Тенденція до комунікабельності свідчить про контактність, прагнення утворити емоційні зв’язки як у своїй групі, так і за її межами.

Тенденція до „боротьби” – активне прагнення особистості брати участь в груповому житті, добитися більш високого статусу в системі між особистісних взаємин.

В протилежність цій тенденції уникання „боротьби” показує прагнення уникнути взаємодії, зберегти нейтральність в групових суперечностях і конфліктах, схильність до компромісних рішень. Кожна із тенденцій має внутрішню і зовнішню характеристику, тобто залежність, комунікативність і „боротьба” можуть бути справжніми, внутрішньо наявні особистості, а можуть бути зовнішньо, певною „маскою”, що закриває справжнє обличчя людини.

Дослідження проводиться наступним чином. Досліджуваному пропонується карточка тверджень і пропонується відповісти „так”, якщо воно відповідає його уявленням про себе як члена даної конкретної групи, чи „ні”, якщо воно противорічить його уявленню і тільки у виняткових випадках дозволяється відповідь: „вагаюся”, тобто розкласти на три групи відповідей.

Для зведення результатів границі від +1 до -1 отримане число потрібно поділити на 10. Передбачається, що відповідь „так” має позитивний знак, а відповідь „ні” – негативний. Можлива і нульова оцінка, коли сума відповідей „так” і „ні” співпадають.

Тест „Знаходження кількісного виразу рівня самооцінки” (за С. А. Будассі).

Призначення методики: виявити кількісний вираз рівня самооцінки.

Обладнання: слова, що характеризують окремі якості особи: акуратність, безпечність, вдумливість, запальність, сприйнятливість, гордість, сум, життєрадість, дбайливість, заздрість, сором’язливість, злопам’ятність, щирість, вишуканість, примхливість, легковір’я, повільність, недовірливість, мстивість, наполегливість, ніжність, невимушеність, нервозність, нерішучість, нестримність, чарівність, образливість, обережність, чуйність, педантичність, рухливість, підозрілість, принциповість, поетичність, презирливість, привітність, розв’язаність, розсудливість, рішучість, самозабуття, стриманість, жалісливість, сором’язливість, терпеливість, боязливість, захоплення, завзятість, ентузіазм, поступливість, холодність. [1, 126]

Порядок дослідження: досліджуваний уважно переглядає список слів, що характеризують окремі якості особи. На основі запропонованого опису респондент виписує в другу колонку (табл. 2) значущих властивостей особи, з яких 10 описують позитивних з погляду випробування людини, а інші 10 негативних, тобто ті, які в жодному випадку не повинні бути у ідеалу.

Після того, як заповнена друга колонка таблиці, досліджуваний починає заповнювати колонку Х1, працюючи із словами з другої колонки. Він повинен описати себе так, щоб на першому місті колонки №1 стояла та кількість, яка йому властива більш всього, на другому місті – властивість, яка менше, ніж та якість, яка записана під №1 і т. д. Під №20 повинна стояти та якість, яка досліджуваному властива найменше. Черговість позитивних і негативних якостей в даному випадку не враховується. Головне – максимально достовірно описати себе.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19 


Подібні реферати:

Ідеї правової держави Б.Кістяківського і сучасність

Теоретичні розробки українських правників початку ХХ-го століття з проблем правової держави, як найдовершенішої форми існування держави взагалі зберігають свою цінність і сьогодні, і варті серйозної уваги сучасних філософів, політологів, вчених-конституціоналістів. Одним із таких правників є Богдан Кістяківський (1868 — 1920 рр.), праці якого набули особливо актуального звучання у зв'язку з державотворчими процесами у незалежній Україні. Б.Кістяківський, говорячи про державу, ототожнює її з «культурним людством, яке живе в ...

Творчість, як основна ланка соціології культури

Що спільного між соціологією і культурою, що таке соціологія культури і яке місце між цими напрямками займає творчість? Спробуємо з’ясувати це в даній роботі. Соціологія — наука про закономірності становлення, функціонування і розвитку суспільства в цілому, його структурних підрозділів (соціальних спільностей і соціальних інститутів, соціальних інститутів), соціальних відносин між ними і окремими індивідами. Емпірична соціологія в першу чергу пов'язана з конкретно-соціологічними дослідженнями із застосуванням методів ...

Особистість у системі соціальних зв`язків

ПЛАН Вступ 3 1) Соціологічна структура особистості 5 2) Соціальний статус та соціальна роль особистості_11 Висновок 16 Список літератури _17 Вступ Соціологія освіти — одна з наук, що прагне впливати на подолання негативних тенденцій в одержанні знань, шукає нові імпульси впливу на озброєння сучасної людини, яка освоює культуру: Соціологія саме і вивчає освіту як соціокультурний інститут, його розвиток, функціонування, структуру, способи організації, динаміку соціальної структури сфери освіти, її взаємодії ...