Search:

Динаміка розвитку культури

Реферати » Культура » Динаміка розвитку культури

План

1. Динаміка розвитку культури. Поняття культурно-історичний тип.

- Циклічний підхід

- Лінійний підхід

2. Поетика античної літератури. Вплив міфології на розвиток літератури Стародавньої Греції та Риму. Поява драми.

3. Мозаїка та фреска Київської Русі. Ікона як філософія у фарбах.

4. Стилістичні зміни в мистецтві України XIV- поч. XVIIст.

5. Духовна атмосфера в Україні к. XVIIIп.XXст. (романтизм та реалізм на українському ґрунті). Становлення національної культури.

1. Динаміка розвитку культури. Поняття. Культурно-історичний тип – циклічний підхід і лінійний підхід

Розкрити сутність і національні особливості культури можна на основі сучасної теорії культури, яку прийнято називати культурологією. Це порівняно молода наука, хоча своїми витоками вона сягає аж до античного світу. Серед перших дослідників, які користувались терміном “культурологія” при аналізі проблем культури, був американський антрополог Леслі Уайт (1900-1975рр). Цей термін вийшов за академічні межі й набув значного поширення після публікації праць Л. Уайта, в яких була викладена загальна теорія культури і обґрунтована її об’єктивність.

Формування та розвиток культури — складний, суперечливий процес, зумовлений певними закономірностями. Передусім розвиток культури детермінований об'єктивними законами та умовами суспільного розвитку. Культура значною мірою віддзеркалює стан суспільного виробництва, соціальну структуру країни. Отже, вивчаючи, наприклад, середньовічну культуру, не можна абстрагуватися від рівня та особливостей феодального способу виробництва, інтересів феодалів та селян, відносин між ними, ролі релігії та ін.

Маючи власну внутрішню детермінацію, культура не лише відображає суспільне буття, але й, володіючи власними творчими потенціями, саморозвивається, справляючи при цьому активний зворотний вплив на розвиток суспільства та особи в цілому. Розуміння умов виникнення будь-якої культури передбачає погляд на неї зсередини, тобто осмислення тієї особливої внутрішньої взаємодії, яка безпосередньо визначає її унікальність. Структура культури є досить складним і багатогранним явищем. Всі складові її елементи взаємодіють між собою, утворюючи єдину систему культури. У широкому розумінні культура – це штучне явище, створене людиною. Саме через культуру пізнається людина як суспільна істота і соціально-діяльна особа, реалізується людське “Я”.

Невипадково тепер культурологи ведуть мову про “культурне поле” людської діяльності. В історичному аспекті це поле формується штучно і певною мірою виступає як надприродне середовище, в якому реалізується життєдіяльність людини. У такому розумінні культура виконує функцію середньої ланки в системі взаємозв’язків “людина - природа”, тобто утворюється система “природа – культура - людина”. Такий зв’язок є істотним, оскільки через нього опосередковано виражається єдність природи і людини.

Процес формування та розвитку культури не піддається однозначному раціональному плануванню, як, припустимо, проектування та впровадження якоїсь технології. Очевидно, що можливо і необхідно проектувати умови, що сприяють розвитку природи та культури (спираючись на знання об'єктивних закономірностей їхнього розвитку), але неможливо маніпулювати органічним процесом їхнього саморозвитку. Стратегія «повернення річок» згубна для природи, тим більш неприпустима для культури, оскільки таємниця творчого саморозвитку останньої не піддається чисто технологічному препаруванню.

Незважаючи на зіткнення вельми різних культурних цінностей та тенденцій, можна виділити критерії прогресу людської культури в цілому. Йдеться про два взаємопов'язаних критерії: а) зростання загальнолюдського; б) розвиток унікальності. Правильному розумінню цих критеріїв заважають, з одного боку, абсолютизація класових особливостей, з іншого — форсування єдності світової культури. Звичайно, в класовому суспільстві не можна не враховувати класові особливості культури. Але чим вище суспільство розвинуте, тим більша питома вага в ньому загальнолюдських цінностей. Процес становлення загальнолюдських цінностей — це головне, що має бути простеженим в історії культури. Водночас конче потрібно враховувати самоцінність та унікальність регіональних або національних культур. Як єдність та взаєморозуміння людей у цивілізованому суспільстві не відміняють самоцінність та унікальність кожної з них, так і становлення світової культури не суперечить поліфонії культур національних.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 


Подібні реферати:

Історія Львівського університету ім. І.Я.Франка

Історія створення Львівського університету бере свій початок у ХVІІ ст., але вона має і цікаву передісторію, що сягає корінням у глибину віків. У ХVІ—ХVІІ ст. центрами культурного життя на українських землях були церковні братства. Користуючись підтримкою міщан та духовенства, вони сприяли поширенню ідей гуманізму, розвитку науки і шкільництва. Найдавнішим в Україні було Успенське ставропігійське братство у Львові, яке стало визначним українським культурним центром. З 1586 р. у Львові діяла братська школа, яка була ...

Культурний процес за радянської влади

План 1. Суспільно-політичні умови розвитку української культури. 2. Розвиток літератури, освіти та науки. 3. Новаторське сценічне мистецтво. 4. Оновлення образотворчого мистецтва. 5. Утвердження тотального партійного диктату над культурою. Українське "роз­стріляне відродження". 6. Українська культура в період правління Хрущова 7. Епохи шестидесятників 1. Українська революція 1917 р., утворення Централь­ної Ради, проголошення Української Народної Республі­ки, боротьба за збереження української державності в ...

Професійне та народне мистецтво

Зміст Вступ. 1. Народне мистецтво 2. Професійне мистецтво 2.1 Архітектура 2.2 Скульптура 2.3 Живопис 2.4 Музика 2.5 Хореографія 2.6 Театр 2.7 Кінематограф 2.8 Література Висновки Список використаної літератури 1 Народне мистецтво Мистецтво як феномен людської свідомості єдине у своїй всезагальності. Етнічне, національне і загальнолюдське становлять його сутнісну основу, відбивають історію та характер зв'язку спільності людей і типи їх художньої самосвідомості. Етнічне - це те, що пов'язане з належністю до ...