Search:

Динаміка розвитку культури

Мозаїки і фрески Софійського собору у Києві належать до найвизначніших пам'яток українського і світового монументально-декоративного мистецтва. Збереглася третина всього живопису (260 квадратних метрів мозаїк і близько 3000 квадратних метрів фресок), який прикрашав храм у XI столітті. Головний зміст малярського оздоблення храму — утвердження християнства, духовна перемога над язичництвом. В розписах панує ідея милосердя, миру та подвижництва. Філософсько-догматична основа розпису,— це уславлення Софії, тобто премудрості християнського вчення. Розписи виконують і політичну функцію — уславлення в асоціативних образах влади князя, що поширював це вчення. У ранньому середньовіччі премудрість ототожнювалась суттєво й іконографічно з Ісусом Христом.

Мозаїки Софійського собору незвичайно цікаві технікою виконання. Прикраси собору доповнювали фрески, а серед них окремо вирізняються портрети чоловіків, членів сім’ї кн. Ярослава, перші зразки світського малярства у нашому мистецтві. Правдоподібно, кажуть дослідники, були зображені теж, на південній стіні, дочки кн. Ярослава (а він мав їх п’ять), сини є на північній стіні, а на західній сам Ярослав з княгинею Іриною дарує Христові модель собору. Крім цих фресок є ще ікони світського змісту, як от сцени полювання, народних ігор, скоморохів, музик, борців і т.п.

В художній програмі мозаїчного оздоблення дослідники не вбачають будь-яких істотних відхилень від візантійських зразків.

Яскраві мозаїки (їхня палітра нараховує 177 відтінків) прикрашають головну баню і центральну апсиду, привертають увагу людини до вівтарної частини храму. На мозаїках зображено основних персонажів християнського віровчення. Існувала певна система розташування зображень. У зеніті бані в медальйоні (діаметром 4,10 м) — Пантократор, "володар світу" і "глава церкви небесної". Вседержитель Софійського собору іконографічне точно слідує ранньохристиянській іконографії, відомій з ікони Вседержителя (VI ст.) з монастиря святої Катерини на Сінаї. Різняться вони лише манерою письма, зумовленою різними техніками — ікона виконана енкаустикою, а Вседержитель Софійського собору — мозаїкою. При вході до храму привертає увагу розміщене в головній апсиді, на чистому золотому тлі, зображення Марії-Оранти (картина Богоматері, що молиться; заввишки 5,45 м), яка домінує над всіма просторами храму. Це зображення відзначається високою мистецькою й технічною майстерністю, а кольори синій, блакитний та пурпуровий створюють незвичайної краси кольорову гаму. Оранту вважали посередницею між Богом і людьми, заступницею роду людського. Оранта Софійського собору у Києві має деякі спільні риси з аналогічними мозаїками храму Успіння в Нікеї (початок XI ст.) та собору Хосіос Лукас у Фокіді. Образ Оранти став найпопулярнішим у розпису давньоруських храмів. Нижче мозаїчного зображення Богоматері-Оранти, у середньому регістрі апсиди, розташована багатофігурна композиція "Причастя" (символічна сцена причащання апостолів) — "Євхаристія" по-грецькому. За Євангелієм, під час причащання, після того як Христос виголосив значення своєї "земної місії", він давав хліба й вина апостолам, які підходили до нього з правого й лівого боків. Тому Христа зображено двічі.

"Євхаристія" найвиразніше репрезентує монументальний стиль софійських мозаїк, його архаїчний характер. Основні риси цього стилю: розмірений, ритмічний рух постатей, площинне трактування форм, підкреслена лінійність, суцільне золоте тло, лаконізм колориту, присадкуваті пропорції людських постатей.

Найбільш довершені мозаїки знаходяться під «Євхаристією» і відділені від неї широким орнаментним поясом – це святительський чин. Святителі розміщені в нижньому регістрі не випадково – в середньовіччі їх розглядали як засновників «церкви земної».

Великого значення в розписах собору надавалося орнаменту як композиційному елементові. Мозаїчні та фрескові орнаменти, відповідно до їхніх мотивів і тональності, можна в основному звести до трьох типів: рослинного, вплетеного в коло, ромб чи овал, геометричного і звіриного (розпис веж).

Подібно до Софії Київської оздоблювались Успенський собор Печерського монастиря (XI ст.) та Михайлівський Золотоверхий собор (початок XII ст.).

Мозаїки і фрески Михайлівського Золотоверхого собору належать до видатних зразків монументального мистецтва Київської Русі. Окремі фрагменти розпису, що збереглися, знаходяться тепер у заповіднику "Софійський музей", Третьяковській галереї у Москві, Російському музеї у Санкт-Петербурзі. Більшість дослідників приписує створення михайлівських фресок давньоруським майстрам. Тяжіння до узорччя як вияв місцевого народного смаку відчувається у фрескових й мозаїчних композиціях. Порівняно з розписами Софії Київської у михайлівському живопису більше динаміки, різноманітніші пози, пропорції постатей витягнуті. Очевидно, вигляд тонких фігур святих асоціювався з уявленнями про їх подвижництво. Мозаїчна смальта дещо більша за софійську. В палітрі мозаїк переважають зелені тони в поєднанні з фіолетовим, рожевим, сіро-білим.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14 


Подібні реферати:

Культура ділового спілкування сучасної людини

План Вступ 1. Зовнішня культура 2. Культура мовлення 3. Культура почуттів 4. Культура поведінки 5. Етикет Висновок Список використаної літератури Вступ Мабуть кожен з нас хоча б раз в житті замислювався над тим, що таке спілкування і не просто спілкування, а ділове спілкування. Як правильно спілкуватись з людьми і взагалі чи існують певні норми етикету ділового спілкування? Як правильно звертатись до людини і що саме потрібно говорити в тій чи іншій ситуації? Мистецтво живого діалогу не зводиться до простого ...

Культура і цивілізація

Суспільство і культура – це два взаємопов’язаних компоненти. Культурна еволюція, власне, і створила сучасну людську цивілізацію. Культурна еволюція так само як і біологічна являє собою форму пристосування людини як живої істоти до навколишнього середовища й забезпечення виживання в ньому й також базується на доборі та передані життєво корисної інформації як основи самозбереження та подальшого пристосовного розвитку. Але за своєю сутністю, характером і наслідками культурна еволюція істотно відрізняється від біологічної. В ...

Молодіжні субкультури

ЗМІСТ Вступ. 2 Культура та субкультура. 2 Стиля́ги. 3 Хíппі. 3 Пáнки. 5 Éмо. 6 «Енергéти». 6 Сатанíсти. 7 Металíсти. 7 Мóди. 7 Скінхéди. 8 Висновок. 9 Перелік використаних джерел. 10 Здається, світ перевернувся. Нове покоління, замість жити і радіти життю, добровільно перетворює його на пекло. Я не про наркотики чи алкоголь, я маю на увазі сам світогляд молоді, який став головним чинником формування різних молодіжних субкультур. Вступ. Тлумачні ...