Search:

Марксистські погляди на політику та державний устрій

Далі мислитель зробив висновок, що держава й право є продуктами відчуженої праці, які виникають у сфері мате­ріального виробництва. З допомогою права капіталістичне су­спільство закріплює фактичну нерівність, оскільки право в ньому спрямоване на захист інтересів буржуазії. А якщо це так, то держава і право протистоять робітничому класові. Спо­собом удосконалення таких держави і права є революція, знищення приватної власності та ліквідація відчуженої праці.

У 1845—1846 pp. К. Маркс і Ф. Енгельс видали свою працю "Німецька ідеологія", яку дослідники назвали першою зрілою концепцією матеріалістичного розуміння держави і права. У ній вся історія суспільного розвитку розглядалася як зако­номірний процес, у якому визначна роль належала розвиткові виробничих відносин.

Тут було визначено основні аспекти, які згодом стали під­ґрунтям теорії так званого наукового комунізму: поняття "суспільно-економічна формація"; ідея класової боротьби як рушійної сили класового суспільства; завдання насильницької революції щодо старої державної влади; ідея диктатури про­летаріату; теза про співвідношення базису й надбудови суспільства. Окрім зазначеного, у згаданій праці походження держави пов'язувалося з суспільним поділом праці, виникнен­ням приватної власності та міст, появою антагоністичних класів. У державі констатується сила панівного класу, воля якого втілюється у вигляді державної волі — закону. Право, отже, скероване проти більшості людей, тому їхня боротьба за право й свободи обґрунтована.

У 1848 р. в "Маніфесті комуністичної партії" мислителі дали визначення держави і права. На їхню думку, держава — це політична організація, організоване насилля одного класу над іншими. А право є введеною в закон волею панівного класу, зміст якої визначається матеріальними умовами життя цього класу.

Отак ці мислителі розробили класову теорію держави і права, яка знайшла втілення в багатьох економічних творах К. Маркса, зокрема в "Капіталі". Тут він іще раз наголосив на взаємозв'язку між суспільними й виробничими відносинами та державою і правом, зазначив, що основою всіх суспільних відносин є виробничі відносини, назвав їх базисом суспіль­ства; решта ж відносин, усі форми суспільної свідомості, серед яких політика, мораль, право, знаходяться в повній залежності від базису і ним визначаються.

Події у Франції, пов'язані з Паризькою комуною (18 берез­ня—28 травня 1871 р.), дали новий поштовх розвиткові кому­ністичної ідеології К. Маркса і Ф. Енгельса, які вирішили, що суспільний розвиток передбачений' ними вірно і відбувається, власне, за їхньою програмою.

У праці "Громадянська війна у Франції" К. Маркс уже на­полягав на необхідності зміни форми держави з застосуван­ням сили і встановленням диктатури пролетаріату. На його думку, політична організація Паризької комуни мала значно більше переваг, ніж парламентська республіка. В 1875 р. у "Критиці Готської програми" К. Маркс, конкретизуючи далі свою державно-правову концепцію, зазначив, що між капіта­лізмом і комунізмом мусить бути перехідний період, а кому­ністичне майбутнє у своєму розвитку промине дві фази.

Перейти на сторінку номер:
 1  2 


Подібні реферати:

Поняття, зміст і структура громадянського суспільства

На сьогодні наше суспільство перебуває в стані системної кри­зи. Особливо загострюються політичні, економічні, соціальні відносини. Тому так важливо дбати і про розвиток нашої держав­ності і про формування громадянського суспільства. Після проголошення незалежності України і вибору демокра­тичного шляху розвитку держави з'явилося достатньо наукових праць, присвячених теорії громадянського суспільства. А це засвідчує, що теорія громадянського суспільства знаходить своїх прихильників в нашій державі. Біда тільки в тому, що ...

Консерватизм у Франції. Жозеф де Местр

План. Вступ. Розділ І: Поняття та сутність консерватизму. Консерватизм як ідеологія. Загальні концепції консерватизму: зміна; природа людини; суспільство; нація; політика, влада, держава. Розділ ІІ: Французька школа класичного консерватизму. Жозеф – Марі де Местр. Традиціоналістична течія консерватизму. Видатний мислитель П`ємонту та його “Роздуми про Францію”: політичний вигнанець; критика революції; судження філософа про конституцію. Висновок . Список використаної літератури. Вступ. Найбільш загальною категорією, що ...

Формування двопартійної системи в Англії

План 1) Вступ; 2) Виникнення і розвиток англійського парламенту; а) Палата лордів; б) Палата громад; 3) Формування і розвиток двопартійної системи; а) Віги (ліберали); б) Торі (консерватори); 4) Англійський парламент в XX ст.; 5) Висновок; 6) Література. Вступ Як свідчить історія, різні народні ради існували в усі часи, починаючи з V століття до нашої ери, але всі вони виконували майже однакові функції. По-перше, всі ради допомагали правителям у мудрому вирішенні державних питань. По-друге, ...