Search:

Печери Київської Лаври

1240 р. орди хана Батия зруйнували Київ, а разом з ним — і Києво-Печерський монастир. Відомості про печери того періоду досить скупі. Знаємо лише, що лаврські печери знову на довгий час стають місцем, де живуть іноки, а також місцем поховання захисників Києва. У Ближніх печерах є великі, заповнені людськими кістками, ніші, які, як вважається, і є такими похованнями.

Період другої половини XIII - кінця XVI століть в історичній науці залишається невивченим, що пояснюється відсутністю письмових джерел. Практично ніяких документів цього періоду про історію печер до наших днів не дійшло. Окремі свідчення, що дійшли до нас, стосуються переважно XVI — початку XVII століття. Дуже цікаві описи лаврських печер зробили такі мандрівники, як інок Зосима (1420), князь Андрій Володимирович, барон Сигизмунд Герберштейн (1486-1563), Олександр Гваньіні (1538-1614), Мартін Груневич (1559 - після 1606), Станіслав Сарницький. Але найбільший інтерес становлять записки Еріха Лясоти (народ. бл. 1550 р.), який перебував на службі в імператора Рудольфа II і за його дорученням їздив 1594 р. з посольством до запорізьких козаків. Перебуваючи у Києві, він відвідав Печерську Лавру, а згодом написав про це спогади. Зокрема, він пише, що печери мають багато ходів, "які бувають у зріст людини, а подекуди такі низькі, що треба нагинатися, але вони такі широкі, що двоє можуть розминутися... Вхід оброблений майже так само, як це буває при входах у шахти". У Ближніх печерах Еріх Лясота звернув увагу на дві підземні церкви, "в яких щосуботи правиться обідня".

Цікаво й те, що в описах розмірів печер іноземцями зустрічаються і явні перебільшення. Так, італієць Олександр Гваньіні в 1581 р. писав, що у Києві, який зберігає сліди минулої величі, є підземні печери, викопані на величезні відстані, "як свідчить дехто, на 80 миль". А польський літописець і географ Станіслав Сарницький стверджував, що печери тягнуться "аж до Новгорода Великого".

Найцікавіші відомості про лаврські печери залишив український письменник першої половини XVII століття Афанасій Кальнофойський у книзі "Тератургіма". Він докладно описав печери і додав до свого опису схематичні плани. Хоч ці плани не мають масштабу і не вказують напряму за сторонами світу і точної довжини печер, вони становлять незаперечну історичну цінність, оскільки є першими відомими науці картографічними зображеннями лаврських печер. Фактично з цього часу починається картографічний літопис печер Києво-Печерської Лаври.

У ХХ ст. вивчалися картографічні зображення Ближніх і Дальніх печер і проводилися їх археологічні дослідження. Але за часів радянської влади Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра не функціонувала як монастир, а була перетворена на "центр" атеїстичної пропаганди.

Археологічні розкопки проводилися у 1934, 1937, 1968-1969, 1979, 1988 роках. Розкопки мали не тільки наукову, а й пропагандистську антирелігійну спрямованість. У них брали участь антропологічні комісії, "які розкривали гробниці з мощами в 1922 і 1939 роках" і встановили, "що в гробницях було перемішано кістки людей, похованих у печерах у різні періоди існування монастиря, а не "нетлінні мощі святих", як стверджували ченці".

На території Лаври було влаштовано виставку "Історія лаврських печер", яка оскверняла не лише таку святиню як Києво-Печерська Лавра, а й почуття сотень тисяч православних християн. Серед її матеріалів були "різні плани печер, які свідчать про перебудови і пристосування їх ченцями для масового відвідування богомольців; культові предмети, що застосовувалися як "цілющі засоби" (металева шапка Іоанна Багатостраждального, так звані "мироточиві голови" — звичайні людські черепи, котрі ченці видавали за голови невідомих святих; ці голови ніби виділяли цілюще миро), вериги — залізні ланцюги, які носили на тілі фанатики, та інші експонати".

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4 


Подібні реферати:

Сучасні організації вільнодумців

Сучасні все­світні організації вільнодумців наслідували вікові тра­диції критики релігійного світогляду, клерикалізму а також різних форм містики і марновірства. Вони пред­ставлені Всесвітнім союзом вільнодумців, заснованим 1880 р. Згідно з уставом, союз полемізує з релігійною догматикою і мораллю, політичним клерикалізмом, обскурантизмом, виступає за раціоналістичний світо­гляд, свободу совісті, відділення церкви від держави. Союз друкує і розповсюджує свої періодичні видання. Міжнародний гуманістичний і етичний союз ...

Аскетичні моменти у релігійно-філософських поглядах стародавніх греків

Джерельною базою аскези у релігійно-філософських поглядах стародавніх греків являються письмові праці грецьких філософів, істориків, риторів, драматургів, письменників тощо. Історія Геродота (484-425 рр. до Р.Х.) присвячена греко-перським війнам і висвітлює найрізноманітніші відомості географічного, етнографічного характеру. Історія Фукідіда (460-400 рр. до Р.Х.), сучасника Геродота, написана в час розквіту Афін і присвячена Пелопоннеській війні, котру вели Афіни і Спарта за гегемонію у Греції. Ксенофан (430-355 рр. до ...

Секулярні вчення релігійного характеру

Вступ У суспільній свідомості українців протягом останніх десятиріч відбувається переворот, формується нове світобачення, смисловим центром якого є людина, а основними принципами - свобода, гуманізм, демократія. Важливо відзначити, що сучасний світогляд тісно пов'язаний з наявністю в ньому фактора релігійності. Свідченням цього є створюваний позивний імідж релігії і церкви; декларування і сприйняття значною частиною соціуму релігійності й духовності як понять-синонімів; масове захоплення різними релігійними вченнями: ...