Search:

Чорнобильський біосферний заповідник

2. Фізико – географічні умови.

Теріторія Чорноморського заповідника займає частину Причорноморської впадини, яка уявляє собою крайовий прогиб Руської платформи і заповнена осадовими юрськими крейдовими, палеогеновими, неогеновими і четвертинними відкладинами.

Потужність четвертинних відкладень в окремих місцях досягає 86 метрів. Вони представлені головним чином аллювіальними пісками, котрі місцями змінюються глинистими пісками і містять різної потужності суглиністі прослойки. Таке чередування пояснюється тим, що піщані наноси, уявляючі собою древнєаллювіальні відкладини Дніпра, утворились на місцях розмиву льосових терас.

Особливості геологічної будови і тектонічного режима обумовили рівнинний в цілому характер рельєфа. Серед найбільш типових форм рельєфа заповідних теріторій необхідно назвати дюни (кучугури) і витягнуті вздовж берега пониження, заповнені остаточними соленими водоймами(сагами). Низмений таврічний берег Тендрівської затоки має числені пониження – поди, котрі при нагоні води затоплюються, утворючи числену кількість мілководних заток, проток і озер.

Клімат Причорноморської низовини теплий, але, незважаючи на приморське положення, континентальний і сухий. Він характеризується відносно низькою вологістю повітря, незначною кількістю опадів і відносно великою добовою та річною амплітудою коливаннь температури повітря. Середньорічна температура 10,8°.

Середня тривалість вегетаційного періода (з середньодобовою температурою 5° і вищє) складає в різних пунктах від 226 до 232 діб. Вегетаційний період починається 15-20 квітня і закінчується 5-10 листопада, іноді значно пізніше (10-15грудня).

Середньорічна кількість опадів складає 235 мм. В окремі роки іх сума різко коливається від 209 до 430 мм. Найбільш інтенсивно опади випадають влітку(червень-липень) у вигляді зливних дощів. Меньш за все опадів приходиться на зиму. Характерною особливістю є весняно – літні роси і сильні тумани, котрі починаються середині листопада і закінчуються в травні.

Заповідна акваторія в 5 разів перевщує по своєму розміру заповідну теріторію. Тендрівська та Ягорлицька затоки завдяки особливостям їх гідрологічного, гідрохімчного та гідробіологічного режимів є унікальними водоймами північно - західної частини Чорного моря. Вони мають велике значення для відтворення і нагула основних промислових видів риб, а багаті кормом мілководдя використовуються великою кількістю гніздящихся, перельотних і зимуючих водно-болотних птахів.

Тендрівська затока площею 630 кілометрів квадратних розташована в найбільш складній по своїй будові береговій області південно – західної частини Чорного моря, відгорожена від моря Тендрівською косою довжиною біля 70км і шириною до 3км. Півострів Білі Кучугури і підводна гряда, яка від нього відходить, розділяють затоку на західну і східну частини. Західна, найбільш глибоководна частина затоки площею 360 кілометрів квадратних і глибиною до 15 метрів примикає до опрісненої Дніпром і Бугом ділянки моря (соленість тут коливається від 13 до 13,5%).

Грунти Тендрівської затоки представлені переважно мулами. Гребні підводних валів часто вкриті крупнозернистим піском і раковинами молюсків.

Ягорлицька затока (площєю біля 350 кілометрів квадратних) з західу ізольована від Чорного моря Покровською косою і островами Круглим і Довгим, з півдня – Ягорлицьким півостровом та Тендрівською косою. Значні ділянки акваторії зайняті прибрежними мілководдями глибиною до 1 м. Перехід від прибрежних мілин до глубоководної котловини доволі різкий. Дно глубоководної котловини покрито товстим слоєм мулу та повністю поросло водоростями. Вони заселяють і всю мілководну частину затоки.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5 


Подібні реферати:

Проблеми довкілля

В Україні головними причинами, що призвели до загрозливого стану довкілля є: · застаріла технологія виробництва та обладнання, · висока енергомісткість та матеріаломісткість, що перевищують у два-три рази відповідні показники відповідних країн; · високий рівень концентрації промислових об'єктів; · несприятлива структура промислового виробництва з високою концентрацією екологічно небезпечних виробництв, · відсутність належних природоохоронних систем (очисних споруд, оборотних систем водозабезпечення тощо); · низький ...

Забруднення вод світового океану

Стан вод Світового океану сьогодні викликає велику тривогу. Його забруднюють переважно річками, з якими щорічно надхо­дить понад 320 млн т солей заліза, 6,5 млн т фосфору та ін. Ду­же багато забруднень потрапляє в океани і з атмосфери: 200 тис. т свинцю, 1 млн т вуглеводнів, 5 тис. т ртуті тощо. Близько третини мінеральних добрив, що вносяться в грунт, вимивається з нього дощовими водами й виноситься ріками в моря й океани; лише азоту й фосфору таким шляхом потрапляє в Світо­вий океан близько 62 млн т на рік. Ці речовини ...

Екологічні наслідки військових дій

ПЛАН 1. Вступ 2.Фактори впливу війн на природу 3. Надзвичайні ситуації воєнного часу. Джерела виникнення та види надзвичайних ситуацій 4. Екологічні наслідки військових дій на прикладі війни в Югославії 4.1. Вплив наслідків військового конфлікту на стан навколишнього природного середовища Югославії - атмосферне повітря; - водні ресурси; - грунти та земельні ресурси; - біорізномаїття; - здоров’я населення. 4.2. Вплив наслідків військового конфлікту в Югославії на стан міжнародної екологічної безпеки - атмосферне ...