Search:

Чорнобильський біосферний заповідник

Соленість Ягорлицької затоки змінюється в межах 16-22% для поверхняних і 18-22% для придонних горизонтів.

Температурний режим води затоки доволі постійний. Середньорічні температури коливаються від 10,5 до 12,5°. Весняний перехід температури води через 10° зазвичай спостерігається в квітні. Максимальний прогрів (до 26-30°) вдмічений в серпні. Осінній перехід температури води через 10° відмічений в листопаді.

3. Рослинність.

Флора окремих заповідних ділянок дуже разнорідна.

Лісостепні ділянки знаходяться в межах Івановської пісчаної арени (Івано–Рибальчанська ділянка) і Кінбурнського півострова (ділянки Соленоозерний і Волижин ліс). В рельєфі теріторії сполучені бугристі піски з невеликими холмами і пониженнями. Грунти мають легкий механічний склад, обмежений вміст гумусу, високу водопроникненість і низьку вологоємність, внаслідок чого відрізняються великою рухомістю поживних речовин.

На лісостіпних ділянках зберіглось чимало рослинних асоціацій, характерних в минулому для нижньодніпровських арен і в наш час зникаючих на незаповідних теріторіях. В залежності від характера рельєфа, рівня і засоленості грунтових вод рослинність заповідних лісостепових ділянок можна об’єднати в декілька комплексів.

Особливий інтерес уявляє колкова рослинність на теріторії Нижньодніпровських пісків. Тут, в полосі типчаково–ковильних (сухих) степів, зустрічається цілий комплекс північних древесних і трав’янистих видів. Колкова рослинність представлена формаціями дуба черешчатого, берези дніпровської, рідко береста. В підліску і по опушках зазвичай зустрічаються бузина чорна, крушина ломка, жостер, терен степовий, іноді бересклет європейський, барбарис звичайний. В деяких місцях старі дуби увиті всякими ліанами – диким виноградом, хмелем. Трав’янистий ярус дубових кілків складають ефемери – проліска двулиста, чистяк весняний, купир лісовий та дубравний. Тут зустрічаються ландиш лісовий, купена пахуча, чіна лісова та інші лісові види.

Нижньодніпровський піщаний степ, який є південним продовженням Середньодніпровської, несе в собі сліди інвазії північних елементів. В результаті цього і утворилось унікальне сполучення поймених дубрав (далеко на півдні від свого основного ареала) з піщаним степом, насиченим флористичними елементами півночі і півдня. Характрна особливість Нижньодніпровських кілків – існування в їх складі узколокальних ендемічних древесних видів – берези дніпровської, бояришників Єлени і замшевого.

Ліси з давніх давен займали на Нижньодніпровських пісках значні позиції, однак сплошного їх розповсюдження не було, про що свідчить розвинутий комплекс псаммофитно-степових видів.

В неглубоких заросших степових западинах формується рослинність лугового типу, представлена формаціями овсяниці гладенької, війника наземного, полевиці піщаної з великим домішком ксеромезофітного різнотрав’я. В всняний час на таих пониженнях у великії кількості квітне простріл чорніючий, а трохи згодом – ятришник точечний і клопоносний. Ці ятришники також ростуть в великій кількості і на засолених лугових пониженях вздовж озер та заток. Тут доволі часто зустрічеється ятришник болотний і іноді ятришник-дремлик, котрий в низовинах Дніпра до недавніх пір не зустрічався.

Степові ділянки Потиєвка і Ягорлицький Кут знаходяться на другій терасі Дніпра. Вони мають рівнинний, в окремих місцях слабоволнистий рельєф з дрібними блюдцеподібними пониженнями, іноді заповненими водою. Більшу частину тут займає солончакова рослинність, представлена формаціями солероса європейського та сарзана шишкуватого, дещо меншу – засолені луги і опустелені степи. В комплексі з типчаковими, житняковими і полиновими угрупуваннями зустрічаються плями типчаково-ковильного степу, едифікаторами якої є овсяниця валлійська і ковил-волохатик. В цій асоціації іноді зустрічається тюльпан Шренка.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5 


Подібні реферати:

Джерела екологічної кризи ХХ століття та її вплив на біосферу

Глибоке порушення природної екологічної рівноваги та напружений стан взаємин між людиною та природою, що пов'язане з невідповідністю виробничих сил та виробни­чих відносин в людському суспільстві ресурсним можливостям біосфери, називають екологічною кризою. Кризи за своєю природою зворотні, тоді як перехід кризових явищ в екологічну катастрофу означає необоротний характер змін, що відбулися, В Україні розрізняють дві категорії регіональних несприятливих екологічних ситуацій-екологічна катастрофа, в результаті якої гине ...

Природні заповідники України

Історія нас вчить, що мудрість будь-якого народу проявляється в тому, як зберігаються природні умови, його існування та використовуються ресурси, добробут сучасних і майбутніх поколінь. Питання охорони життєвого середовища та раціонального його використання, збереження й збагачення природних ресурсів з кожним роком все більше й більше турбує людство. У 1991 році Верховна Рада України оголосила всю територію України зоною екологічного лиха. За 2 роки до цього спеціалістами-географами Української Академії наук була вперше ...

Екологічна проблема як наслідок економічної діяльності

План ВСТУП 1. СУЧАСНІ МАСШТАБИ ВПЛИВУ ЛЮДИНИ НА ПРИРОДУ ТА АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОБЛЕМИ ЇЇ ОХОРОНИ 2. ПОНЯТТЯ ЗАБРУДНЕННЯ. КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАБРУДНЕНЬ ДОВКІЛЛЯ 3. ДЖЕРЕЛА ЗАБРУДНЕННЯ 4. ЕКОЛОГІЧНІ НАСЛІДКИ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ПРОГРЕСУ ВИСНОВОК СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВСТУП Слово екологія походить від грецьких "oikos" — оселя і "logos"— вчення. Екологія — це наука про навколишнє середовище, оселю, людину, її взаємодію із цим середовищем і шляхи забезпечення умов для її життя. Яка сьогодні екологічна ...