Search:

Поняття безробітного. Правовий статус безробітного

Для осіб передпенсійного віку (чоловікам після досяг­нення 58 років, жінкам — 53 років), у тому числі вивільне­ним з підприємств, установ і організацій на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП, тривалість виплати допомоги становить до 720 ка­лендарних днів.

Громадянам, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви, та громадянам, які вперше шукають роботу, допомога по безробіттю виплачуєть­ся не більше 180 календарних днів.

Допомога по безробіттю гарантується в розмірі:

а) не менше 50% середньої заробітної плати за попереднім місцем роботи, але не більше середньої заробітної плати, що склалася в народному господарстві відповідної області за минулий місяць, і не нижче за встановлений законодавством розмір мінімальної заробітної плати, якщо громадянин про­тягом 12 місяців, що передували безробіттю, працював не менше 26 календарних тижнів;

б) не нижче за встановлений законодавством розмір мінімальної заробітної плати — у всіх інших випадках, вклю­чаючи громадян, які шукають роботу вперше або після три­валої (більше 6 місяців) перерви.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищен­ня розмірів допомоги за рахунок коштів Державного фонду сприяння зайнятості населення" від 10 травня 1999 p. №783 (Бюлетень систематизованого законодавства України. — Серія 1. — 1999. — №7. — Ст. 248) встановлено такі розміри допомоги за рахунок коштів Державного фонду сприяння зайнятості населення:

а) допомогу по безробіттю згідно з підп. "б" п. 1 ст. 29 Закону "Про зайнятість населення" у розмірі 25 гривень;

б) допомогу по безробіттю, матеріальну допомогу в період професійної підготовки та перепідготовки згідно з підп. "б" ч. 1 п. 1 ст. 26, ст. 27 і підп. "а" п. 1 ст. 29 зазначеного Закону в розмірі не менш як 25 гривень і не більше за середню заро­бітну плату, що складалася в народному господарстві відпо­відної області;

в) матеріальну допомогу по безробіттю згідно з п. 1 ст. 31 Закону в розмірі 18 гривень 75 коп;

г) одноразову матеріальну допомогу безробітним і членам їх сімей згідно з п. З ст. 31 Закону у розмірі 12 гривень 50 коп.

Особливі гарантії працівникам, які втратили роботу в зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці, перед­бачені для працівників, трудовий договір з якими було розір­вано з ініціативи власника у зв'язку із ліквідацією, реоргані­зацією, перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, а також для військовослужбовців, звільнених з військової служби у зв'яз­ку зі скороченням чисельності або штату без права на пенсію (п. 1 ст. 26 Закону України "Про зайнятість населення").

До особливих гарантій належать:

а) надання статусу безробітного, якщо протягом 7 днів працівнику не була запропонована підходяща робота;

6) право на отримання допомоги по безробіттю у розмірі 100% середньої заробітної плати за останнім місцем роботи протягом 60 календарних днів, 75% — протягом 90 кален­дарних днів і 50% — протягом наступних 210 календарних днів, але не більше середньої заробітної плати, що склалася в народному господарстві відповідної області за минулий місяць, і не нижче встановленого законодавством розміру мінімаль­ної заробітної плати;

в) збереження за новим місцем роботи на весь період професійного навчання з відривом від виробництва серед­ньої заробітної плати за попереднім місцем роботи;

г) право на достроковий вихід на пенсію за 1,5 року до встановленого законодавством терміну осіб передпенсійного віку, які мають встановлений законодавством про пенсійне забезпечення необхідний загальний трудовий стаж (у тому числі на пільгових умовах).

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5 


Подібні реферати:

Правове визначення поняття оплати праці. Структура і функції заробітної плати

Правове регулювання оплати праці працівників, які пе­ребувають у трудових відносинах з власниками підприємств, установ та організацій всіх форм власності й видів господа­рювання, а також з окремими громадянами на підставі тру­дового договору, здійснюється Законом України "Про опла­ту праці" від 24 березня 1995 p. (із змін. і доп.), Кодексом законів про працю України — главами II, VI, VII, VIII, Зако­ном України "Про підприємства в Україні" від 27 березня 1991 p. (із змін. і доп.), Законом України ...

Робочий час. Трудове право

Вступ При розгляді мною контрольної роботи можна зазначити те що: законодавство про працю встановлює нормальну тривалість робочого дня, скорочену його тривалість, а також допускає можливість визначити угодою сторін трудового договору тривалість робочого дня. Робочий час - це встановлений законодавством відрізок календарного часу, протягом якого працівник відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку, графіка роботи та умов трудового договору повинен виконувати свої трудові обов'язки. За законодавством України ...

Сторони трудового договору

Сторонами трудового договору виступають роботодавець і найманий працівник. На стороні роботодавця стороною ви­ступає власник або уповноважений ним орган чи фізична особа (ст. 21 КЗпП). У законодавстві України не вирішено однозначно пи­тання про форми власності. Конституція України передба­чає державну, комунальну і приватну власність (ст. 41). Згідно із Законом України "Про власність" в Україні є три фор­ми власності — державна, колективна і приватна. Держава як власник реалізовує свої повноваження через ...