Search:

Планування соціально-економічного розвитку країни

Реферати » Макроекономіка » Планування соціально-економічного розвитку країни

План.

1.Суть та значення індикативного планування.

2.Держконтракт та держзамовлення як ефективніінструменти ДРЕ

У період становлення ринкових відносин директивне планування, як одна з форм державного регулювання економіки, замінюється індикативним. Вперше ідея індикативного планування була висвітлена К. Лапдауром у праці "Теорія національного економічного планування". Суть його полягає у тому, що уряд діє на соціальний економічний розвиток не шляхом вказівок і затвердження директивних обов'язкових завдань для товаровиробника, а за допомогою координації діяльності і забезпечення інформацією.

Індикативна форма планування увійшла до світової господарської практики у зв'язку з економічною кризою 1929—1933 рр. — як засіб, за допомогою якого можна запобігати виникненню в економіці кризових явищ. Індикативне планування є системою необов'язкових для суб'єктів ринкових відносин рекомендацій;

характерною рисою його є закладена 'можливість здійснювати ко­ригування програми (плану) розвитку економіки відповідно до змін у розвитку ринку;

містить ряд індикаторів (пріоритетів), які мають максимальну дер­жавну підтримку.

Індикативне планування — як адекватна ринковим відносинам форма макроекономічного планування — принципово відрізняється від директивного способами реалізації поставлених планом цілей.

Метою індикативного планування є реалізація цілей державного впливу на соціальний розвиток на базі обгрунтування та розробки відповідної стратегії, тактики і політики із засобами їх вирішення.

Основним призначенням індикативного планування є розробка, обгрунтування і здійснення заходів щодо державного регулювання соціально-економічного розвитку країни.

Індикативне планування за умов ринку здійснюється державою з метою формування уявлень про майбутній розвиток і структуру народ­ного господарства через розв'язання таких завдань:

обґрунтування поведінки самостійних суб'єктів ринкових відносин;

забезпечення основи для державного контролю над економікою шляхом визначення сфер, де наявність гострих і невідкладних проблем потребує активного державного втручання і регулювання;

обгрунтування, розроблення і реалізація шляхів та засобів цього втручання та регулювання економічних процесів.

Індикативний народногосподарський план — це ор­ганізаційно-економічний інструмент втілення економічної політики держави у практичні дії суб'єктів господарювання, який базується на системі економічних, науково-технічних і соціальних прогнозів, мас орієнтуючий, рекомендаційний характер і служить основою для вироб­лення регуляторів ринку.

Показники, які є в індикативному плані, виражають основні на-прями економічного і соціального розвитку, не є адресними і виступають орієнтирами, досягнення яких повинні добиватися державні органи шля­хом застосування різних стимулюючих заходів і економічних важелів. Уряд реалізує основні положення цього плану через систему державного підприємництва, державного замовлення, цільові комплексні програми, через бюджетне фінансування (бюджетне планування) та грошово-кре­дитний механізм.

Певна частина плану повинна бути директивною. Це стосується заходів, що фінансуються з бюджету. Таким чином, індикативне пла­нування включає в себе і бюджетне планування. Бюджетне планування — це, по суті, ресурсне планування, яке визначає державні витрати у бюджеті на розв'язання важливих проблем, що з об'єктивних причин не можуть реалізуватися ринковим механізмом. Через бюджетне пла­нування здійснюється розподіл централізованого фонду грошових коштів на проведення соціальних, науково-технічних, екологічних та інших національних програм.

З огляду на цілі, завдання, зміст і засоби реалізації індикативного плану його основні функції включають:

прогнозування і обгрунтування цілей, темпів та умов збалансованого економічного і соціального розвитку ре­спубліки;

розроблення системи прямих державних адміністративних регуляторів;

визначення економічних важелів і стимулів (економічних регуля­торів) ;

формування цільових комплексних програм, раціональне поєднання інтересів республіки із внутрішніми та зовнішніми суб'єктами ринкових відносин шляхом координації їх планово-економічної діяльності й економічного впливу;

Перейти на сторінку номер:
 1  2 


Подібні реферати:

Макроекономіка як наука. Національний продукт

Макроекономіка як наука. Національний продукт. 1. Макроекономіка як наука Макроекономіка як одна із складових частин економічної теорії є наукою про поведінку економіки як єдиного цілого. Вона вивчає причини циклічних коливань і взаємозв'язок динаміки обсягів виробництва, рівня інфляції та безробіття. В основі макроекономіки лежать мікроекономічні явища та процеси. А це означає, що: • макроекономічні показники є результатом зведення показників економічної діяльності окремих домогосподарств та фірм; • макроекономічні ...

Споживання, заощадження та інвестиції

Кейнсіанська теорія споживання та заощадження. Сучасні теорії споживання. Інвестиції в макроекономіці. Кейнсіанська теорія споживання та заощадження. Споживання – це частина доходу в розпорядженні (Д1), яка надходить для купівлі товарів та послуг у поточному періоді. Заощадження–частина доходу в розпорядженні, яка залишається після задоволення споживчих потреб і спрямовується на споживання у майбутньому. Розподіл доходу в розпорядженні стосується домашніх господарств: Д1 = Y; С=Y-S; S=Y-С. Середня схильність до споживання ...

Модель економічної рівноваги

План. 1. Модель “витрати-випуск”. 2. Модель “вилучення-інєкції”. Відзначимо, що об’єктом макроекономічного аналізу в даній темі є приватний сектор економіки, тобто економіка без участі держави, а сукупні витрати без державних закупок. Крім того, приватний сектор розглядатиметься в межах економіки закритого типу, тобто виходячи із тимчасового припущення, що чистий експорт дорівнює нулю. За цих умов ВВП = СВ+ВІ, в той час коли нам відомо, що сукупні витрати (СуВ) включають чотири компоненти: споживчі витрати (СВ), валові ...