Search:

Планування соціально-економічного розвитку країни

Реферати » Макроекономіка » Планування соціально-економічного розвитку країни

План.

1.Суть та значення індикативного планування.

2.Держконтракт та держзамовлення як ефективніінструменти ДРЕ

У період становлення ринкових відносин директивне планування, як одна з форм державного регулювання економіки, замінюється індикативним. Вперше ідея індикативного планування була висвітлена К. Лапдауром у праці "Теорія національного економічного планування". Суть його полягає у тому, що уряд діє на соціальний економічний розвиток не шляхом вказівок і затвердження директивних обов'язкових завдань для товаровиробника, а за допомогою координації діяльності і забезпечення інформацією.

Індикативна форма планування увійшла до світової господарської практики у зв'язку з економічною кризою 1929—1933 рр. — як засіб, за допомогою якого можна запобігати виникненню в економіці кризових явищ. Індикативне планування є системою необов'язкових для суб'єктів ринкових відносин рекомендацій;

характерною рисою його є закладена 'можливість здійснювати ко­ригування програми (плану) розвитку економіки відповідно до змін у розвитку ринку;

містить ряд індикаторів (пріоритетів), які мають максимальну дер­жавну підтримку.

Індикативне планування — як адекватна ринковим відносинам форма макроекономічного планування — принципово відрізняється від директивного способами реалізації поставлених планом цілей.

Метою індикативного планування є реалізація цілей державного впливу на соціальний розвиток на базі обгрунтування та розробки відповідної стратегії, тактики і політики із засобами їх вирішення.

Основним призначенням індикативного планування є розробка, обгрунтування і здійснення заходів щодо державного регулювання соціально-економічного розвитку країни.

Індикативне планування за умов ринку здійснюється державою з метою формування уявлень про майбутній розвиток і структуру народ­ного господарства через розв'язання таких завдань:

обґрунтування поведінки самостійних суб'єктів ринкових відносин;

забезпечення основи для державного контролю над економікою шляхом визначення сфер, де наявність гострих і невідкладних проблем потребує активного державного втручання і регулювання;

обгрунтування, розроблення і реалізація шляхів та засобів цього втручання та регулювання економічних процесів.

Індикативний народногосподарський план — це ор­ганізаційно-економічний інструмент втілення економічної політики держави у практичні дії суб'єктів господарювання, який базується на системі економічних, науково-технічних і соціальних прогнозів, мас орієнтуючий, рекомендаційний характер і служить основою для вироб­лення регуляторів ринку.

Показники, які є в індикативному плані, виражають основні на-прями економічного і соціального розвитку, не є адресними і виступають орієнтирами, досягнення яких повинні добиватися державні органи шля­хом застосування різних стимулюючих заходів і економічних важелів. Уряд реалізує основні положення цього плану через систему державного підприємництва, державного замовлення, цільові комплексні програми, через бюджетне фінансування (бюджетне планування) та грошово-кре­дитний механізм.

Певна частина плану повинна бути директивною. Це стосується заходів, що фінансуються з бюджету. Таким чином, індикативне пла­нування включає в себе і бюджетне планування. Бюджетне планування — це, по суті, ресурсне планування, яке визначає державні витрати у бюджеті на розв'язання важливих проблем, що з об'єктивних причин не можуть реалізуватися ринковим механізмом. Через бюджетне пла­нування здійснюється розподіл централізованого фонду грошових коштів на проведення соціальних, науково-технічних, екологічних та інших національних програм.

З огляду на цілі, завдання, зміст і засоби реалізації індикативного плану його основні функції включають:

прогнозування і обгрунтування цілей, темпів та умов збалансованого економічного і соціального розвитку ре­спубліки;

розроблення системи прямих державних адміністративних регуляторів;

визначення економічних важелів і стимулів (економічних регуля­торів) ;

формування цільових комплексних програм, раціональне поєднання інтересів республіки із внутрішніми та зовнішніми суб'єктами ринкових відносин шляхом координації їх планово-економічної діяльності й економічного впливу;

Перейти на сторінку номер:
 1  2 


Подібні реферати:

Сукупний попит та сукупна пропозиція

Поняття сукупного попиту і сукупної пропозиції. Економічний кругообіг в умовах чистого ринку. Сукупний попит та фактори, що його визначають. Крива сукупного попиту. Сукупна пропозиція та фактори, що її визначають. Крива сукупної пропозиції. 1. Економічний кругообіг в умовах чистого ринку. Економічний кругообіг - це поняття макроекономіки, яке репрезентує рух суспільного продукту, виробничих ресурсів, сукупних витрат і доходів по стадіях суспільного відтворення (виробництво, розподіл,обмін і споживання) в економічній ...

Національний ринок та його агрегати

План Товарний ринок як важливий елемент національного ринку. Моделі кругообігу ресурсів, продуктів та доходів в економічній системі. Сукупний попит: суть, структура та фактори впливу. Сукупна пропозиція та модифікація кривої AS. Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції. Модель AD–AS. Ефект Храповика. 1. Товарний ринок як важливий елемент національного ринку. Моделі кругообігу ресурсів, продуктів та доходів в економічній системі. Національний ринок – це сукупність соціально-економічних відносин у сфері обміну, за ...

Економіка України в 2002 році, підсумкові та прогнозні макропоказники

Динаміка макроекономічних індикаторів у 2002 р. (табл. 1) була позитивною, але приблизно вдвічі уповільнилася порівняно з 2001 р. За попередньою оцінкою Держкомстату, реальне зростання ВВП становило 4,1% . Така динаміка є цілком природною, оскільки утримувати високі (9–10%) показники збільшення ВВП, якими ознаменувався 2001 р., вкрай складно. Щоправда, досвід деяких країн Південно-Східної Азії протягом 60–80-х років минулого сторіччя свідчить про таку можливість, але для цього необхідно невпинне потужне зростання, ...