Search:

Найвидатніший єврейський письменник – Шолом-Алейхем

В інших романах 80-их – “Стемпеню” і “ Йоселе-соловей” Шолом-Алейхем став на захист народних талантів, які намагалися звільнитися від патріархальщини, яка господарювала в сім’ї і соціальних відносинах того часу. Художник глибоко розумів характер людини мистецтва, цінив їх творчий труд і неперебориме завзяття. В цих романах письменник не залишає рівнодушним проблему долі єврейських жінок, недавно ще скованих патріархальними традиціями, але вже відчуваючих глибину соціальних перемін.

В 90-их роках з’являються перші твори із цикла “Менахем- Мендл” і перші монологи “Тев’є-молочника”. Ці твори були особливо дорогі для Шолом-Алейхема, до них він часто повертався, виправляв їх і доповнював. Менахем-Мендл і Тев’є-молочник – основні і найбільшвиражені і значні образи письменника.

На протязі 1909-1911 років він був зайнятий роботою над романом “Блукаючі зорі“ – романом, який став завершаючим етапом про народних талантів. “Я сам відчув,- пише він в редакцію газети “Динайє Велт“ (“Новий світ”),- потрібно завершити свою трилогію третім романом, після “Стемпеню” і “Йоселе-солов’я”, як колись обіцяв...”

Письменник часто і довго хворів. Чахотка ганяла його то в Італію, то в Швейцарію. Але де б не був Шолом-Алейхем, він завжди сумував по своїй батьківщині – Україні. Тут він виріс, Дістав освіту ,створив найкращі свої твори.Його письменницькиц шлях відмічений творчими контактами з великими російськими письменниками свого часу – Л.Толстим, Короленко, Чеховим, Горьким.

В 1908 році єврейське літературне товариство відмітило 25-річний ювілей його письменницької кар’єри. Шолом-Алейхем був тоді прикований до ліжка в м. Нерва. Сюди найого ім’я приходило багато поздоровлень, телеграм, листів. Перша світова війна застала Шолом-Алейхема на німецькому курорті Альбекс. Німецька влада інтернувала його як російського підданого. Шолом-Алейхем зтруднощами добрався до Копенгагена, а пізніше оселився у США, як думав, тимчасово. Там він провів останні півттора роки свого життя. Але під час цього короткого перебування у США, він зрозумів, що Америка – держава, в якій широко розповсюдженя злочинність, в якій громадянами володіє страх за своє майбутнє. Таке своє негативне ставлення до цієї держави Шолом-Алейхем втілив у незакінченому романі “Помилка”.

В останні роки життя Шолом-Алейхем писав автобіографічну повість “З ярмарки”, присвячену дітям письменника.

“Вам,- пише Шолом-Алейхем,- посвящаю творіння моїх творінь, книгу книг, пісню пісень душі моєї. Я, звичайно, розумію, що книга моя, як і всяке творіння людське, не лишена недоліків. Але хто ж краще знає, чого вона мені коштувала? Я вклав у неї саме цінне, що в мене є – серце своє”.Перші дві частини повісті булі видані окремою книгою в Нью-Йорку в 1916 році. Третя частина стала до друку в лютому 1916 року в газеті “Вархайт” (“Правда”). Але вона не була дописана так як Шолом-Алейхем в квітні 1916 року важко захворів і 13 травня 1916 року помер.Шолом-Алейхем похороненийна Нью-Йорському кладовищі. На його пам’ятнику написані такі слова:

Нехай мене поховають не серед аристократів, знатних чи багатих людей, а серед простого люду, робітників, разом з простим народом, так, щоб пам’ятник, який потім поставлять на моїй могилі, прикрашав скромні надгробки навколо мене, а скромні могили навколо мене прикрасили би мій пам’ятник так, як простий і чесний народ при моєму життю був прикрасою свого народного письменника.

Глибоко розуміючи, що театр може стати трибуною ствердження добра і справедливості, трибуною виявлення пошлості, Шолом-Алейхем створив не малу кількість сценових мініатюрв одному дійстві і трьох-чотирьохактних драм і комедій.

Скоро після дебюту розповіді “Два каменя”, Шолом-Алейхем в 1887 році опублікував свій перший водевіль-фельєтон “Наречений-лікар”. В цьому ж році він надрукував “Розлучення”, комедію в трьох картинах, а двома роками пізніше “чисту” комедію “Сходка”.

В 1894 році він написав “Якнегоз”, вголовній ролі яких були єврейські товстосуми. Після “Якнегоза” він нічого не писав напротязі 5 років. Лише в 1899 році з’явилась його одноактна комедія “Поздоровляємо!”. В 1903 році він написав “Розбрід”. В ній відтворені широкі картини життя патріархальної єврейської сім’ї, її внутрішні розбіжності і конечний розпад. В 1905 році вона була поставлена на сцені Народного польського Театру, а потім й на сцені єврейського театру Муратова. Преса дала спектаклю високу оцінку. Шолом-Алейхем був дуже окрилений цією критикою і написав ще такі п’єси, як “Клад”, “Люди” (1907), “Агенти”, “Король пік” (1909-1911). Але вони не були поставлені на сцені. Шолом-Алейхем неодноразово брався за організацію єврейського театру, але, на жаль, театр так і не створився. В 1914 році він інсценізував “Тев’є-молочника”, а в 1915 – “Кровавий жарт”. Тев’є і по сьогоднішній день хвилює і радує читача і глядача.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3 


Подібні реферати:

Життя і творчість Л.М.Толстого

Народився в садибі Ясна Галявина. Серед предків письменника по батьківській лінії — сподвижник Петра I — П. А. Толстой, одним з перших у Росії графський титул, що одержав. Учасником Вітчизняної війни 1812 р. був батько письменника гр. Н. И. Толстой. По материнській лінії Толстої належав до роду князів Болконських, зв'язаних спорідненням із князями Трубецькими, Голицин, Одоєвськ, Личаними й іншими знатними родинами. По матері Толстої був родичем О.С.Пушкіна. Коли Толстому йшов дев'ятий рік, батько вперше повіз його в Москву, ...

Вільям Шекспір

Гімн торжественного кохання. Кохання, що перемагає смерть. Трагедія великої пристрасті. А.Анікет. Вільям Шекспір – відомий англійський поет і драматург доби Відродження. Епоха, в якій йому судилося жити, диктувала свої правила гри. Це був у всіх відношеннях суворий, але цікавий і насичений визначними подіями час “великих змін”. Старі життєві традиції, які складалися століттями, ламались. В 1595 році Шекспір створив “Ромео і Джульєтта”. Вона була його першою зрілою трагедією, яка належить до першого періоду (1590-1600), ...

Аристофан та його творчість

Комедії Арістофана - найдавніші зразки комедійного жанру в літературах Європи. Багато тем, зачеплених цім незрівнянним художником слова, залишаються і в наші дні актуальними. Чи не перебільшення це? Невже й справді дві тисячі з лишком років не провели між Арістофаном і нами непрохідної межі, не перетворили його творчість на музейну цінність? З усіх видів драматургії комедія найщільніше зв'язана зі злободенністю. Навіть сатиричні стріли Мольєра протягом трьох століть встигли притупитися, і половина його спадщини в наші дні ...