Search:

Управління персоналом

Навчання керівників і фахівців повинне здійснюватися як безупинний процес протягом усього періоду їхньої роботи. У країні створюється на новій основі єдина державна система перепідготовки і професійного росту кадрів. Здійснюється перехід до системи безупинного, оперативного поповнення і відновлення знань керівників і фахівців. Кожен працівник визначену частину часу протягом дня, тижня, місяця і року повинен присвячувати підвищенню кваліфікації, оволодінню сучасними досягненнями науки, техніки, культури і передового досвіду.

Важливо також підняти особисту відповідальність і зацікавленість кадрів у підвищенні кваліфікації. Поставити в пряму залежність від її результатів атестацію, діловий ріст фахівців і встановлення їм рівня заробітної плати. Значного удосконалення потребує нормативна база підвищення кваліфікації, зокрема для того, щоб забезпечити його обов'язковість і регулярність.

Необхідною умовою підвищення ефективності системи підвищення кваліфікації управлінських кадрів і фахівців є відхід від сформованих стереотипів організації і методів навчання, що склались в період існування СРСР.[55]

Система підготовки і підвищення кваліфікації управлінських кадрів включає наступні ланки:

- державні міжгалузеві центри підготовки керівників, інститути підвищення кваліфікації керівників і фахівців;

- спеціальні факультети і курси при вузах;

- курси - на підприємствах.

Підвищення кваліфікації керівників і фахівців організується, в основному, по наступних напрямках:

- посадова підготовка керівників з метою підготовки їх до виконання своїх обов'язків у нових умовах роботи підприємств на більш високому організаційному і технічному рівні;

- підготовка резерву кадрів для висування на керівні посади;

- підвищення кваліфікації фахівців із профілю базового навчання з метою підготовки працівника до виконання більш складної роботи зі спеціальності в нових умовах господарювання;

- цільове підвищення кваліфікації керівників і фахівців.[73]

Виробничо-економічне навчання персоналу

В даний час від кожного робітника потрібна компетентність не тільки в здійсненні виробничих обов'язків на своєму робочому місці, але й у питаннях ефективного господарювання на рівні цеху, ділянки, усього підприємства в цілому. Вирішити цю задачу багато в чому покликане виробничо-економічне навчання кадрів.

Виробничо-економічне навчання кадрів – складова частина всієї роботи з кадрами і вестися вона на кожному підприємстві повинна планомірно і цілеспрямовано. Зміцнюється її зв'язок з життям, з рішенням ключових задач прискорення соціально-економічного розвитку суспільства.

Перебудова системи економічного навчання покликана підсилити взаємозв'язок зміни кваліфікаційних розрядів, посадових переміщень і оплати праці працівників з рівнем їхньої професійної підготовки, ефективність практичного застосування економічних знань.

Вимоги до рівня економічних знань для працівників кожної категорії відбиті в кваліфікаційному довіднику посад керівників, фахівців і службовців і в єдиному тарифно-кваліфікаційному довіднику робіт і професій робітників.

Навчання працівників у різних постійно діючих формах безупинного виробничо-економічного навчання органічно доповнює підвищення кваліфікації і періодичну перепідготовку робочих і інженерних кадрів.

Комплексні навчальні програми, по яких ведеться виробничо-економічне навчання, спрямовані на забезпечення освоєння кадрами актуальних проблем економічної теорії, сучасних досягнень науки управління, нових методів господарювання в умовах ринкової економіки, на практичне оволодіння навичками аналізу виконання планів економічного і соціального розвитку, рішення конкретних господарських задач, на використання кращого вітчизняного і закордонного досвіду.

Навчання необхідно направити на те, щоб підвищувалася продуктивність праці, строго дотримувалися порядок і дисципліна на виробництві, велася рішуча боротьба з пияцтвом, дармоїдством, злочинністю.

Диференційовані типові навчальні програми, що рекомендуються для проведення економічного навчання, у всіх випадках повинні уточнюватися на місцях з врахуванням специфіки підприємств і особливостей складу тих, яких навчають. У плані соціально-економічного розвитку ВАТ „Конотопський хлібокомбінату” повинне передбачатися створення необхідних умов для занять, необхідної матеріально-технічної бази для навчання кадрів. У кожному трудовому колективі повинні бути створені навчальні класи, добре оформлені аудиторії і кабінети.[71]

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 
 31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43 


Подібні реферати:

Державне регулювання розвитку гостинності на сучасному єтапі.Розвиток готельної індустрії в світі

Зміст Вступ Розвиток готельного господарства в Україні: 1.1.Сучасні тенденції розвитку індустрії гостинності. Основи організації підприємств громадського харчування при готелях: 2.1. Сутність та економічне значення ресторанного господарства. 2.2. Характеристика основних типів підприємств громадського харчування при готелях. 2.3.Обслуговування в буфеті готелю. Розвиток готельного господарства у світі: 3.1.Транс Нацiональнi Корпорацiї . Класифікація готельних споруд у світі: 4.1.Французька національна ...

Чи можна підприємцю обійтися без ризику

Завдяки своєму досвіду, освіті і, можливо, публікації в попередньому номері «Щотижневика АПТЕКА», читачі знають неминучості виникнення різних ризиків у підприємницькій діяльності, а також про те, що найбільш ефективний спосіб протистояти ризикам — навчитися керувати ними. Щоб опанувати цим мистецтвом, насамперед, необхідно вивчити «супротивника». НАРОДЖЕННЯ РИЗИКУ Основними джерелами підприємницького ризику є зовнішні і внутрішні невизначеності, зв'язані з імовірністю настання подій і явищ, які впливають на діяльність ...

Розвиток підприємництва в Україні. Ринкове оточення підприємців

Тематичний план семінару Поняття підприємництва. Умови, функції та принципи підприємництва. Моделі переходу до ринкової економіки. Мале підприємництво в країнах з розвинутою ринковою економікою. Розвиток малого підприємництва в України. Форми підприємницької діяльності. Інфраструктура ринку. Малі підприємства в системі ринкових відносин. Фінансово-кредитне забезпечення малого бізнесу. Резерви інвестиційних ресурсів. Податкова система і малий бізнес. Розвиток малого бізнесу – найголовніший фактор економічного зростання ...