Search:

Управління активами підприємства і шляхи його покращання

3.Оптимізація об’єму оборотних активів. Така оптимізація повинна виходити з вибраного типу політики формування оборотних активів, забезпечуючи заданий рівень співвідношення ефективності їх використання і ризику.

Процес оптимізації об’єму оборотних активів на цьому етапі управління ними складається з трьох основних стадій.

- на першій стадії з врахуванням результатів аналізу оборотних активів в попередньому періоді визначається система заходів по реалізації резервів, направлених на скорочення дії операційного, а в його рамках – виробничого і фінансового циклу підприємства. При цьому скорочення дії окремих циклів не повинно призводити до зниження об’єму виробництва і реалізації продукції.

- на другій стадії на основі вибраного типу політики формування оборотних активів, запланованого об’єму виробництва і реалізації окремих видів продукції і прихованих резервів скорочення дії операційного циклу.

- оптимізація об’єму оборотних активів. Така оптимізація повинна виходити з вибраного типу політики формування оборотних активів, забезпечуючи заданий рівень співвідношення ефективності їх використання.

- оптимізується об’єм і рівень окремих видів цих активів. Засобом такої оптимізації виступає нормування періоду їх обороту і суми.

- на третій стадії визначається загальний об’єм оборотних активів підприємства на майбутній період:

ОА п = ЗС п + ЗГ п + ДЗ п +ДА п + П п , ( 1.1 )

де ОА п – загальний об’єм оборотних активів підприємства на кінець періоду;

ЗС п – сума запасів сировини і матеріалів на кінець періоду;

ЗГ п – сума запасів готової продукції на кінець періоду (з включенням перерахованого об’єму незавершеного виробництва);

ДЗ п – сума дебіторської заборгованості на кінець періоду;

ДА п – сума грошових активів на кінець періоду;

П п- сума інших оборотних активів на кінець періоду.

4. Оптимізація співвідношення постійної і змінної частини оборотних активів. Потреба в окремих видах оборотних активів і їх сума в цілому значно коливається в залежності від сезонних і інших особливостей здійснення операційної діяльності.

Процес оптимізації співвідношення постійної і змінної частини оборотних активів здійснюється за такими етапами:

- на першому етапі за результатами аналізу щомісячної динаміки рівня оборотних активів в днях обороту чи в сумі за ряд попередніх років складається графік із середніх “сезонних коливань“ (рис. 1.4)

Рівень оборотних

активів в днях обороту

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Рис.1.4 Графік “сезонних коливань” рівня оборотних активів підприємства на протязі року

В окремих випадках він може бути конкретизований по окремих видах оборотних активів.

- на другому етапі за результатами графіка “сезонних коливань” розраховуються коефіцієнти нерівномірності оборотних активів по відношенню до їх середнього рівня.

- на третьому етапі визначається сума постійної частини оборотних активів за формулою:

ОА пост. = ОА п х К мін, (1.2)

де ОА пост – сума постійної частини оборотних активів в попередньому періоді;

ОА п - середня сума оборотних активів підприємства;

К мін - коефіцієнт мінімального рівня оборотних активів.

- на четвертому етапі визначається максимальна і середня сума змінної частини оборотних активів.

5. Забезпечення необхідної ліквідності оборотних активів. Хоча всі види оборотних активів в деякій мірі являються ліквідними (крім безнадійної дебіторської заборгованості) загальний рівень їх термінової ліквідності повинен забезпечувати необхідний рівень платоспроможності підприємства по наявних фінансових зобов’язаннях.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 
 31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45 
 46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 
 61  62  63 


Подібні реферати:

Підприємницька діяльність та поведінка виробника

Зміст 1. Теорія виробництва. 2. Технологічна та економічна ефективність. 3. Поняття і параметри виробничої функції. 4. lзокванта. Карта ізоквант. 5. Сукупний, середній і граничний продукт виробництва. 6. Взаємозаміна виробничих факторів. Теорія виробництва Теорія виробництва і витрат є однією з центральних в економічній теорії. Процес вupoбницrвa в мікросистемі розглядається як перетворення ресурсів у кінцеві продукти. Виробництво - це процес використання робочої сили; обладнання у сполученні з природними і ...

Види конкуренції. Їх природа і особливості

Зміст Вступ 2 1.Суть і функції економічної конкуренції. 4 2. Форми економічної конкуренції. 8 2.1. Загальне поняття про види економічної конкуренції. 8 2.2. Досконала та недосконала конкуренція. 10 2.2.1. Досконала конкуренція. 10 2.2.2. Недосконала конкуренція. 12 2.3.Цінова та нецінова конкуренція 16 2.3.1.Цінова конкуренція 16 2.3.2.Нецінова конкуренція 16 2.4.Сумлінна та несумлінна конкуренція 19 2.4.1.Сумлінна конкуренція 19 2.4.2.Несумлінна конкуренція. 19 Висновки 30 Список літератури 32 Вступ Сучасна ринкова ...

Продуктивність праці

Поняття і види заробітної плати. Функції і шляхи росту заробітної плати. Державна політика оплати праці. Прогрес суспільства та його конкретних суб'єктів (підприємств, організацій) реалізується перш за все через зміцнення та розвиток особистих матеріальних стимулів, основною формою яких є оплата праці. Оплата праці — це будь-який заробіток, обчислений, як правило, в грошовому виразі, який за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу або надані послуги. Оплата праці ...