Search:

Управління активами підприємства і шляхи його покращання

Нерозвиненість ринку капіталу , що

обмежує доступ підприємств до

джерел зовнішнього фінансування

Рис.3.1. Причини, що визначають необхідність нормування

Вихідними умовами для нормування оборотних активів є:

- характер господарських зв’язків – стійкість, надійність;

- особливості відтворювальної структури оборотного капіталу;

- рівень виробничих затрат як основи визначення необхідності в оборотному капіталі і динаміки його вартості;

- розмір будь-якого елементу оборотних активів повинен бути мінімальним для умов функціонування підприємства (умов постачання, збуту тощо) і в той же час достатнім, щоб не створювати перешкод виробничому процесу.

Основними завданнями нормування є розробка на кожному підприємстві економічно обґрунтованих норм та нормативів власних оборотних активів, що забезпечують прискорення обігу та найбільш ефективне використання матеріальних і фінансових ресурсів.[16]

Нормування – це один із основних методів оптимізації рівня оборотних коштів, що усуває їх незбалансованість. Незбалансованість оборотних засобів може викликати:

а) у випадку їх дефіциту:

- затримки в постачанні сировиною і матеріалами і, як наслідок, - збільшення тривалості виробничого циклу і зростання витрат;

- зниження обсягів продаж через недостатність запасів і готової продукції;

- додаткові витрати на вирішення задач фінансування.

б) надлишок оборотних коштів:

- фізичне або моральне старіння запасів;

- зростання витрат на зберігання надлишків запасів;

- банкрутство боржників;

- збільшення податку на майно з причин наявності великого обсягу ТМЦ і готової продукції;

- зменшення реальної вартості дебіторської заборгованості і грошових коштів з причин інфляції.

Нормування – це процес обчислення цієї частини оборотних активів (запасів та витрат), яка потрібна підприємству для забезпечення нормального, безперервного процесу виробництва, реалізації продукції та здійснення

розрахунків.

Нормування оборотних активів включає розробку та встановлення на кожному підприємстві спеціальних норм за окремими видами матеріальних цінностей, витрат виробництва і т.д. та розрахунок нормативу власних оборотних активів в грошовому виразі на кінець року, кварталу.

Норма – це обчислювальна за кожним видом оборотних активів відносна або мінімальна їх величина, що необхідна для розрахунку нормативу. За окремими видами оборотних активів вона розраховується в абсолютних величинах (гривнях , копійках), за іншими – у відносних (відсотках).

Розроблені норми діють протягом декількох років та переглядаються при зміні технології виробництва, номенклатури продукції, що випускається, за умов матеріально-технічного постачання та ін.

Норматив – це мінімальний розмір власних оборотних активів у грошовому виразі, що необхідний підприємству для забезпечення нормального, безперервного процесу виробництва, реалізації продукції та розрахунків. Нормативи визначаються за кожним видом оборотних активів, що нормуються, і розраховується на кінець планового року за окремими видами оборотних активів шляхом множення норми на обсяг (одноденне витрачання) нормованих цінностей або витрат виробництва, що приймаються в розрахунок.

Нормування оборотних активів може здійснюватись трьома методами: методом прямого рахунку, аналітичним методом та методом коефіцієнтів.

Метод прямого розрахунку дозволяє найбільш точно визначити потребу в оборотних активах, так як враховує всі організаційно-технологічні, технічні, транспортні та інші характерні особливості, досвід і стан розрахунків. Обґрунтований розрахунок здійснюється за кожним елементом оборотних активів з врахуванням завдань виробничого плану, постачання та збуту.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27  28  29  30 
 31  32  33  34  35  36  37  38  39  40  41  42  43  44  45 
 46  47  48  49  50  51  52  53  54  55  56  57  58  59  60 
 61  62  63 


Подібні реферати:

Загальна характеристика продукції, поняття і класифікація. Вимірники обсягу

Поняття і класифікація продукції У процесі виробництва людина взаємодіє з певними засобами виробництва і створює конкретні матеріальні блага. Отже останні є продуктами праці, тобто споживною вартістю, речовиною природи, пристосованою людиною за Допомогою знарядь праці до своїх потреб. Матеріальний Результат праці у більшості випадків виступає у формі конкретного продукта — продукції (виробу). Упродовж певного відтинку часу виготовлювана продукція перебуває на різних стадіях технологічного процесу і з огляду на це ...

Заробітна плата, форми і системи

ПЛАН ВСТУП РОЗДІЛ І: СУТНІСТЬ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ. РОЗДІЛ ІІ: ОСОБЛИВОСТІ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ. РОЗДІЛ ІІІ: ЗАРОБІТНА ПЛАТА В ПЕРІОД ТРАНСФОРМАЦІЇ ЕКОНОМІКИ. РОЗДІЛ ІV: ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ПОЛІПШЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ОПЛАТИ ПРАЦІ. ВИСНОВОК Вступ Заробітна плата як показник, залежний безпосередньо від ефективності виробництва, продуктивності праці, конкурентоспроможності продукції, є не лише індикатором, що визначає загальний життєвий рівень працівників. Від її стану та форм реалізації, частки у валовому національному продукті ...

Нематеріальні ресурси

План 1. ВСТУП 2. НЕМАТЕРІАЛЬНІ РЕСУРСИ, ЇХ ВИДИ ТА ОСОБЛИВОСТІ 2.1. Об’єкти промислової власності. 2.2. Об’єкти інтелектуальної власності. 2.3. Інші нематеріальні ресурси: 3. СКЛАД НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ 4. ОЦІНКА НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ 5. ПІСЛЯМОВА 6. ЛІТЕРАТУРА ВСТУП З розвитком ринкових відносин в складі майна підприємств з’явився новий вид активів, відмінною рисою яких є відсутність речової форми – нематеріальні активи. В сучасних умовах формування повної інформації про стан активів і пасивів підприємства практично ...