Search:

Облік грошових засобів і розрахункових операцій

К – коефіцієнт наростання затрат;

Т – тривалість періоду;

Р – резервний запас незавершеного виробництва.

При рівномірному наростанні затрат коефіцієнт вираховується за формулою:

Кзр/з = (А + 0,5Б)/(А + Б) , де

А – одноразові витрати на початок виробництва;

Б – змінні затрати на виробництво виробу.

При нерівномірному наростанні затрат коефіцієнт вираховується за формулою:

Крез/затр. = (З1 + З2 + З3 + ... Зд + (С/2))/(Сп х Ц) , де

З1, З2 – витрати на перший, другий і т.д. день;

Зд – затрати на передостанній день виробничого циклу;

Сп – витрати на виготовлення вироб. виробу;

Ц – тривалість виробничого циклу в днях.

Джерелами фінансування приросту сукупного нормативу власних оборотних коштів є:

прибуток;

приріст стійкої кредиторської заборгованості;

кошти по перерозподілу;

банківські кредити.

За джерелами утворення оборотні засоби класифікуються на:

оборотні засоби, придбані за рахунок власних джерел (статут, фонд, прибуток);

оборотні засоби, придбані за рахунок залучених джерел (кредити банків, кошти кредитної заборгованості).

Основними принципами нормування оборотних засобів є:

наукова обґрунтованість;

прогресивність;

динамічність;

реальність;

повнота.

13. Порядок затвердження нормативів оборотних засобів

При затвердженні нормативу оборотних засобів відбуваються такі етапи процесу нормування:

Підготовчий – проводиться збір і аналіз вихідних даних, аналіз діючих норм витрат матеріалів та цінностей, вивчення зв’язку з постачальниками.

Організаційний – розробка міроприємств (по вдосконаленню виробництва, по скороченню тривалості виробничого циклу).

Розрахунок норм і нормативів – визначення норм і нормативів оборотних засобів по окремих елементах і в цілому по підприємству.

Заключний – затвердження норм і нормативів підприємств і доведення їх до низових підрозділів (цехів, служб).

Показники оборотності оборотного капіталу.

Для оборотності оборотного капіталу використовують такі показники:

оберненість оборотного капіталу в днях;

прямий коефіцієнт обіговості (кількість оборотів);

обернений коефіцієнт обіговості.

Оберненість оборотного капіталу в днях розраховується добутком оборотніх засобів на певний період поділеним на об’єм реалізованої продукції.

Прямий коефіцієнт обіговості визначається діленням об’єму реалізованої продукції на оборотні засоби.

Обернений коефіцієнт оборотності розраховується як ділення оборотних засобів на об’єм реалізованої продукції.

Ефективність використання оборотніх засобів залежить від різних факторів, які можна розділити на зовнішні і внутрішні.

До зовнішніх факторів відносяться:

загальноекономічна ситуація;

податкове законодавство;

умови одержання кредитів і процентні ставки по них;

можливість цільового фінансування;

участь у програмах, що фінансуються із бюджету.

До внутрішніх факторів належать:

криза неплатежів;

високий рівень податків;

високі ставки банківського кредиту.

До сповільнення оборотності обігового капіталу веде і криза збуту продукції і неплатежі. Важливою умовою підвищення ефективності використання оборотних засобів є раціональна організація виробничих запасів, тобто:

раціональне використання;

ліквідація зверхнормативних запасів матеріалів;

удосконалення нормування;

покращення організації постачання;

організація складського господарства;

скорочення часу перебування оборотних засобів у незавершеному виробництві;

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 


Подібні реферати:

Характеристика бухгалтерських рахунків

Рахунок 01 "Основні засоби" 4.1. На активному рахунку 01 "Основні засоби" обліковують наявність і рух власних основних засобів, що знаходяться в експлуатації, а також в запасі, на консерваціїабо в оренді. Орендовані основні засоби в орендатора обліковуються на забалансовому рахунку 001 "Орендовані основні засоби". 4.2. Основні засоби підприємства — це сукупність матеріально-речових цінностей, що діють у натуральній формі протягом тривалого часу як у сфері матеріального виробництва, так і в ...

Службові відрядження у межах України

Що таке службові відрядження в межах України. Службові відрядження – це поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства на певний термін для виконання службового доручення поза місцем постійної роботи цього працівника. Місцями виконання доручення – можуть бути як населений пункт (пункти так і окремі об’єкти заповідник, будівельний майданчик, географічний об’єкт, військова частина тощо). Термін відрядження встановлює керівник. Цей термі у межах України може перевищувати 30 календарних днів. Термін відрядження ...

Облік праці, її оплати

План Завдання обліку праці та її оплати. Нормативна база по регулюванню питань з оплати праці. Класифікація та облік персоналу підприємства. Документальне оформлення руху особового окладу. Види, форми і системи оплати праці. Склад фонду оплати праці. Документальне оформлення та облік використання робочого часу. Табельний облік. 1. Процес регулювання оплати праці почався з 1991р., коли було прийнято ЗУ “Про підприємства в Україні” і їм було надано право самостійно встановлювати системи, форми, визначати розмір оплати праці. ...