Search:

Економічне вчення Д. Рікардо

Земельна рента. Ренту Рікардо визначає як «долю продукту землі, яка виплачується землевласнику за користування першопочатковими і не-зруйнівними силами грунту»^ Він відрізняє ренту від тієї частини орендної плати, яка виплачується за користування капіталом, витраченим на підвищен­ня родючості землі, будівництво господарських приміщень тощо. Аналізуючи ренту, Рікардо ставить завдання дослідити її природу і виявити закономірності її' динаміки.

Виникнення ренти Рікардо пов'язує з утвердженням приватної власності на землю. Основна теза Рікардо полягала в тому, що рента виплачується за користування землею лише тоді, коли кількість землі обмежена, а її' якість не­однакова. Із зростанням населення обробляються менш родючі або гірш роз­ташовані ділянки землі. В такому разі на кращих землях виникне рента, а її величина буде залежати від різниці якості цих ділянок. Мінова цінність всіх то­варів (в тому числі і промислових) у Рікардо регулюється найбільшими витра­тами праці, необхідними для їх виробництва. За цих умов на кращих землях, де витрати на одиницю продукції менші, утворюється додатковий доход. Під впливом конкуренції фермери задовольняються середнім прибутком, а додат­ковий доход привласнюється власниками землі як рента. Отже, рента в ро­зумінні Рікардо — це надлишок цінності над середнім прибутком.

На відміну від Сміта, який розглядав ренту як одне з джерел цінності, щоправда своєрідне, Рікардо твердить, що рента не впливає на рівень цін на хліб. Ціна не залежить від ренти, а навпаки, рента залежить від ціни. «Не тому хліб дорогий,— пише Рікардо,— що платиться рента, а рента платиться тому, що хліб дорогий»^ Рікардо аналізує диференційну ренту. Щодо абсолютної рентні, Рікардо її' не визначав. Він заявляв, що на гірших ділянках фермер одержує лише середній прибуток, що надлишок тут не виникає. Отже, вихо­дить, що з гірших ділянок землі рента не виплачується.

Критикував Рікардо і смі-гівське фізіократичне розуміння дії сил природи. Він підкреслював, що ці сили діють і в промисловості. І разом з тим він вва­жав, що основою всякого економічного розвитку, матеріального достатку і навіть росту промисловості є додатковий продукт землі.

Динаміку ренти Рікардо правильно пов'язував з нагромадженням капіталу, розвитком продуктивних сил, зростанням міського населення. Але і в цьому питанні він був непослідовним, а його погляди суперечливі.

Рікардо пов'язував ренту з законом спадаючої родючості грунту. Він писав, що порівняльна цінність сирих продуктів підвищується тому, що на виробниц­тво їх останньої добутої долі витрачається більше праці, ніж на попередні. Це веде до підвищення цін, отже, й до зростання ренти. Так діє і зростання капіталу. Зростання капіталу також буде збільшувати ренту, тому що буде збільшуватись різниця в продуктивності ділянок. Зменшення капіталу приведе до зменшення ренти, оскільки будуть послідовно вилучатись з обробітку най­менш родючі землі і відповідно зменшиться рента з кращих ділянок. Що ж до зростання населення, то воно, за теорією Рікардо, неможливе в умовах підвищення цін на продовольчі товари.

Теорія ренти Рікардо відіграла велику роль у боротьбі промислової буржу­азії проти землевласників. Буржуазії імпонував висновок Рікардо про те, що у підтриманні високих цін на хліб зацікавлені лише землевласники, тому що це

забезпечує їм високу ренту. Промислова буржуазія використала теорію Рікардо для обгрунтування вимоги про скасування хлібних законів.

Проблема відтворення і криз. Як ідеолог промислової буржуазії Рікардо був зацікавлений у зростанні її прибутків. Враховуючи корисливі прагнення буржуазії, досліджуючи валовий і чистий доход, він, на відміну від Сміта, надає перевагу останньому. Сміт виходив з того, що зростання валового доходу збільшує зайнятість, забезпечує зростання могутності країни. Рікардо під­креслював, що податкова спроможність країни пропорційна не валовому, а чистому доходу. Саме з нього виплачуються всі податки. Економічною метою суспільства у Рікардо виступають не народногосподарські проблеми, як у Сміта (зростання зайнятості), а збільшення прибутків капіталістів.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5 


Подібні реферати:

Підприємництво і підприємство

ВСТУП Вихідною ланкою економіки є підприєм­ства (фірми). Саме вони вирішують пробле­му створення сотень і тисяч видів товарів і послуг для задоволення потреб членів сус­пільства. Ефективна діяльність підпри­ємств визначальною мірою залежить від знань, організаторських здібностей та ініціативи підприємців. Умовами діяльності підприємств і під­приємців є наявність таких чинників, як інтелектуальний, речовий (фізичний) і при­родний капітал. Результат підприємниць­кої діяльності виявляється у створенні но­вих благ і якостей. ...

Сутність, принципи та функції підприємства

Суб'єктами відносин власності є само підприємство як юридична особа, його працівники: / Кожне під-во вступає у відносини власності з ін. під-вами (при купівлі сировини, наданні й / \ отримуванні послуг), державною (при сплаті податків до бюджету), банками (при отриманні кредитів). На під-ві відбувається одиничний поділ праці (цехи, дільниці, відділи). Одиничний поділ праці між працівниками здійснюється за професіями, спеціальностями. Під-во виступає у відносини кооперації, спеціалізації, комбінування з ін. пІд-вами, ...

Пропозиція

План. 1. Що стоїть за кривою пропозиції? При дослідженні сил, що діють на пропозицію, фундаментальною основою, яка дає змогу зрозуміти поведінку виробників щодо пропозиції, є те, що фірми виготовляють товари для прибутку, але не для власного задоволення чи з доброчинності. Наприк­лад, фермер поставлятиме більше кукурудзи за вищими цінами, бо одержить більші прибутки; навпаки, коли ціни на кукурудзу впадуть нижче від витрат виробництва, як сталося в середині 80-х років, фермери вирощуватимуть інші культури чи навіть ...